Повна версія

Головна arrow Менеджмент arrow Менеджмент вищої освіти

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Характерні особливості конфліктів

  • – коли виникає конфлікт, його "предмет" не завжди чітко виражений або цілком зрозумілий:
  • – учасники конфлікту не завжди докладають достатньо зусиль, щоб зрозуміти позицію один одного;
  • – коли люди не згодні між собою, їхні суперечки часто стають гарячими, напруженими, войовничими;
  • – конфліктних ситуацій часто уникають, а не втягуються в них;
  • – конфлікти часто розв'язуються завдяки тому, що один з учасників "здається";
  • – конфлікт часто негативно впливає на стосунки між людьми.

Якщо ви втягнуті в конфлікт, то пам'ятайте таке:

  • – зберігайте спокій, не сперечайтесь і нікого не звинувачуйте;
  • – активно слухайте, перевіряйте, чи правильно ви зрозуміли сказане, намагайтеся зрозуміти, що є важливим для вашого опонента;
  • – спілкуйтеся з ним віч-на-віч, чесно висловлюйте свої почуття та уявлення, уникайте маніпулювання або відступу, звертайте увагу на предмет конфлікту і вчинки, а не на осіб;
  • – будьте твердим і послідовним, це свідчитиме про те, що ви свідомо висловлюєте свою думку,
  • – будьте впевненим у самому собі та у своїй здатності спілкуватися з іншими, пам'ятайте про свої права. Ефективно врегулювати конфлікт вам допоможуть наступні кроки:
    • 1. Визначення проблеми (визначте, у чому протилежність цілей, які призвели до конфліктної ситуації).
    • 2. Діагноз проблеми (проаналізуйте фактори, пов'язані з конфліктом, позиції та поведінку сторін, втягнутих у конфлікт).
    • 3. Створення альтернативи (визначте основні ідеї, які дали б змогу поліпшити або змінити позиції учасників конфлікту).
    • 4. Прийняття рішень (порівняйте позиції сторін і з'ясуйте, чия альтернатива краща).
    • 5. Розроблення тактики (продумайте деякі тактичні прийоми або дії, створіть план дій відповідно до рішень попереднього кроку).
    • 6. Реалізація плану (приступіть до реалізації плану і регулярно стежте за його виконанням).

Хоча ці кроки мають привести до врегулювання більшості конфліктів, можливі випадки, коли конфлікт залишиться неврегульованим. У цих випадках можна використати такі альтернативи.

Якщо конфлікт неврегульований і ви маєте владу, то:

  • – визнайте право працівника на протилежну думку;
  • – поясніть своє рішення і покажіть, чого ви очікуєте.

Якщо конфлікт неврегульований, а повноваження обох сторін однакові:

  • – подякуйте працівникові;
  • – запитайте, хто міг би допомогти;
  • – завершіть дискусію.

Стилі врегулювання конфліктів

Здатність успішно долати конфлікти с важливою для менеджера. Як і в багатьох інших справах, найкращий спосіб урегулювання конфлікту залежить від людей, втягнутих у конфлікт, та конкретної ситуації.

Кеннет Томас і Ральф Кілман розробили схему "менеджменту” конфліктів, яка може допомогти вибрати найефективніший спосіб розв'язання конкретної конфліктної ситуації.

Коли прагнення двох людей не збігаються, то, згідно з рекомендаціями Томаса і Кілмана, можна описати поведінку людини в межах таких основних "вимірів":

  • 1. впертість, з якою особа намагається реалізувати свої прагнення;
  • 2. готовність до співпраці, що показує, наскільки одна особа прагне задовольнити бажання іншої. Стилі, які сприяють розв'язанню конфліктів:
  • 1. уникнення (ви не наполягаєте на власній позиції або позиції інших);
  • 2. пристосування (ви стурбовані вимогами інших і поступаєтесь їм);
  • 3. конкуренція (ви турбуєтесь лише про задоволення ваших потреб і наполягаєте на своїй позиції і позиції інших; цей стиль розв'язання конфліктів орієнтований на використання влади);
  • 4. компроміс (як видно на графіку, це серединна позиція, коли особа однаково поважає і свої позиції, і позиції інших; компроміс ніколи не задовольняє повністю прагнення обох сторін);
  • 5. співпраця (ви поважаєте позицію і свою, і інших; ви готові співпрацювати з іншими, щоб знайти загальноприйняте рішення).

