Анатомо-фізіологічні особливості серця та судин

Ембріогенез серцево-судинної системи:

• • закладка серця (кінець 2-го тижня внутрішньоутробного розвитку);
• • поділ серця на праву і ліву половини (кінець третього тижня ембріонального розвитку), утворення передсердь і формування овального вікна;
• • утворення міжшлуночкової перетинки (п'ятий тиждень внутрішньо- утробного розвитку);
• • утворення перетинки, що поділяє цибулину на устя легеневої артерії та аорти (четвертий тиждень внутрішньоутробного розвитку);
• • формування третьої перетинки, яка роз'єднує передсердя і венозний синус (4 – 5-й тиждень);
• • утворення внутрішнього (трабекулярного) шару міокарда (3 – 4-й тиждень), зовнішнього шару (4 – 5-й тиждень);
• • формування фіброзного кільця передсердно-шлуночкового отвору (2-й місяць в/у розвитку).

Провідна система серця:

• • основні елементи провідної системи:
  • – синусо-передсердний вузол (Кіса-Флека);
  • – передсердно-шлуночковий вузол (Ашоффа-Тавари);
  • – пучок Гіса;
  • – провідні серцеві міоцити (волокна Пуркіньє);
• • додаткові шляхи:
• – пучки Кента (правий і лівий) між передсердями і шлуночками;
• – пучок Джеймса – сполучає передсердя з загальною ніжкою атріовентрикулярного вузла;
• – пучок Махайма – між атріовентрикулярним вузлом і міокардом шлуночків.

Чинники, що мають тератогенну дію і викликають вроджені вади серця і судин:

• – лікарські препарати (снодійні, протиконвульсивні, антагоністи фолієвої кислоти);
• – алкоголь;
• – перенесені під час вагітності інфекційні захворювання (краснуха, цитомегаловірусна, Коксакі – інфекція, герпес);
• – іонізуюче випромінювання.

Особливості кровообігу плода:

• • плацентарний тип харчування, до тканин плода надходить змішана кров (венозна і артеріальна);
• • ембріональні шляхи кровообігу (венозна і артеріальна протоки, овальний отвір та ін.);
• • не функціонує мале коло кровообігу.

Особливості кровообігу новонародженого:

• • після народження відбувається перехід до легеневого газообміну, починає функціонувати мале коло кровообігу, спостерігається запустіння пупкової вени, артерій, у перші години після народження збільшується тиск у лівому передсерді, закривається овальний отвір;
• • облітерація артеріальної протоки закінчується на 6-8 тижні (коли у новонародженого не відбувається закриття та облітерація ембріональних шляхів кровообігу, формуються природжені вади серця і судин: відкрита артеріальна протока, дефект міжпередсердної перетинки та ін.);
• • серце займає значний об'єм грудної клітки, більш високе лежаче положення, що пов'язано з високим стоянням діафрагми, з віком серце набуває вертикального положення;
• • у новонароджених і дітей перших двох років життя верхівковий поштовх пальпується в четвертому міжребер'ї на 1–2 см назовні від серединно-ключичної лінії, у віці 7-12 років – у п'ятому міжребер'ї на 0,5 см усередину від серединно-ключичної лінії;
• • товщина стінок правого і лівого шлуночків у новонароджених однакова (1:1), на кінець 1 року переважає товщина стінки лівого шлуночка (1:1,5), у 5 років -1:2,5, а в 14 років – 1:2, 76;
• • міокард у новонароджених являє собою недиференційований симпласт з багатою васкуляризацією, м'язові волокна тонкі, міофібрили погано розвинені і містять велику кількість ядер, сполучна тканина розвинена недостатньо, еластичних елементів практично немає (вони з'являються лише у 7-річному віці);
• • нервова регуляція недосконала, що зумовлює часті дисфункції у вигляді екстрасистолії, з віком з'являється сполучна тканина, м'язові волокна потовщуються і до початку періоду статевого дозрівання розвиток міокарда закінчується;
• • артерії у дітей відносно ширші, ніж у дорослих, їх просвіт дещо ширший, ніж просвіт вен;
• • добре розвинена капілярна сітка;
• • кровоносні судини мають тонші стінки, в них недостатньо розвинені м'язові і еластичні волокна, з віком збільшується кількість еластичних і м'язових елементів;
• • у новонароджених ударний об'єм серця складає 2,5-3 мл, в рік -10,5 мл, в 14-15 років – 59 мл, у дорослих – 60-80 мл;
• • частота скорочень серця у новонароджених становить 140-160 за хв, в рік – 120-125 за хв, в 5 років – 100 за хв, в 10 років – 80-85 за хв, у віці понад 12 років – 70-75 за хв;
• • величина артеріального тиску у дітей нижча, ніж у дорослих, при народженні у дитини максимальний артеріальний тиск становить 76 мм рт. ст. і збільшується щомісяця на 2 мм рт. ст., наприкінці першого року життя максимальний артеріальний тиск становить 90 мм рт. ст. і зростає щорічно на 2 мм рт. ст., величина мінімального артеріального тиску складає 1/2-2/3 від максимального.