Повна версія

Головна arrow Медицина arrow Педіатрія з оцінкою результатів досліджень

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Вітряна віспа

Вітряна віспа – гостре вірусне захворювання, викликане вірусом із родини герпесвірусів, характеризується помірною гарячкою, появою на шкірі, слизових оболонках дрібних пухирців із прозорим вмістом.

Діагностичні критерії вітряної віспи:

  • • інкубаційний період -11-21 день;
  • • період висипань – 4-5 днів:
  • – гострий початок захворювання із гарячки, інтоксикаційного синдрому;
  • – висипання з'являється поштовхоподібно, має характер несправжнього поліморфізму, тобто одночасно є різні елементи висипань, які є певними етапами видозміни одного й того ж висипання (плями, папули, везикули, кірочки);
  • – кожна хвиля висипань супроводжується посиленням інтоксикації, свербежем та погіршанням загального стану хворого;
  • – локалізація висипань на шкірі всього тіла та слизових, включно з внутрішніми органами.

Результати додаткових досліджень:

  • • загальний аналіз крові: незмінений, інколи лейкопенія, відносний лімфоцитоз, нормальні показники ШОЕ;
  • • вірусологічні: вірус може бути видалений з везикул в перші 3-4 дні після їх появи;
  • • мікроскопія мазків з елементів висипань після фарбування срібленням за Морозовим: визначають наявність тілець Арагао (нагромадження вірусів);
  • • ІФА: виявлення антигену вірусу в мазках-відбитках із вмісту везикул;
  • • серологічні реакції: РА, ΡΗΓΑ, PIA виявлення вітрянкових антитіл у парних сироватках зі збільшенням титру в 4 і більше разів.

Герпетичні інфекції

Герпетична інфекція спричиняється вірусами родини герпесвірусів, які об'єднані властивістю часто протягом усього життя персистувати в організмі людини і здатністю спричиняти різноманітні маніфесті форми захворювання в умовах виникнення імунодефіциту.

Герпес звичайний – вірусне захворювання, спричинене вірусами простого герпесу (ВПГ 1 та ВПГ 2), що характеризується тривалим латентним перебігом із періодичними рецидивами, які супроводжуються появою везикульозного висипу на шкірі та слизових оболонках, ураженням ЦНС та внутрішніх органів.

Герпес оперізувальний – вірусне захворювання, що спричинене вірусом Varicella-Zoster, характеризується запаленням вузлів міжхребцевих або черепних нервів та проявляється везикульозним висипом на шкірі за ходом нервів і симптомами інтоксикації.

Діагностичні критерії простого герпесу:

  • • інкубаційний період – 2-14 діб;
  • • гострий початок, інтоксикація;
  • • ураження слизових оболонок (гінгівіт, стоматит, тонзиліт) у формі пухирців, що тріскають, утворюючи ерозії, супроводжуються болем;
  • • ураження ока (кон'юнктивіт, блефарокон'юнктивіт, кератит, кератоіридоцикліт хоріоретиніт, увеіт, периваскуліт сітківки, неврит зорового нерва);
  • • ураження шкіри (герпес губ, носа, повік, обличчя, рук, інших ділянок) – згруповані пухирці із прозорим вмістом, що мутніє, на фоні гіперемійованої, інфільтрованої поверхні, утворення ерозії, кірочок; супроводжується болем;
  • • генітальний герпес (ураження статевого члена, вульви, піхви, церві- кального каналу, промежини, уретри, ендометрія);
  • • ураження ЦНС (енцефаліт, менінгоенцефаліт, менінгіт), периферичної нервової системи (неврит);
  • • вісцеральні форми (гепатит, пневмонія, ураження нирок та ін.);
  • • рецидивний перебіг.

Діагностичні критерії оперізувального герпесу:

  • • інкубаційний період – 7-21 день, інколи кілька років (після вітряної віспи);
  • • гострий початок із гарячки, інтоксикації;
  • • печіння, свербіж, біль за ходом ураженого чутливого нерва;
  • • поява гіперемії, інфільтрації шкіри відповідно до іннервації гілками нервів;
  • • поява щільно згрупованих папул (в кінці 1, на II добу) на фоні гіперемії, що еволюціонізують у пухирці із прозорим вмістом, схильні до злиття, підсихання, утворення кірочок, гіперемійований фон блідне, епітелізація, незначна пігментація (протягом 1 тижня).

Додаткові дослідження:

  • • загальний аналіз крові: без змін, інколи лейкопенія, відносний лімфоцитоз;
  • • вірусологічні: виділення вірусів із вмісту пухирців, носоглоткового змиву, спинномозкової рідини, крові, слини, зскрібка рогівки, цервікаль- ного секрету на курячих ембріонах чи культурі ембріональної тканини (виділення вірусу не дає уявлення про активність процесу);
  • • ІФА: виявляє в крові специфічні антитіла класу IgM та lgG;
  • • імунофлюоресцентний метод: виявляє внутрішньоклітинне скупчення вірусів у мазках з везикул у вигляді специфічного світіння;
  • • серологічні реакції: РЗК, РПГА, PH вірусу із наростанням титру антитіл у динаміці;
  • • цитологічне дослідження мазків-відбитків з уражених ділянок шкіри та слизових оболонок д ля виявлення багатоядерних гігантських кл ітин з внутрішньоклітинними включеннями (тільця Люпшшютца та Cowdria типу А).
 
<<   ЗМІСТ   >>