Сам по собі жоден із стилів не може бути кращим за інші. Однак співпраця і, меншою мірою, компроміс вважаються найбільш конструктивними методами розв'язання конфліктів.

Застосування стилів менеджменту конфліктів.

Уникнення:

  • – коли предмет суперечки триваліший, зовсім незначний або коли на перший план виходять інші, більш важливі проблеми;
  • – коли ви відчуваєте, що немає ніяких шансів задовольнити свої вимоги, наприклад, коли ви не маєте можливості щось змінити (чиїсь особисті риси, національну політику);
  • – коли потенційна шкода від конфлікту для конфронтуючих сторін переважає вигоду від його розв'язання;
  • – для того, щоб дати людині можливість "охолонути";
  • – коли вам потрібно більше часу для збирання інформації;
  • – коли інші можуть урегулювати цей конфлікт краще.

Пристосування:

  • – коли ви розумієте, що неправі; дає змогу іншим висловити кращу позицію, навчатися в інших, показати, що ви є розсудливою людиною;
  • – коли предмет конфлікту є набагато важливішим для іншої сторони, ніж для вас самих; дає змогу задовольнити вимоги інших і, як жест доброї волі, допомогти зберегти стосунки співпраці;
  • – коли збереження гармонійних стосунків є особливо важливим;
  • – щоб допомогти професійному зростанню підлеглих, даючи їм можливість проекспериментувати і навчитися на власних помилках.

Конкуренція:

  • – коли важливими є швидкі й рішучі дії, наприклад, за надзвичайних обставин;
  • – у вирішенні важливих питань, коли треба застосувати непопулярні дії, наприклад, для зменшення витрат, дотримання непопулярних правил, зміцнення дисципліни;
  • – у питаннях, життєво важливих для вашого бізнесу, коли ви знаєте, що праві.

Компроміс:

  • – коли цілі менш важливі й не варті зусиль, або ви бачите, що застосування інших стилів не приведе до розв'язання конфлікту;
  • – коли обидва опоненти мають однакові повноваження і не можуть поступитися один одному,
  • – для досягнення прийнятого рішення за браком часу.

Співпраця:

  • – для досягнення згоди, враховуючи позицію інших у загальноприйнятому рішенні;
  • – для віднайдення задовільного рішення, коли позиції сторін занадто важливі для того, щоб іти на компроміс;
  • – коли ви хочете чомусь навчитися; дає змогу перевірити ваші власні припущення та зрозуміти думку інших;
  • – для того, щоб поєднати різні точки зору;
  • – для подолання тяжких настроїв, що заважають налагодженню стосунків між людьми,

Отже, менеджеру слід бути готовим вміти попереджувати та розв'язувати конфлікти в закладах освіти, це сприятиме його ефективній діяльності.

Отож, менеджеру закладу освіти потрібно добре розуміти та знати сутність поняття "конфлікт", а також його різновиди для того, щоб зуміти вчасно попереджувати та розв'язувати їх.

Головне завдання менеджерів полягає в тому, щоб налагодити ефективну співпрацю людей, подолати обмеження й вади окремих працівників і досягти найвищого внеску кожного з них.

Менеджеру слід володіти різними способами вирішення конфліктних ситуацій. Не варто забувати й про те, що в деяких випадках конфлікти навіть бажані, тільки важливо вчасно це побачити і скерувати їх у правильне русло. Від вмілого вирішення конфліктних ситуацій залежить діяльність менеджера, а також і діяльність всього закладу освіти.

 
<<   ЗМІСТ   >>