Повна версія

Головна arrow Медицина arrow Педіатрія з оцінкою результатів досліджень

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Паракашлюк

Паракашлюк – гостре інфекційне захворювання, що викликається паракашлюковою паличкою, передається повітряно-краплинним механізмом, схоже за клінічною картиною на кашлюк, але має легкий перебіг. Діагностичні критерії:

  • • інкубаційний період – 4–14 діб;
  • • слабовиражені катаральні прояви;
  • • слабовиражений інтоксикаційний синдром;
  • • нетривалий продромальний період, поступове посилення кашлю, поява нападоподібного кашлю, частота нападів відповідає легкому ступеню тяжкості кашлюку (кашлюкоподібний перебіг) – у 15 % хворих;
  • • зберігається сухий чи з'являється вологий малопродуктивний кашель (стерта форма) – у 60-70 %;
  • • аускультативно – жорстке дихання, сухі хрипи;
  • • рентгенологічно-розширення коренів, посилення судинного малюнка;
  • • у гемограмі – помірний лейкоцитоз, короткочасний лімфоцитоз;
  • • рідко виникають специфічні ускладнення (частіше бактеріальні – пневмонія);
  • • тривалість захворювання – 2-3 тижні.

Результати додаткових досліджень:

  • • загальний аналіз крові: лейкоцитоз, лімфоцитоз, нормальна чи збільшена ШОЕ;
  • • рентгенограма: емфізема, посилення легеневого малюнка, вогнищева інфільтрація легень, інфільтрація коренів;
  • • бактеріологічний посів: виділення Bordetella parapertussis із задньої стінки глотки, харкотиння;
  • • серологічні реакції: РА, РПГА із паракашлюковим діагностикумом: наростання титру антитіл у динаміці.

Ешерихіози

Ешерихіози – гострі інфекційні захворювання переважно у дітей раннього віку, викликані різними сероварами патогенної кишкової палички, характеризуються локалізацією патологічного процесу у шлунково-кишковому тракті з розвитком інфекційно-токсичного та діарейного синдромів, рідше – ураженням інших органів чи генералізацією процесу аж до розвитку сепсису, токсико-дистрофічного стану. Діагностичні критерії ентеропатогенного ешерихіозу (ЕПЕ):

  • • інкубаційний період – 5-8 діб, у новонароджених, ослаблених -1-2 доби;
  • • початок хвороби: поступовий чи гострий;
  • • водянисті масивні жовто-оранжеві випорожнення з невеликою кількістю слизу, іноді домішки зелені, до 10-15 разів за добу;
  • • блювання, зригування з першої доби захворювання;
  • • поступове наростання симптомів до 5-7 доби;
  • • субфебрилітет;
  • • токсикоз з ексикозом 11-111 ст.;
  • • ймовірні гостра ниркова, надниркова недостатність, ДВЗ-синдром, інфекційно-токсичний шок.

Особливості ЕПЕ у новонароджених:

  • • внутрішньолікарняна інфекція, викликана антибіотикорезистентними штамами;
  • • генералізація з розвитком сепсису;
  • • часте ураження мозкових оболонок з розвитком залишкових явищ;
  • • рідко буває діарея;
  • • висока летальність.

Діагностичні критерії ентероінвазивного ешерихіозу (ЕІЕ):

  • • інкубаційний період – 1-3 дні;
  • • гострий початок з вираженим інтоксикаційним синдромом, гарячкою (1-3 доби), рідше блюванням;
  • • діарея у першу добу захворювання: випорожнення калові з домішками слизу, зелені, прожилками крові, 3-5 разів;
  • • живіт болючий за ходом товстої кишки, спазмована сигмоподібна кишка, анус зімкнений, тенезми відсутні;
  • • швидке одужання, нормалізація випорожнень за 3-5 діб.

Особливості ЕІЕ у дітей раннього віку:

  • • поступовий початок;
  • • виражений інтоксикаційний синдром, наростає протягом 5–7 діб;
  • • ентеритний, ентероколітний характер випорожнень;
  • • часто розвивається зневоднення;
  • • середньотяжкий, тяжкий перебіг захворювання;
  • • гарячка триває 5–7 діб, іноді 2 тижні;
  • • нормалізація випорожнень затягується до 1–2 тижнів.

Діагностичні критерії ентеротоксигенного ешерихіозу (ЕТЕ):

  • • інкубаційний період – від декількох годин до 1-2 діб;
  • • гострий початок із повторного блювання, водянистої діареї;
  • • інтоксикація відсутня, температура тіла нормальна чи субфебрильна;
  • • пальпаторно – бурчання за ходом тонкої кишки. Сигмоподібна кишка не спазмована, анус зімкнений;
  • • випорожнення 15-20 разів за добу, водянисті, без патологічних домішок, набувають характеру "рисового відвару";
  • • розвиток ексикозу II, III ст.;
  • • тривалість захворювання – не довше 5-10 діб.

Результати додаткових досліджень:

  • • загальний аналіз крові: лейкоцитоз, нейтрофільоз зі зсувом вліво, збільшення ШОЕ;
  • • біохімічний аналіз крові: підвищений, нормальний чи знижений вміст електролітів;
  • • копрограма: запальні зміни, порушення перетравлювальної здатності кишок;
  • • бактеріологічне дослідження випорожнень та блювотних мас: виділення патогенних штамів кишкової палички (ЕІБ, ЕТЕ, ЕПЕ понад 10б мікробних тіл в 1 г фекалій) з продукцією екзо-ентеротоксину;
  • • серологічні реакції: РПГА з ешерихіозним діагностикумом, наростання титру специфічних антитіл в крові у динаміці з 5–7 днів захворювання в 4 і більше разів.
 
<<   ЗМІСТ   >>