Повна версія

Головна arrow Агропромисловість arrow Правове регулювання виробництва сільськогосподарської продукції

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Правове регулювання бджільництва

Серед продукції тваринництва особливе місце займає мед та інші продукти бджільництва. Дослідники стверджують, що продукти бджільництва здатні вилікувати понад три тисячі хвороб. Мед, пилок, прополіс, бджолина отрута, маточне молочко мають ранозагоюючі, протимікробні, противірусні, знеболюючі, протипроменеві, капілярозміцнюючі властивості[1].

На сьогодні бджільництво в Україні – це важлива галузь сільськогосподарського виробництва, основою функціонування якої є розведення, утримання, використання бджіл для запилення ентомофільних сільськогосподарських культур і отримання цінних продуктів бджолиної сім'ї[2].

До таких продуктів тваринництва Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016-2010 відносить мед натуральний та віск[3]. В Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності мед відноситься до групи 04 "Молоко і молочна продукція; яйця птиці; натуральний мед; інші їстівні продукти тваринного походження"[4]. Дещо ширший перелік продуктів бджільництва міститься у ст. 1 Закону України від 22 лютого 2000 р. "Про бджільництво", зокрема це мед, віск, бджолине обніжжя, перга, прополіс, маточне молочко, бджолина отрута, трутневий гомогенат, а також самі бджоли[5].

Правове регулювання бджільництва, як субінститут інституту правового регулювання тваринництва, – це здійснюваний державою за допомогою юридичних засобів вплив на суспільні відносини щодо утримання та використання бджіл для запилення ентомофільних рослин, виробництва та первинної переробки продукції бджільництва, й забезпечення гарантій дотримання прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, зайнятих у цій сфері, що здійснюється за допомогою механізму правового регулювання бджільництва, який включає наявність правових норм, що містяться у спеціальному законі, та норм, що містяться в інших законах та нормативно-правових актах, нормативних документах і регулюють суспільні відносини, пов'язані із зайняттям бджільництвом[6].

При цьому, необхідно відрізняти поняття "правове регулювання" від поняття "державне регулювання", під яким розуміють цілеспрямований вплив держави на суспільні відносини в цій галузі та відповідну організаційну діяльність державних органів. Зміст державного регулювання в галузі бджільництва полягає в регулятивному впливі на об'єкти регулювання з метою досягнення галуззю максимальної ефективності для задоволення попиту споживачів у продукції бджільництва[7]. Такий вплив може здійснюватись через економічні та правові заходи впливу держави на аграрні правовідносини[8].

Правове регулювання бджільництва здійснюється за допомогою правових норм, які містяться у численних нормативно-правових актах та інших джерелах права України. Серед існуючих правил поведінки доцільно зупинитись на основоположних, відносно стабільних нормах, які прийнято називати принципами.

До спеціальних принципів правового регулювання бджільництва Ю.В.Суперсон пропонує віднести наступні: 1) забезпечення потреб населення і промисловості безпечною і якісною продукцією бджільництва; 2) підвищення ефективності державного регулювання; 3) забезпечення продовольчої безпеки держави; 4) охорона навколишнього природного середовища й забезпечення екологічної безпеки; 5) рівність суб'єктів аграрних відносин; 6) забезпечення інноваційного розвитку; 7) запозичення позитивного досвіду правового регулювання бджільництва у зарубіжних країн[9].

Основним нормативно-правовим актом у сфері бджільництва є спеціальний Закон України від 22 лютого 2000 р. "Про бджільництво", який складається з 9 розділів і 42 статей та детально регламентує відносини щодо розведення, використання та охорони бджіл, виробництва, заготівлі та переробки продуктів бджільництва, ефективного використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення, інших видів запилювальної флори, створення умов для підвищення продуктивності бджіл і сільськогосподарських культур, забезпечення гарантій дотримання прав та захисту інтересів фізичних і юридичних осіб, які займаються бджільництвом. Цим Законом надано визначення таких термінів, як: бджільництво, бджолина сім'я, продукти бджільництва, апітерапія тощо; закладено основи державного регулювання бджільництва; вимоги до формування та розміщення пасік, реєстрації пасік та обліку бджолосімей; охорони бджіл; міжнародного співробітництва в галузі бджільництва[10].

