Ризик як фактор небезпеки: поняття про допустимий ризик.

Небезпека в будь-якій сфері діяльності має кількісну характеристику й залежність від багатьох чинників, що змінюються в часі. Один із найбільш характерних проявів небезпеки є ризик.

Ризик дії чи без дії у тій чи іншій формі присутній в 90% причин аварій та травм на виробництві.

В літературних словниках ризик пояснюється як "вчинок в надії на щасливий вихід", тобто вчинок, який здійснюється в умовах невизначеності.

Невизначеність може мати дві категорії:

І. Людина ризикує, щоб досягти бажаної мети;

2. Людина ризикує, щоб уникнути фізичної небезпеки.

Ризик може виступати в різних якостях:

Ризик, як небезпечна умова (можливі зовнішні небезпеки середовища);

Ризик, як вчинок (небезпечна дія людини як елемента ергатичної системи).

Найбільш загальним визначення ризику є:

Ризик – це кількісна оцінка небезпеки, яка визначається як добуток ймовірності негативної події на величину можливого збитку (шкоди) від неї

Ризик (R) визначається як відношення кількості подій з небажаними наслідками (п), до максимально можливої кількості (N) за конкретний період часу:

R = n : N

де R – загальний ризик

n – кількість подій з небажаними наслідками

N – максимально можлива кількість подій з небажаними наслідками.

Наведена формула дозволяє розрахувати розміри загального та групового ризику. При оцінці загального ризику величина N визначає максимальну кількість усіх подій, а при оцінці групового ризику – максимальну кількість подій у конкретній групі, що вибрана із загальної кількості за певною ознакою. Зокрема, у групу можуть входити люди, що належать до однієї професії, віку, статі; групу також можуть складати транспортні засоби одного типу; один клас суб'єктів господарської діяльності тощо.

Для більш повної характеристики впливу небезпеки на життєдіяльність людини використовують коефіцієнт частоти травмованих чи загиблих на 1000 чоловік. Він розраховується за формулою:

Kч = R*1000

де Кч – коефіцієнт травмованих чи загиблих

R – загальний ризик

Для прикладу візьмемо статистичні дані за 2001 рік коли в Україні в невиробничій сфері загинуло 74151 людина (п). Однак загинути за цей період

теоретично міг кожен із 48457000 осіб, що проживали в Україні в цьому році (N). Виходячи з цього, загальний ризик загибелі у невиробничій сфері в 2001 р. становив: R = 74151 : 48457000 = 0,001530 х 10-3 = 1530 х 10-6

Тобто, із кожного мільйона громадян України, в 2001 році в невиробничій сфері загинуло 1530 осіб, або на кожну 1000 громадян – 1,53 особи:

Кч = 1530 x 10-6 x 1000 = 1530 х 10-3 = 1,530

Об'єктивна оцінка небезпеки й ступеню ризику при виконанні відповідних робіт, вияв схильності до ризикових способів поведінки має надзвичайно важливе значення для забезпечення безпеки життєдіяльності.

Таким чином, поняття про ризик включає в себе комбінацію двох компонентів: наслідки небажаних подій до частоти виникнення цих подій.

Ризик буває індивідуальним і соціальним.

Індивідуальний – це відповідна небезпека для окремого індивіда.

Соціальний ризик – це залежність між частотою подій і числом уражених при цьому людей (це ризик для групи людей).

Існує низка ризиків природних, соціальних, фінансових, бізнесових та інших, за якими їх можна класифікувати на окремі види. Нижче наведені види ризиків, що стосуються сфери безпеки життєдіяльності:

• 1. за масштабами розповсюдження розрізняють ризики: стосовно окремої людини, групи людей, населеного пункту, населення регіону, нації, усього людства.
• 2. з позиції доцільності ризик буває необгрунтованим (безглуздим), обгрунтованим.
• 3. за волевиявленням: добровільний, вимушений.
• 4. по відношенню до сфери людської діяльності розрізняють ризик: економічний, побутовий, виробничий, політичний, соціальний, економічний.
• 5. за ступенем припустимості ризик буває: знехтуваний, прийнятий, гранично допустимий, надмірний.
• – Знехтуваний ризик має настільки малий рівень, що він знаходиться в межах допустимих відхилень природного (фонового) рівня.
• • Прийнятним вважається такий рівень ризику, який суспільство може прийняти (дозволити), враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі свого розвитку.
• • Гранично допустимий ризик – це максимальний ризик, який не повинен перевищуватись незважаючи на очікуваний результат.
• • Надмірний ризик – характеризується виключно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків.