Повна версія

Головна arrow Екологія arrow Екологічна фізіологія рослин

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Середовище існування рослин

Екологічні чинники

Рослини у місцях їх зростання зазнають дії найрізноманітніших компонентів зовнішнього середовища. Будь-які компоненти або властивості довкілля, що справляють вплив на організми, називають екологічними чинниками.

Класифікація екологічних чинників. Чинники середовища існування, або екологічні чинники, надзвичайно різноманітні, мають різну природу й специфіку дії. Розрізняють такі групи екологічних чинників:

  • 1. Абіотичні чинники – це сукупність прямих або опосередкованих впливів неорганічної або неживої природи. їх, у свою чергу, поділяють на:
    • а) кліматичні – умови освітленості, водозабезпечення, температурний режим і т. п.;
    • б) едафічні – включають тип ґрунту і сукупність його фізичних, хімічних і механічних властивостей;
    • в) орографічні – рельєф, експозиція схилів.
  • 2. Біотичні чинники – охоплюють усі форми впливу живих організмів один на одного. Це відносини рослин між собою, із тваринами та ін.
  • 3. Антропогенні чинники – це усі форми діяльності людини. Вони зумовлюють зміни структури земної поверхні, колообігу речовин у біосфері, теплового балансу території, викликають зниження біорізноманітності тощо. Рослини можуть зазнавати дії як прямих антропогенних випливів, так і обумовлених ними наслідків загальної зміни середовища існування.

Більш докладна схема класифікації екологічних чинників наведена на рис. 1.2.

Екологічні чинники класифікують також за періодичністю, спрямованістю дії та залежно від ступеня адаптації до них організмів. З цих позицій розрізняють такі чинники:

1. Такі, що діють періодично (зміни часу доби, сезонів року, приливно-відпливні явища і т. п.).

Схема класифікації екологічних чинників і параметри середовища існування, які їх визначають

Рис. 1.2. Схема класифікації екологічних чинників і параметри середовища існування, які їх визначають

  • 2. Такі, що діють не періодично, але час від часу повторюються. Сюди відносять деякі погодні явища – повені, буревії, землетруси тощо.
  • 3. Чинники спрямованої дії. Вони зазвичай змінюються в одному напрямку (потепління або похолодання клімату, сукцесійні процеси в рослинному покриві, заболочування територій і т. п.).
  • 4. Чинники невизначеної дії. До них належать антропогенні чинники, найбільш небезпечні для організмів і їхніх угруповань, а також випадкові чинники різної природи.

Як будь-які класифікаційні схеми в біології, класифікація чинників місця існування рослин не е абсолютною. Фактично чинники взаємодіють один з одним, змінюють їх і самі рослини. Тому важливо розуміти, що рослина реагує фізіологічними і біохімічними процесами не на окремий чинник як такий, а на конкретне поєднання всіх чинників.

З урахуванням особливостей життєдіяльності рослин усі екологічні чинники, які впливають на фізіологічні процеси рослин, поділяються на дві основні групи.

Ресурси – це екологічні чинники, які безпосередньо споживаються, витрачаються рослинами. До них, наприклад, належать запаси біогенних мінеральних речовин у ґрунті, вуглекислий газ повітря, вода та ін. Ці екологічні чинники іноді називають “ділимими” в тому сенсі, що рослини, які спільно ростуть, вимушені ділити їх між собою.

Умови – це такі екологічні чинники, які рослинами не споживаються, але справляють вплив на їхню життєдіяльність. До умов, зокрема, належать температура, кислотність ґрунту і т.п.

 
<<   ЗМІСТ   >>