Вірусні гепатити

Гепатит А (ВГА) – гостре захворювання, що викликається РНК- вмісним вірусом, має циклічний перебіг, характеризується короткочасними симптомами інтоксикації, скороминучими розладами печінкових функцій, доброякісністю перебігу.

Гепатит В (ВГВ) – гостре чи хронічне захворювання печінки, що викликається ДНК-вмісним вірусом, із парентеральним механізмом передачі, що перебігає у різноманітних клініко-морфологічних варіантах: від "здорового" носійства до злоякісних форм, хронічного гепатиту, цирозу печінки і гепатоцелюлярної карциноми.

Етіологія – облігатні гепатотропні віруси

• • HAV (РНK+) Picomaviridae
• • HBV (ДНК) Hepadnaviridae
• • HCV (РНК+) Flaviviridae
• • HDV (РНК+) рід Deitavirus
• • HEV (РНК+) не класифікований
• • HGV (РНК+) Flaviviridae
• • TTV (ДНК+) Circinoviridae
• • Senv (ДНК) Cirkoviridae

Діагностичні критерії

• • Клінічні:
  • – інтоксикаційний синдром;
  • – жовтяничний синдром;
  • – диспепсичний синдром.
• • Клінічні особливості гепатиту А:
• – гострий початок;
• – короткий переджовтяничний період з нерідко грипоподібним варіантом клінічних проявів;
• – покращення самопочуття хворих з появою жовтяниці;
• – нетривалий і сприятливий перебіг в абсолютній більшості випадків.

Результати додаткових досліджень:

• – специфічна діагностика: виявлення анти-HAV IgM;
• – у фекаліях на 2 тижні з моменту інфікування можна виявити антигени ВГА з максимумом виділення на 3-4 тижні, починаючи з 4 тижня з'являються антигени до ВГА з максимальним титром на 5-8 тижні з поступовим зниженням до 12-13 тиж.

Діагностичні маркери гепатиту А:

• – анти-HAV IgM – показник гострої інфекції;
• – анти-HAV IgG – показник попередньої зустрічі з HAV та наявність імунітету;
• – HAV Ag – показник наявності HAV в заразному матеріалі;
• – РНК HAV – показник наявності HAV та його активної реплікації.

Діагностичні маркери гепатиту Е:

• – анти-НЕА IgM – показник гострої інфекції;
• – анти-НЕА IgG – показник попередньої зустрічі з HEV та наявність імунітету;
• – НЕА Ag – показник наявності HAV в заразному матеріалі;
• – РНК HEV – показник наявності HAV та його активної реплікації;
• – специфічна діагностика: виявлення анти-HEV та анти-HEV IgM.

Критерії гострого гепатиту В:

• • початок поступовий (з дня на день наростає інтенсивність інтоксикаційного синдрому) у вигляді кількох варіантів:
  • – диспепсичний (погіршення апетиту аж до анорексії, нудота, діарея, важкість у правому підребер'ї, ниючий тупий біль у ділянці печінки, епігастрії, інколи по всьому животу, метеоризм);
  • – артралгічний (біль у суглобах виникає в спокої, частіше вночі, функція не порушується, фізичне навантаження не призводить до посилення болей, зовнішні ознаки запалення відсутні);
  • – астеноневротичний (слабкість, нездужання, підвищена втомлюваність, порушення сну, емоційна неврівноваженість);
  • – змішаний;
• • іноді сверблячка шкіри, макульозна висипка;
• • тривалість 4-5 днів до 1–1,5 міс.;
• • жовтяничний період характеризується максимальним розвитком інтоксикаційного синдрому;
• • гепатоспленомегалія з вираженим холестазом;
• • жовтяниця з зеленим відтінком і тривала;
• • часті геморагічні прояви;
• • тривале підвищення трансаміназ, яке утримується часто і в періоді реконвалесценції.

Специфічна діагностика: виявлення HBsAg та анти-НВс IgM, орієнтуватись також на високий рівень анти-НВс.