Законодавство України про бджільництво базується на Конституції України та складається з названого Закону, а також законів України "Про захист рослин", "Про ветеринарну медицину", "Про племінну справу у тваринництві", "Про тваринний світ", "Про рослинний світ", "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" та інших нормативно-правових актів.

Із метою стимулювання діяльності з розведення бджіл та ви- робництва продукції бджільництва, право на зайняття бджільництвом надано фізичним та юридичним особам, які мають необхідні навички чи спеціальну підготовку. При цьому, окремий дозвіл органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування не вимагається. Фізична або юридична особа з метою зайняття бджільництвом формує пасіку з бджолиних сімей, яка може мати підсобне приміщення, інвентар і обладнання та розміщується на відповідній земельній ділянці, що може використовуватися на умовах оренди або отримання у власність відповідно до Земельного кодексу України.

Незважаючи на те, що кількість бджолиних сімей, яка може утримуватися юридичними та фізичними особами, не обмежується, бджоли мають бути лише районованих у тій чи іншій місцевості порід, відповідно до плану їх породного районування в Україні, затвердженого Міністерством аграрної політики та продовольства України.

З метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт, а пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах[11].

Племінні бджолорозплідники і племінні пасіки проходять атестацію та одержують племінні свідоцтва (сертифікати) відповідно до Закону України "Про племінну справу у тваринництві", згідно зі ст. 4 якого бджоли належать до об'єктів племінної справи у тваринництві. Господарська діяльність у племінній справі підлягає реєстрації відповідно до законодавства. Суб'єктам племінної справи у тваринництві за результатами державної атестації (переатестації) присвоюється відповідний статус[12].

При дослідженні правового регулювання бджільництва доцільно звернути увагу на нормативно-правові акти, які стосуються вирощування сільськогосподарських рослин, оскільки існування бджіл без них неможливе. Так, безсистемний обробіток сільськогосподарських культур хімікатами загрожує загибеллю бджолосімей і відповідно недостатнім опиленням рослин. Тому, захист рослин має здійснюватись з урахуванням безпечності цієї діяльності для бджіл. Зокрема, ст. 4 Закону України від 14 жовтня 1998 р. "Про захист рослин" однією з вимог до захисту рослин є збереження корисної флори і фауни, до якої беззаперечно відносяться бджоли

[13].

На популяцію бджіл також впливає використання пестицидів та агрохімікатів у сільськогосподарському виробництві, а звідси доречно проаналізувати вимоги Закону України від 2 березня 1995 р. "Про пестициди і агрохімікати" відповідно до положень якого, пестициди – це токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкода матеріальним цінностям, а також гризунам, бур'янам, деревній, чагарниковій рослинності, засмічуючим видам риб; агрохімікати ж є органічними, мінеральними і бактеріальними добривами, хімічними меліорантами, регуляторами росту рослин та іншими речовинами, що застосовуються для підвищення родючості грунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості рослинницької продукції[14]. Хоча про захист бджіл під час застосування пестицидів та агрохімікатів у Законі не зазначається, дотримання порядку застосування останніх є необхідним для ефективного розвитку бджільництва.

Наступним законом, який містить вимоги щодо використання бджіл, є Закон України від 13 грудня 2001 р. "Про тваринний світ". Відповідно до ст. 4 цього Закону до об'єктів тваринного світу відносяться не тільки дикі тварини (наприклад, дикі бджоли), а й продукти їх життєдіяльності (мед, віск).

