Політична безпека

Політична безпека займає ключове місце в загальній системі надання безпеки. Втрата суспільством політичної керованості або її невідповідність можливостям і інтересам суспільства неминуче ведуть до його деградації і загибелі. Тому кожний народ потребує політики, що забезпечує його існування і розвиток в сучасному світі.

Соціокультурна безпека

Соціокультурна безпека – це відображення захищеності у своїй сукупності духовно-ідеологічних, етичних, культурних умов життєдіяльності людей, того духовного середовища, без якого не може бути ні людини, ні людського співтовариства.

Умови соціокультурної сфери життя можна розділити на дві групи: перша макроумова – традиції, звичаї, суспільна психологія, наука, офіційна ідеологія, політична культура народної маси і особливо правлячої еліти, зовнішній вплив кулыур, засобів масової інформації; друга макроумова – виховання в сім'ї і суспільстві, сімейні традиції, родинні зв'язки, товариські стосунки, вплив місцевої влади, найближчого оточення тощо.

Високий рівень розвитку соціокультурного середовища забезпечує поступальний рух суспільства по шляху прогресу, стабільність у всіх його сферах і, як підсумок, – безпеку функціонування політичної системи і життєдіяльності індивідів. У цьому полягає позитивна роль духовної сфери як соціокультурного чинника в наданні безпеки суспільству, насамперед інтелектуальної, історичної та іншої.

Соціальна безпека

Соціальна безпека – це сукупність видів безпеки, зумовлена структурою людської життєдіяльності, її сферам. Це взаємостосунки окремих людей, груп людей, які побудовані таким чином, щоб у процесі їх розвитку не створювалася небезпека для кожного.

Соціальна безпека розуміється як стійке функціонування соціальних інститутів і країни, що забезпечують стабільний розвиток суспільства.

Економічна безпека

Економічна безпека держави проявляється в різних складових національної безпеки. А саме у сферах: зовнішньополітичній, воєнній та сфері безпеки державного кордону України, внутрішньополітичній, економічній, науково-технологічній, екологічній сфері, соціальній, гуманітарній та інформаційній. Усі ці види національної безпеки тісно пов'язані між собою або з декількома. Особливо, у зв'язку з цим необхідно виділити економічну безпеку, від стану забезпечення якої залежать майже усі складові національної безпеки. Наприклад, не можна говорити про зовнішньополітичну безпеку, за умов низького рівня безпеки у воєнній сфері, на стан яких у свою чергу безпосередньо впливає рівень забезпечення економічної безпеки держави.

До об'єктів економічної безпеки відносять: державу, її економічну систему, суспільство та особистість. Суб'єктами економічної безпеки України є центральні державні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації різних форм власності.

Оцінка стану економічної безпеки здійснюється шляхом визначення відповідних соціально-економічних показників та параметрів, що характеризують розвиток економіки держави в цілому. До основних індикаторів економічної безпеки відносять показники рівнів якості життя населення, інфляції, безробіття, "тіньової економіки" та корупції, величина державного боргу та золотовалютного запасу, стан розвитку матеріально-технічної бази тощо.