Повна версія

Головна arrow Медицина arrow Педіатрія з оцінкою результатів досліджень

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ

Ентеровірусні інфекції

Ентеровірусні інфекції (Коксакі та ЕСНО-інфекції) – група гострих захворювань, викликаних ентеровірусами Коксакі та ECHO, що характеризується різноманітністю клінічних проявів від легких гарячок і простого носійства вірусу до затяжних менінгоенцефапітів, міокардитів, міалгій та ін.

Діагностичні критерії, спільні для всіх форм ентеровірусної інфекції

  • • Клінічні:
  • – інкубаційний період – 2-10 діб;
  • – гострий початок з інтоксикаційного синдрому;
  • – гіперемія шкіри верхньої половини тулуба, шиї, обличчя;
  • – ін'єкція судин склер;
  • – плямисто-папульозна висипка на обличчі;
  • – гіперемія, зернистість м'якого піднебіння, дужок, задньої стінки горла;
  • – шийний катаральний лімфаденіт;
  • – схильність до запорів;
  • – помірний лейкоцитоз, нейгрофільоз із пізнім лімфоцигозом, еозинофілією.

Результати додаткових досліджень:

  • – загальний аналіз крові: нормальний або помірний лейкоцитоз, нейтрофільоз, еозинофіл ія, пізній лімфоцитоз та еозинофіл ія;
  • – аналіз спинномозкової рідини: витікає під підвищеним тиском, протеїнорахія, лімфоцитарний плеоцитоз, гіпоглікорахія;
  • – ЕКГ: зниження вольтажу, тахікардія, аритмія, порушення провідності, зниження сегмента ST, інверсія зубця Т;
  • – вірусологічне дослідження: з метою виділення вірусу досліджують змиви з носа і ротоглотки (в перші дні хвороби), випорожнення (протягом 1-2 тижнів хвороби), СМР (за показаннями) шляхом зараження мишей (віруси Коксакі А і В) або вирощуються в культурі тканин (віруси ECHO);
  • – ІФА: виявляє специфічні антитіла до вірусу, може підтвердити інфекцію в перші 3 доби хвороби;
  • – серологічні дослідження: досліджують парні сироватки в PH, РЗК з інтервалом 7–10 днів з метою виявлення наростання титру антитіл не менше ніж в 4 рази.

ВІЛ-інфекції

ВІЛ-інфекція – це захворювання, спричинене персистенцією вірусу імунодефіциту людини у лімфоцитах, макрофагах, клітинах нервової тканини, що характеризується повільно прогресуючим порушенням імунної системи з наступним формуванням синдрому набутого імунодефіциту з клінікою тяжких інфекційних, паразитарних та онкологічних хвороб.

Стадії клінічного перебігу ВІЛ-інфекції:

  • – інфікування;
  • – стадія сероконверсії (поява специфічних антивірусних антитіл);
  • – латентна стадія;
  • – стадія ранніх проявів ВІЛ-інфекції;
  • – синдром набутого імунодефіциту (СНІД).

Діагностичні критерії первинної ВІЛ-інфекції ("гостра ВІЛ- інфекція", або гострий сероконверсійний синдром, або гострий ретровіральний синдром)

  • • Клінічні:
  • – від моменту інфікування до появи первинної ВІЛ-інфекції проходить 2-4 тижні, іноді до 10 місяців;
  • – відсутність специфічних ознак:
  • – слабкість;
  • – лихоманка;
  • – болі у м'язах і суглобах;
  • – збільшення лімфовузлів;
  • – фарингіт (запалення горла), тонзиліт та катар верхніх дихальних шляхів;
  • – висип, переважно уртикарний на обличчі та тулубі, рідше на кінцівках, в тому числі на долонях та стопах, подекуди виникають виразки шкіри та слизових оболонок рота, стравоходу чи геніталій; -проноси;
  • – головний біль;
  • – нудота та блювання;
  • – рідко неврологічні порушення – від головних болів до зворотної енцефапопатії з втратою орієнтації, пам'яті і зрушеннями у свідомості. Результати додаткових досліджень:
  • – транзиторне зниження СD4+-клітин;
  • – безпосереднє виділення ВІЛ;
  • – визначення його структурних антигенів;
  • – визначення генетичного матеріалу вірусу;
  • – визначення специфічних антитіл до ВІЛ.

