Повна версія

Головна arrow Екологія arrow Екологічна фізіологія рослин

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Біотичні чинники

Рослини, що ростуть на певній території, знаходяться в постійній взаємодії одна з одною, а також із тваринами. Жоден організм в природі не існує ізольовано відносно інших живих істот. У зв'язку з цим у біогеоценозі утворюються певні групи організмів – консорції. Це структурно-функціональні об'єднання різнорідних істот, тісно пов'язаних у своїй життєдіяльності на основі певного виду рослин. Результатом цього є взаємний вплив, який в одних випадках має позитивний, а в інших – негативний характер. Відомі й випадки відсутності таких впливів. У рослин, які ростуть поруч, така взаємодія може реалізовуватися як при безпосередньому контакті, так і через зміну місця існування.

За характером дії на фізіологічні процеси і життєдіяльність рослин біотичні впливи поділяються на такі основні форми:

  • нейтралізм – обидва види незалежні і не справляють жодної дії один на одного;
  • коменсалізм – один вид отримує користь від взаємодії з іншими, не зашкоджуючи йому, але й не надаючи ніяких переваг;
  • аменсалізм – вид пригнічує життєдіяльність іншого, але при цьому не зазнає негативного або позитивного впливу у відповідь;
  • мутуалізм – стосунки сприятливі для обох видів, що взаємодіють, іноді такі види не можуть існувати один без одного;
  • симбіоз – це взаємовигідні стосунки двох організмів при прямому їх контакті;
  • конкуренція – кожен з видів справляє на інший несприятливий вплив.

Класифікують біогенні чинники також залежно від виду організмів, що взаємодіють. При цьому розрізняють такі основні типи біогенних впливів:

фітогенні – взаємний вплив рослин, що проявляється як при

їхньому прямому контакті, так і через середовище існування;

  • зоогенні- вплив на рослини тварин;
  • мікробогенні – вплив мікроорганізмів і грибів на рослини.

Механізми біотичних відносин винятково різноманітні. Це може бути зміна для сусідніх рослин параметрів середовища існування у сприятливий або несприятливий бік, також це може бути перехоплення й видалення важливих ресурсів – елементів мінерального живлення, води тощо. Відомо, що прижиттєві виділення рослинами різних речовин як у надземній сфері, так і коренями, можуть справляти на інші рослини або позитивну, або негативну дію. Таке явище називають алелопатією.

Антропогенні чинники

До цих екологічних чинників відносять чинники, які пов'язані з діяльністю людини. Ці чинники в наш час найбільш значущі за своїми масштабами й характером. Антропогенні чинники за їхньою дією на рослини можуть бути як позитивними, так і негативними.

Породжуються антропогенні чинники переважно комплексними причинами, що випливають із спільного проживання людей і їхньої господарської діяльності. Антропогенні системи формуються внаслідок індустріалізації, хімізації, урбанізації, розвитку транспорту.

Дія антропогенних чинників на фізіологічні процеси і життєвий стан рослин може бути як прямою, так і опосередкованою. Остання здійснюється шляхом зміни ландшафтів – клімату, фізичного стану і хімізму атмосфери та водоймищ, будови поверхні землі, ґрунтів, рослинності і тваринного світу. До побічних негативних наслідків людської діяльності, зокрема, належить глобальне потепління клімату, яке реєструється з кінця XX століття.

Пряма дія антропогенних чинників на рослини полягає у їхньому знищенні (випасання худоби, сінокосіння, вирубування лісів), у створенні особливих умов для певних видів рослин (охорона рідкісних видів, інтродукція та ін.). Прямий, найчастіше негативний вплив на рослини справляє забруднення місця існування рослин продуктами і відходами промисловості та сільського господарства.

Зміни, що відбуваються у навколишньому середовищі внаслідок людської діяльності, можуть бути заздалегідь непередбачуваними і незапланованими. До таких антропогенних дій належать поширення різних шкідників, паразитів, випадкове завезення різних організмів з вантажем. Непередбачувані наслідки часом виникають і як результат свідомих дій, наприклад, осушення боліт, спорудження гребель, розорювання цілини та ін. Загалом, у сучасну епоху антропогенні чинники стали вельми важливими у аспекті прояву впливу на життєдіяльність та існування рослин.

 
<<   ЗМІСТ   >>