Захворювання щитоподібної залози
Клінічна класифікація захворювань щитоподібної залози (ЩЗ) у дітей (симпозіум з ендокринології, 1960 рік; Міжнародна конференція з проблеми ендемічного зоба);
I. Вроджені аномалії ЩЗ; аплазія, гіпоплазія, ектопія, незарощення язичково-щитоподібної протоки.
II. Ендемічний зоб:
- а) за ступенем збільшення ЩЗ;
- б) за формою: дифузний, вузловий, змішаний;
- в) за функціональними проявами: еутиреоїдний, гіпертиреоїдний, гіпотиреоїдний; токсична аденома ЩЗ – вузловий зоб з явищами тиреотоксикозу.
III. Спорадичний зоб (поділяється, як і ендемічний).
IV. Дифузний токсичний зоб (синоніми: базедова хвороба, тиреотоксикоз, первинно-тиреотоксичний дифузний зоб):
- а) за важкістю: легка, середня, важка форми;
- б) за ступенем збільшення ЩЗ.
V. Гіпотиреоз: легкий, середній, важкий (мікседема).
VI. Запальні захворювання:
- а) гострий тиреоїцит (і струміт): гнійний, негнійний;
- б) підгострий тиреоїдит;
- в) хронічний тиреоїдит (Ріделя, Хашимото).
VII. Пошкодження:
VIII. Злоякісні пухлини: рак, саркома, аденоми, гемангіоендотеліоми, зоб Лагганса.
Розрізняють такі ступені збільшення ЩЗ, прийняті ВООЗ у 1994році:
0 ст. – ЩЗ не пальпується або пальпується величиною, що не перевищує ширину кінцевої фаланги великого пальця руки пацієнта;
Iа ст. – пальпується вся залоза, величина її більша за ширину кінцевої фаланги великого пальця руки пацієнта;
Іб ст. – залоза не тільки добре пальпується, але її видно при ковтанні із закинутою головою;
II ст. – ЩЗ видима при звичайному положенні голови;
III ст. – залозу видно на відстані, "товста шия".
Зоб – це будь-яке збільшення ЩЗ (ВООЗ). Іа ступінь не вважається зобом, а розглядається як варіант норми.
Гіпотиреоз
Гіпотиреоз – клінічний синдром, спричинений тривалим, стійким дефіцитом гормонів щитоподібної залози в організмі або зниженням їхнього біологічного ефекту на тканинному рівні.
Етіопатогенез
- • Причини первинного гіпотиреозу:
- – аплазія, гіпоплазія ЩЗ;
- – дефіцит йоду в організмі мами;
- – генетично зумовлені порушення синтезу тиреоїдних гормонів;
- – запальні захворювання (тиреоїдити);
- – оперативне втручання на ЩЗ;
- – безконтрольний прийом тиреостатиків, препаратів неорганічного йоду, використання радіоактивного йоду.
- • Причини вторинного гіпотиреозу:
- – ураження гіпофіза (менінгоенцефапіт, пологова травма, травми головного мозку, пухлини тощо), внаслідок якого зменшується або зупиняється вироблення тиреотропного гормону (ТТГ).
- • Причини третинного гіпотиреозу:
- – ураження гіпоталамуса, внаслідок якого зменшується або зупиняється синтез тиреотропін-рилізинг гормону (ТРГ).
Фактори, які сприяють розвиткові гіпотиреозу:
- • вживання мамою тиреостатиків;
- • передозування препаратів неорганічного йоду;
- • патологія ЩЗ у мами;
- • опромінення;
- • внутрішньоутробна інфекція;
- • вплив хімічних, токсичних речовин на плід.
Критерії діагностики
- • Клінічні
- – у неонатальному періоді:
- – велика маса при народженні (більше 3500 г);
- – ознаки незрілості новонародженого при доношеній вагітності;
- – пізнє відпадіння пупкового залишку, пупкова ранка відпадає повільно;
- – пізнє відходження меконію;
- – слабкий смоктальний рефлекс;
- – затяжна жовтяниця;
- – схильність до закрепів;
- – бліда, суха шкіра;
- – щільні набряки на тильних поверхнях кисті, ступень, у надключичних ямках;
- – набряклість обличчя;
- – збільшений язик, напіврозкритий рот;
- – грубий, низький тембр голосу;
- – респіраторні симптоми: утруднене носове дихання, шумне дихання, що нагадує стридор;
- – уповільненість рухів, рефлексів;
- – у дітей, старших 3 місяців:
- – затримка психомоторного розвитку;
- – сонливість, в'ялість;
- – метеоризм, закрепи, великий живіт;
- – бліда, суха шкіра;
- – ламке, сухе волосся;
- – холодні кисті і ступні;
- – широке, запале перенісся;
- – недостатня прибавка маси;
- – схильність до респіраторних захворювань;
- – у підлітків:
- – зниження інтелекту різного ступеня;
- – затримка росту (тиреогенний нанізм);
- – затримка або випередження статевого розвитку;
- – бліда, суха шкіра;
- – ламке, сухе волосся;
- – набряки обличчя, кінцівок, язика;
- – брадикардія.