Діагностичні маркери гепатиту В:

• • HBsAg – показник контакту з HBV, наявність HBV;
• • анти-HBs – показник, що засвідчує перенесення HBV-інфекції або поствакцинальний імунітет;
• • анти-НВс IgM – показник активної реплікації НВ V;
• • анти-НВс IgG – показник, що засвідчує попередню зустріч з HBV;
• • HBeAg- показник активної реплікації НВV, високої заразності крові, високого ризику перинатально'! передані НВV;
• • анти-НВе – показник, що засвідчує можливе завершення реплікації HBV (за винятком мутантних HBV);
• • ДНК HBV – показник наявності НВV та його активної реплікації;
• • ДНК-полімераза – показник HBV.

Діагностичні маркери гепатиту С:

• • анти- HCV IgM – показник активної реплікації вірусу HCV;
• • анти-HCV IgG – показник, що засвідчує про можливу наявність HCV та попередню зустріч з ним;
• • анти-HCV IgM – антитіла до кожного з окремих структурних та неструктурних білків HCV;
• • РНК HCV – показник наявності HCV та його активної реплікації.

Критерії гострого гепатиту D:

• • переджовтяничний період має гострий початок з інтоксикаційним, диспепсичним синдромами, артралгіями великих суглобів, болями в животі;
• • в жовтяничному періоді погіршання самопочуття, у 25 % виникає уртикарна висипка, виражений цитолітичний синдром;
• • двохвильовий перебіг з виникненням клінічних ознак загострення хвороби з гіперферментемією (є думка, що перша хвиля пов'язана з ГВ, друга – TD);
• • варіант суперінфекції є нашаруванням TD на хронічний ГВ з вищеописаними ознаками TD та хвилеподібним перебігом у більшості хворих.

Специфічна діагностика: виявлення в крові анти-HDV IgM (на ранніх стадіях гострого та при хронічному), анти-HDV IgG (в усі періоди при гострому і хронічному перебізі), HDV Ag (на ранніх стадіях гострого та при хронічному), РНК HDV (на ранніх стадіях гострого та при хронічному), HDV Ag (на ранніх стадіях гострого та при хронічному), РНК HDV (на ранніх стадіях гострого та при хронічному). Діагностичні маркери гепатиту D:

• • HBsAg – показник контакту з HBV, наявність HBV;
• • НВс IgM – показник активної реплікації HBV;
• • HBeAg – показник активної реплікації НВ V, високої заразності крові, високого ризику перинатальної передачі HBV;
• • анти-HDV IgM-показник активної реплікації HDV;
• • анти-HDV IgG – показник, що засвідчує попередню зустріч з HDV та можливу наявність HDV;
• • HDV Ag – показник наявності HDV;
• • РНК HDV – показник наявності HDV та активної реплікації HDV.

Особливості гострого гепатиту G:

• • рідкі випадки моноінфекції;
• • переважають субклінічні, безжовтяничні та легкі форми;
• • початок поступовий;
• • у п'ятої частини хворих відсутній переджовтяничний період, у решти він перебігає з переважанням інтоксикаційного синдрому;
• • поява жовтяниці не покращує стану хворих;
• • високому рівню вірусемії відповідає значно нижчий рівень трансаміназ, ніж при ГС.

Діагностичні маркери гепатиту G:

• • анти-HGV IgG Е2 – показник, що засвідчує попередню зустріч з HGV та імунітет до нього;
• • РНК HGV – показник наявності HGV та активної реплікації HGV.

Особливості гострого гепатиту TTV:

• • високий рівень трансаміназ не супроводжується пошкодженням печінки, тому вважається що розмноження вірусу відбувається в гемо- поетичних клітинах;
• • поєднання підгострого гепатиту з апластичною анемією;
• • часта асоціація з ГВ та ГС, гематологічними та онкологічними захворюваннями.

Діагностичні маркери гепатиту TTV: ДНК ТТ – показник наявності TTV та активної його реплікації.