Пожежний зв'язок і сигналізація: види та принципи дії.

У залежності від призначення приміщень розробляють порядок сповіщання людей у разі евакуації. Для сповіщення людей про пожежу використовують внутрішню радіотрансляційну мережу або спеціально змонтовані місцеві мережі гучно мовлення, мегафони тощо. На переважній більшості підприємств та у містах і селищах пожежний зв'язок по телефону 0-1. за справністю усіх видів пожежного зв'язку повинен бути встановлений систематичний нагляд. До всіх засобів пожежної мережі (телефони, сповіщувачі тощо) повинен бути вільний доступ у будь-який час доби. Біля всіх апаратів зв'язку вивішують таблички з указаним порядком подання сигналів та виклику пожежної частини. На зіпсованих або вимкнутих сповіщувачах повинна бути табличка з надписом “Не працює”.

У пожежних є радіостанції з радіусом дії від 2 до 45 км, спеціальні пожежні скафандри з влаштованими переговорними пристроями.

Пожежна сигналізація та приміщення, в яких вона розташовується, приведені в інструкції ВПСН-61-78, де залежно від схеми включення сповіщувачів сигналізаційні пожежні системи ділять на променеві та кільцеві. Вони складаються з однотипних елементів: приймальної станції, провідників, сповіщувачів.

Позитивна якість променевої системи – надійність, недолік – велика кількість проводів.

Позитивна якість кінцевої системи – менша кількість проводів, а недолік – менша надійність.

Дія сповіщувачів грунтується на впливі диму, тепла і світла на чутливі елементи сповіщувачів. їх поділяють на теплові, димові, світлові, комбіновані. В якості чутливого елемента в них використовують біометали, термопари, напівпровідники та ін.

Теплові сповіщувачі в більшості випадків мають велику інерційність -від 50 сек до 2 хв. Температура їх спрацювання – від 60 до 80°С, площа яку вони контролюють – 15-30 м2.

Прилади миттєвої дії засновані на використанні фотоелементів, іонізаційних камер, напівпровідників, термопар.

Теплові сповіщувачі на термопарах і терморезисторах реагують миттєво.

Димові – в них використовують фотоелементи, фотореле, ізоляційні камери.

Світлові – в них використовують датчики, що реагують на ультрафіолетову частину спектра, оптичного випромінювання: терморезистори, фотоелементи, фоторезистори, лічильники фотонів.

Сигналізаційна теплова пожежна установка СТПУ-1 сприймає сигнали про пожежу, повідомляє про пошкодження і променях, вмикає резервну мережу живлення. Ємність приймальної станції складає п'ять променів і 25 сповіщувачів (по п'ять в кожному промені). Площа, яку контролює установка, складає 600-700м2.

У сигналізаційній димовій пожежній установці СДПУ-1 десять променів по десять сповіщувачів в кожному. Площа яку охороняє установка, складає 10000м2.

Сигналізаційна комбінована пожежна установка СКПУ-1 включає ЗО променів по 10 комбінованих сповіщувачів. Площа, що контролюється установкою, складає 50000-100000м2.

Крім установок автоматичної пожежної сигналізації, використовують установки пожежної сигналізації з ручним включенням типу ТОЛ-10/100, ТОЛ- 10/30 з кнопочними сповіщу валами ОКИЛ-6 і ОКИЛ-9.

Останнім часом широке застосування одержали сумісні види охоронно- пожежної сигналізації, такі, як “Комар-сигнал-12-AM”, “Сигнал №М-1", “Сигнал-31”, ультразвуковий сповіщувач (сигналізатор) “Фікус-МП” та інші. Крім охоронних датчиків. В промені приладів включають пожежні сповіщувачі. Площа, яку вони охороняють 23-30 м2.

До установок автоматичного пожежегасіння, залежно від виду вогнегасного складу, належать водяні, парові, пінні, порошкові, хладонові. Усі ці установки одночасно з гасінням подають сигнал тривоги.