- • Параклінічні обов'язкові дослідження:
- – загальний аналіз крові: нормохромна анемія, іноді прискорення ШОЕ;
- – збільшення рівня в крові холестерину, β-ліпопротеїдів;
- – ЕКГ: синусова брадикардія, зниження вольтажу зубців, уповільнення провідності, подовження систоли;
- – УЗД-діагностика;
- – гормональна діагностика:
- – підвищення ТТГ (при первинному вище 25 мОД/л);
- – нормалізація або зниження ТТГ (при вторинному гіпотиреозі).
- • Параклінічні додаткові дослідження:
- – рентген кистей рук: затримка "кісткового" віку, епіфізарний дисгенез; -титр антитіл до тиропероксидази тиреоцитів або до мікросомальної фракції – вище верхньої межі у 2-3 рази (при автоімунному тиреоїдиті);
- – аналіз крові на токсоплазмоз (IФА, ПЛР).
Дифузний токсичний зоб (ДТЗ) – органоспецифічне автоімунне захворювання, що характеризується стійкою підвищеною секрецією тиреоїдних гормонів, зазвичай дифузним збільшенням щитоподібної залози. Фактори, які сприяють розвитку ДТЗ:
- – часті інфекційні процеси;
- – психічна травма;
- – стрес;
- – пубертатний вік;
- – жіноча стать тощо.
Критерії діагностики
- • Клінічні:
- – дифузне збільшення ЩЗ за рахунок обох часток і перешийка, безболісна, рухлива, еластичної консистенції;
- – зміни зі сторони нервової системи і психіки: моторне збудження, емоційна нестійкість у вигляді дратівливості, плаксивості, метушливості, порушення концентрації уваги, зниження шкільної успішності, порушення сну;
- – симптом Мари (тремор пальців витягнутих рук), тремор всього тіла (симптом "телеграфного стовпа"), гіперрефлексія, труднощі у виконанні точних рухів;
- – зміни зі сторони серцево-судинної системи:
- – тахікардія;
- – екстрасистолія;
- – пароксизмальна тахікардія;
- – рідше постійна миготлива аритмія;
- – систолічна артеріальна гіпертензія;
- – збільшення пульсового тиску понад 60 мм рт. ст.; посилення серцевого і/або верхівкового поштовху;
- – акцент II тону над легеневою артерією;
- – функціональний систолічний шум;
- – міокардіодистрофія;
- – серцева недостатність ("тиреотоксичне серце"):
- – I ст. важкості – тахікардія в межах 20 % від середніх вікових показників;
- – II ст. – 20-50 %;
- – III ст. – більше 50 %;
- – зміни зі сторони очей: ендокринна офтальмопатія (екзофтальм, набряк орбітальних тканин), "очні" симптоми:
- – Дальрімпля – широко розкриті очні щілини;
- – Грефе – відставання верхньої повіки від райдужної оболонки при погляді вгору;
- – Кохера – відставання верхньої повіки від райдужної оболонки при погляді вниз;
- – Мебіуса – втрата здатності фіксувати погляд на близькій відстані;
- – Штельвага – рідке кліпання;
- – Крауса – підвищений блиск очей;
- – зміни зі сторони шкіри та її придатків:
- – дифузна пітливість;
- – ламкість нігтів;
- – випадіння волосся;
- – зміни зі сторони органів травлення:
- – нестійке випорожнення;
- – посилення перистальтики;
- – тиреотоксичний гепатоз;
- – зміни зі сторони м'язової системи:
- – м'язова слабкість;
- – швидка втомлюваність;
- – атрофія м'язів;
- – проксимальна тиреотоксична міопатія;
- – зміни зі сторони статевої системи:
- – затримка статевого розвитку (у дівчаток – затримка менархе, порушення менструального циклу; олігоопсоменорея, аменорея, у хлопчиків – гінекомастія);
- – зміни обміну речовин:
- – непереносимість спеки, втрата ваги;
- – підвищений апетит;
- – спрага;
- – прискорення росту і диференціювання кістяка.
- • Параклінічні:
- – зниження в крові ТТГ;
- – підвищення рівнів Т3, Т4;
- – зміни на УЗД ЩЗ;
- – тест толерантності до вуглеводів: діабетична цукрова крива або порушення толерантності до вуглеводів, або цукровий діабет;
- – рентгенографія кисті з променевозап'ястковим суглобом;
- – підвищення стимульованих антитіл до рецептора ТТГ;
- – підвищений титр антитіл до тиропероксидази тиреоцитів або антитіл до мікросомальної фракції тиреоцитів.
|