Цікава інформація

На Всесвітньому Економічному Форумі в Давосі 26 січня 2006 р., було представлено індекс екологічних досягнень за 100-бальною шкалою. Участь у цьому рейтингу взяли 133 країни світу. Кожна країна оцінювалась на основі 16 критеріїв, об'єднаних у 6 груп: екологічне здоров'я, якість повітря, стан водних ресурсів, біологічне різноманіття, продуктивність природних ресурсів і стійкий енергетичний розвиток. До першої трійки у рейтингу ввійшли Швеція, Фінляндія та Чехія. Україна посіла 51-е місце, набравши 71,2 бали.

Підставою для оцінки ступеня загроз та обсягів можливої шкоди є критерії економічної безпеки, які також мають вираз відповідного показника економічної безпеки. До реальних загроз економічній безпеці України належать:

Внутрішні загрози:

• – відсутність на державному рівні розробленої концепції та системи економічної безпеки;
• – низький рівень науково-технічного потенціалу, втрата лідерства на важливих напрямах науково-технічного розвитку;
• – високий рівень зношеності матеріально-технічної бази багатьох економічних галузей, передусім матеріального виробництва;
• – усунення держави від монополій у виробництві й реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, необгрунтована лібералізація зовнішньоекономічної діяльності;
• – надто різка диференціація у доходах та споживанні населення, зростання рівня бідності, високий рівень безробіття;
• – негативна, антисоціальна політика у сфері приватизації, що призводить до значного заниження вартості об'єктів приватизації;
• – криміналізація економіки, зростання її "тіньового" сектора, поширеність організованої злочинності на ключові галузі економіки України;
• – високий рівень корупції у державно-управлінській сфері;
• – недосконалість законодавства у сфері економічних відносин та механізмів формування економічної політики;
• – низький рівень заробітної плати, відсутність мотивації до праці тощо; Зовнішні загрози:
• – зниження інвестиційних надходжень в економіку держави;
• – значна частка сировинного експорту у зовнішньоекономічній діяльності та втрата традиційних ринків збуту;
• – залежність забезпечення України від імпорту продовольчих товарів, а також товарів повсякденного попиту, технологічної продукції стратегічного значення;
• – скуповування іноземними фірмами підприємств України з метою усунення їх як зовнішніх, так і внутрішніх ринків збуту;
• – негативний влив на національну економіку світових фондових, фінансових та валютних ринків;
• – високий рівень зовнішнього боргу тощо.

Правовою базою, що регламентує забезпечення економічної безпеки України є:

Конституція України

Закони України: "Про національну безпеку України", "Про Раду національної безпеки і оборони України", "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом", податкове та валютне законодавство, законодавство України про приватизацію, банкрутство, зовнішньоекономічну діяльність, Кримінальний, Кримінально-процесуальний, Цивільний, Цивільно-процесуальний, Митний, Бюджетний, Господарський кодекси України тощо, які мають безпосереднє відношення до регулювання відносин в сфері економічних відносин.

Укази та Розпорядження Президента України

Постанови та Розпорядження Кабінету Міністрів України

Відомчі нормативні акти міністерств та відомств

Міжнародні договори України

Техногенна безпека

Техногенна безпека це сукупність дій по забезпеченню проектування, будівництва і експлуатації складних технічних пристроїв з дотриманням необхідних вимог безаварійної їх роботи і виконанням екологічних умов.

Військова безпека

Військова безпека це комплекс невійськових заходів економічного, політико- дипломатичного, розвідувального, ідеологічного і т.д. характеру, спрямованих на вирішення міжнародних і внутрідержавних протиріч, попередження їх, переростання в конфронтаційне, військово-силове протистояння. Військова безпека країни у внутрішньому плані залежить від своєчасного вирішення економічних, політичних і соціальних проблем, досягнення цивільної згоди, заснованої на принципах демократичної правової держави.

Екологічна безпека

Екологічна безпека – це стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства і держав від потенційних або реальних загроз, що створюються наслідками антропогенного впливу на навколишнє середовище, а також від стихійного лиха і катастроф.

Інформаційна безпека

Інформаційна безпека – це здатність держави, суспільства, соціальної групи, особистості зберегти з певною імовірністю достатні і захищені інформаційні ресурси та інформаційні потоки для підтримки своєї життєдіяльності і життєздатності, стійкого функціонування і розвитку, протистояти інформаційним небезпекам і загрозам, негативним інформаційним впливам на індивідуальну й суспільну свідомість і психіку людей, а також на комп'ютерні мережі та інші технічні джерела інформації, виробляти особисті і групові навички й уміння безпечної поведінки, підгримувати постійну готовність до адекватних заходів у інформаційному протистоянні, ким би воно не було нав'язане.

Колективна безпека

Колективна безпека – це колективна захищеність держав і товариств від внутрішніх і зовнішніх загроз. Колективна безпека включає систему заходів, спрямованих на підтримку міжнародного миру, запобігання війні, по наданню колективної відсічі агресії і колективної допомоги. Ця співпраця може здійснюватися і в рамках ООН, міжнародних організацій або на регіональній основі, наприклад, як система безпеки в рамках Співдружності Незалежних Держав.

Регіональна безпека

Регіональна безпека – це стан відносин соціально-територіальної спільності населення, що формується відповідно до адміністративно- територіального розподілу країни або групи країн всередині них або між ними на мікро (населений пункт, район, область країни), макро (країна, група країн) і проміжних (декілька населених пунктів, районів, областей країни, групи країн) рівнях, при яких забезпечується частина безпеки більш загальної системи (національної, міжнародної).

Безпека прогресу

Безпека прогресу – це такі стосунки людини з виробленими нею самою штучними утвореннями, які дозволяють їй повно і всебічно розкривати свої можливості, включаючи тим часом технологічну етично-світову залежність від коштів і процесів, нею ж створених.