Діагностичні критерії сероконверсії ВІЛ-інфекції (стадія безсимптомного носійства і переметуючої лімфаденопатії, клінічна стадія І)

  • • Клінічні:
  • – клінічні прояви відсутні (безсимптомний перебіг);
  • – генералізована лімфаденопатія (в окремих випадках помірне збільшення лімфовузлів у двох різних групах, яке утримується не менше ніж 3 міс.);
  • – тривалість стадії від 2 до 10 років, а можливо й більше (природа чинників, що визначають тривалість, ще мало вивчена);
  • – 1 рівень функціональних можливостей:
  • – безсимптомний перебіг;
  • – нормальний рівень повсякчасної активності.

Результати додаткових досліджень:

  • – антитіла до ВІЛ в крові виявляються за допомогою стандартного тестування;
  • – безпосереднє виділення ВІЛ;
  • – визначення його структурних антигенів;
  • – визначення генетичного матеріалу вірусу;
  • – дослідження крові з обов'язковим визначенням вмісту Т-лімфоцитів хелперів (CD4+- клітин).

Діагностичні критерії клінічної стадії II ВІЛ-інфекції

  • • Клінічні:
  • – втрата ваги не більше 10 % від вихідної;
  • – легкі ураження шкіри і слизових:
  • – себорейний дерматит;
  • – сверблячі дерматози;
  • – грибкові ураження нігтів;
  • – рецидивуючий афтозний стоматит;
  • – ангулярний хейліт;
  • – оперізувальний лишай за останні п'ять років;
  • – рецидивуючі інфекції верхніх дихальних шляхів (наприклад, бактеріальний синусит);
  • – 1 чи 2 рівень функціональних можливостей:
  • – клінічні прояви;
  • – нормальний рівень повсякчасної активності.

Результати додаткових досліджень:

  • – антитіла до ВІЛ у крові виявляються за допомогою стандартного тестування;
  • – безпосереднє виділення ВІЛ;
  • – визначення його структурних антигенів;
  • – визначення генетичного матеріалу вірусу;
  • – дослідження крові з обов'язковим визначенням вмісту Т-лімфоцитів хелперів (CD4+- клітин).

Діагностичні критерії клінічної стадії III ВІЛ-інфекції

  • • Клінічні:
  • – втрата ваги більше 10 % від вихідної;
  • – діарея невідомої етіологіїтривалістю більше 1 місяця;
  • – гарячка невідомої етіології (постійна чи рецидивуюча) тривалістю більше 1 місяця;
  • – кандидоз порожнини рота (молочниця);
  • – волосиста лейкоплакія рота;
  • – туберкульоз легень;
  • – тяжкі бактеріальні інфекції (наприклад, пневмонія, гнійний міозит);
  • – 1 чи 3 рівень функціональних можливостей: протягом останнього місяця пацієнт проводив у ліжку менше 50 % денного часу.

Результати додаткових досліджень:

  • – антитіла до ВІЛ в крові виявляються за допомогою стандартного тестування;
  • – безпосереднє виділення ВІЛ;
  • – визначення його структурних антигенів;
  • – визначення генетичного матеріалу вірусу;
  • – дослідження крові з обов'язковим визначенням вмісту Т-лімфоцитів хелперів (CD4+- клітин).

Діагностичні критерії клінічної стадії IV ВІЛ-інфекції

  • • Клінічні:
  • – ВІЛ-кахексія;
  • – пневмоцистна пневмонія;
  • – церебральний токсоплазмоз;
  • – криптоспоридіоз з діареєю тривалістю більше 1 місяця;
  • – позапегеневий криптококоз;
  • – цитомегаловірусна інфекція з ураженням будь-яких органів, крім печінки, селезінки і лімфатичних вузлів (наприклад, ретиніт);
  • – інфекції, викликані вірусом простого герпесу, з ураженням внутрішніх органів чи хронічним (більше 1 місяця) ураженням шкіри і слизових оболонок.

Результати додаткових досліджень:

  • – антитіла до ВІЛ у крові виявляються за допомогою стандартного тестування;
  • – безпосереднє виділення ВІЛ;
  • – визначення його структурних антигенів;
  • – визначення генетичного матеріалу вірусу;
  • – дослідження крові з обов'язковим визначенням вмісту Т-лімфоцитів хелперів (CD4+-клітин).
 
<<   ЗМІСТ