Використання диких тварин із метою отримання продуктів їх життєдіяльності врегульовано ст. 30 згаданого вище Закону та допускається тільки без вилучення та знищення тварин і без погіршення середовища їх існування, здійснюється за правилами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища[15]. На виконання цієї статті затверджено

Правила використання диких тварин з метою отримання продуктів їх життєдіяльності, якими визначено, що використання диких тварин з метою отримання продуктів їх життєдіяльності допускається тільки без вилучення та знищення тварин і без погіршення середовища їх існування. Не допускається турбування диких тварин під час сезону розмноження, міграцій тощо. Забір продуктів життєдіяльності має здійснюватися з урахуванням біологічних особливостей відповідних видів тварин із метою попередження їх виснаження шляхом регулювання частоти відбору, переміни місць, де здійснюється відбір, тощо. Продукти життєдіяльності диких бджіл, у тому числі в порядку ведення бортництва, здобуваються за умови збереження бджолиної сім'ї та забезпечення їй можливості подальшого існування після забору меду. Тому забір здійснюють не пізніше, ніж за два місяці до зимівлі в обсязі, що не перевищує 50 відсотків наявного продукту. Під час збирання вулики обкурюють і дістають стільники методом ручного збору[16].

Привертає увагу відмінність у формулюванні об'єктів тваринного світу (ст. З Закону України "Про тваринний світ") та об'єктів бджільництва (ст. 4 Закону України "Про бджільництво"). Відповідно до першого нормативного акту, об'єктами тваринного світу є дикі тварини, які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі[17]. А за спеціальним законом щодо бджільництва – робочі бджоли, бджолині матки, трутні, бджолині сім'ї, яких розводять на племінних і товарних пасіках[18]. Тобто, зазначеними законами врегульовано використання різних об'єктів (диких бджіл та бджіл, спеціально розведених сільськогосподарськими підприємствами та іншими особами).

Продукти бджільництва також можуть використовуватись (і активно використовуються) в лікуванні захворювань людей і тварин та їх профілактиці (апітерапія). Відповідно до ст. 21 Закону України "Про бджільництво", з цією метою застосовуються лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти), виготовлені з продуктів бджільництва. Доклінічне вивчення таких лікарських засобів, їх клінічне випробування та застосування здійснюються відповідно до законодавства України[19].

Передусім, до такого спеціального законодавства необхідно віднести Закон України від 4 квітня 1996 р. "Про лікарські засоби", яким регулюються відносини щодо створення лікарських засобів та охорони авторських прав патентом, а також доклінічного вивчення, клінічного випробування та державної реєстрації лікарських засобів[20]. Слід зважати на те, що хоча продукти бджільництва (отрута, віск, мед) використовуються як компоненти лікарських засобів, не кожен продукт з їх вмістом вважається ліками. Так, для підвищення імунітету споживачі купляють звичайний та питний мед, для лікування – прополіс тощо, однак законодавство про лікарські засоби у цьому разі не застосовується. Разом із тим, Закон України від 12 травня 1991 р. "Про захист прав споживачів", який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів[21], містить вимоги до якості та безпеки товарів, які стосуються й продукції бджільництва.

Наведені вимоги поширюються на суб'єктів бджільництва, до яких Ю.В. Суперсон включає суб'єктів господарювання та суб'єктів управління й контролю у сфері бджільництва. До першої групи віднесено: а) суб'єктів, які безпосередньо виробляють продукцію бджільництва для власних потреб та здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи (пасічники);

б) суб'єктів, які спеціалізуються на виробництві продуктів бджільництва – меду, воску, прополісу, маточного молочка, квіткового пилку тощо, з метою їх подальшої реалізації (товарні пасіки); в) суб'єктів, зайняті розведенням і утриманням бджіл для відтворення об'єктів бджільництва з метою забезпечення пасік племінним матеріалом (племінні пасіки, племінні бджолорозплідники та племінні заводи); г) громадські організації пасічників (спілки, асоціації), в які добровільно об'єднуються громадяни з метою задоволення спільних інтересів у питаннях розвитку бджільництва.

