Повна версія

Головна arrow Культурологія arrow Тенденції розвитку цивілізацій у контексті глобалізації

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Модель майбутнього цивілізаційного розвитку людства

Логіка дослідження тенденцій розвитку цивілізацій, визначення контурів міжцивілізаційної взаємодії виводять на рівень системних узагальнень, результатом чого є побудова моделі цивілізаційного розвитку людства.

Творчо підійшов до реалізації цієї задачі Ю. Яковець, який запропонував своє бачення глобальної міжцивілізаційної моделі (рис 3.2) [139, с. 70].

Функціональні блоки багатомірної геоцивілізаційної моделі

Рис. 3.2. Функціональні блоки багатомірної геоцивілізаційної моделі

На думку російського дослідника, цій моделі властиві певні особливості.

По-перше, вона дозволяє дослідити взаємодію цивілізацій у шести різних аспектах. Відповідно відокремлюються шість функціональних блоків, які можна розглядати як самостійні моделі. Об'єднання функціональних блоків моделей трьох рівней дозволяє з різних боків оцінити структуру та динаміку людства як глобального цілого в усьому різноманітті його елементів. По-друге, територіальний розріз запропонованої глобальної моделі вперше вибудовано на основі групування країн за 12 цивілізаціями четвертого покоління.

У свою чергу, ці цивілізації та зони можна поділити на три групи (рис 3.3) [139, с. 72].

Територіальний розріз багатомірної геоцивілізаційної моделі

Рис. 3.3. Територіальний розріз багатомірної геоцивілізаційної моделі

У кожному з 12 територіальних (цивілізаційних) блоків моделі можливо виділення ключових країн.

По-третє, за характером параметрів модель поєднує як натуральні показники, так й вартісні.

По-четверте, у часовому вимірі модель є аналітично-прогнозною. Основне часове поле моделі – друга половина XX – перша половина XXI ст. (прогнозна частина). У цьому сенсі модель виявляється квазідинамічною.

По-п'яте, модель дозволяє виявити та спрогнозувати циклічність у динаміці геосистем. Також можна оцінити взаємодію циклів різних видів – демографічних, екологічних, технологічних, економічних, політичних та соціокультурних.

По-шосте, на випадок необхідності (внаслідок відсутності достовірних статистичних даних за деякими параметрами) модель може мати імітаційно-експертний характер. Якщо демографічний, економінний та частково природно-екологічний блоки мають достатньо повну та надійну статистичну та прогнозну базу, то технологічний, геополітичний та соціокультурний блоки таку базу мають у мінімальній мірі.

Крім цього, основні параметри геоцивілізаційної моделі можна вивчати по кожному з шести блоків [139, с. 70-74 ].

Креативність моделі цивілізаційного розвитку Ю. Яковца полягає також у визначені динаміки соціокультурного строю цивілізацій четвертого покоління (табл. 3.3) [138, с. 326 ].

Дані таблиці віддзеркалюють динаміку соціокультурного строю, що була переважаючою в окремих цивілізаціях, з горизонтом у два століття – від середини XIX до середини XXI ст.

Наведені у таблиці оцінки соціокультурного строю локальних цивілізацій відбивають стадії їхнього життєвого циклу та визначають їх позицію та активність у взаємодії цивілізацій. Найбільшою агресивністю відзначаються активно-ідеаціональна мусульманська та цинічно-чуттєва південноамериканська цивілізації. Водночас, аскетично-ідеаціональна індійська та псевдоідеаціональні африканська і океанічна (без Австралії та Нової Зеландії) характеризуються пасивністю та терплячістю. Змішаному типу властива несталість [139, с. 327-328].

С. Кримський та Ю. Павленко визначали модель майбутнього цивілізаційного розвитку через відповідний статус глобалізації. До характерних рис цієї моделі вони віднесли: технологічну універсалізацію цивілізаційного простору; ноосферну еволюцію; ціннісні обмеження глобалізації певного потенціалу цивілізаційного поля (технології електронного виробництва і планетарних комунікацій); обмеження вестернізації децентралізацією соціокультурних аспектів; архетипічну пророду розходжень між культурами різних регіонів та країн світу; суттєве розходження архетипів культур Китаю та європейського світу тощо [121, с. 302-308].

Подана цими авторами багаторівнева система цивілізаційного процесу дозволяє виявити аспекти, найбільш сприятливі для розгортання глобалізації та збереження соціокультурної ідентичності.

Цивілізації

Середина XIX ст.

Середина XX ст.

Кінець XX ст.

Середина XXI ст.

Західно-європейська

активно-чуттєвий

пасивно-чуттєвий

змішаний

західно-інтегральний

Північно-американська

активно-чуттєвий

активно-чуттєвий

цинічно-чуттєвий

змішаний або західно-інтегральний

Латиноамериканська

активно-чуттєвий

активно-чуттєвий

змішаний

західно-інтегральний

Японська

аскетично-ідеаціональний

активно-ідеаціональний

змішаний

східно- інтегральний

Євразійська

псевдоідеаціональний

пасивно-чуттєвий

змішаний

інтегральний або ідеаціональний

Східноєвропейська

активно-чуттєвий

пасивно-чуттєвий

змішаний

західно-інтегральний

Китайська

активно-ідеаціональний

псевдоідеаціональний

змішаний

східно- інтегральний

Індійська

аскетично-ідеаціональний

активно- ідеаціональний

аскетично-ідеаціональний

змішаний

Буддійська

псевдоідеа-ціональний

активно-ідеаціональний

змішаний

східно- інтегральний

Мусульманська

аскетично-ідеаціональний

активно-ідеаціональний

активно-ідеаціональний

змішаний

Африканська (на південь від Сахари)

псевдоідеа-ціональний

активно-ідеаціональний

псевдоідеаціональний

змішаний

Океанічна

  • а) Австралія та Нова Зеландія
  • б) інші країни

активно-чуттєвий псевдоідеаціональний

пасивно-чуттєвий псевдоідеаціональний

змішаний псевдоідеаціональний

західно-інтегральнийзмішаний.

 
<<   ЗМІСТ   >>