До другої групи віднесено: а) органи державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, які здійснюють організаційно-управлінські функції у сфері бджільництва й функції контролю у сфері бджільництва (Кабінет Міністрів України, Міністерство аграрної політики та продовольства України тощо); б) лабораторії сертифікації, безпеки та якості бджіл та продуктів бджільництва;

в) суб'єкти, які здійснюють науково-освітню та дослідну діяльність у бджільництві (наукові установи, заклади освіти, дослідні господарства)[22].

У сфері бджільництва також застосовуються державні стандарти, зокрема ДСТУ 2154:2003 "Бджільництво. Терміни та визначення понять"[23], ДСТУ 4497:2005 "Мед натуральний. Технічні умови"[24], ДСТУ 7007:2009 "Мед штучний. Технічні умови"[25], ДСТУ 4649:2006 "Мед з фітодобавками. Технічні умови"[26], ДСТУ "4666:2006 Молочко маточне бджолине. Технічні умови"[27], ДСТУ 4662:2006 "Прополіс (бджолиний клей). Технічні умови"[28].

Таким чином, проведений аналіз численних нормативно-правових актів, якими регулюється бджільництво в Україні, свідчить, що правове регулювання бджільництва є важливим субінститутом, який, у свою чергу, є складовою інституту правового регулювання тваринництва у межах аграрного права.

  • [1] Ткачук М. Український мед – найкращий у світі / М. Ткачук [Електронний ресурс]. – Режим доступу: htlp://umoloda.kiev.ua/number/1500/175/52754/
  • [2] Суперсон Ю. В. Генезис законодавства України у сфері бджільництва / Ю. В. Суперсон // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2011. – № 3. – С. 107.
  • [3] Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016-2010 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: dkpp.rv.ua.
  • [4] Довідник кодів товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: dtkt.com.ua/show/0sid081.html. – Заголовок з екрана.
  • [5] Про бджільництво: Закон України від 22 лютого 2000 р. # 1492-IІІ // Офіційний вісник України. – 2000. – № 12. – Ст. 445.
  • [6] Суперсон Ю. В. Правове регулювання бджільництва в Україні: автореф/ дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.06 / Ю. В. Суперсон. – К„ 2013. – 19 с.
  • [7] Бугера С. І. Організаційно-правові питання розвитку державного регулювання в галузі бджільництва України: автореф, дис. ... канд. юрид/ наук: 12.00.06 / С. І. Бугера. – К., 2007. – 20 с.
  • [8] Аграрне право України: підруч. для студ. виш. навч. закл. / В. П. Жушман [та ін.]: за ред.: В. П. Жушман. А. М. Статівка. – X.: Право, 2010. – С. 62.
  • [9] Суперсон Ю. В. Правове регулювання бджільництва в Україні: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.06 / Ю. В. Суперсон. – К., 2013. – 19 с.
  • [10] Про бджільництво: Закон України від 22 лютого 2000 р. № 1492–III // Офіційний вісник України. – 2000. – № 12. – Ст. 445.
  • [11] Про бджільництво: Закон України від 22 лютого 2000 р. № 1492–ІII // Офіційний вісник України. – 2000. – № 12. – Ст. 445.
  • [12] Про племінну справу у тваринництві: Закон України від 15 грудня 1993 р. № 3691–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 2. – Ст. 7.
  • [13] Про захист рослин: Закон України від 14 жовтня 1998 р. № 180-XIV //

    Офіційний вісник України. – 1998. – № 46. – Ст. 1.

  • [14] Про пестициди і агрохімікати: Закон України від 2 березня 1995 р. № 86/95 ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 14. – Ст. 91.
  • [15] Про тваринний світ: Закон України від 13 грудня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 14. – Ст. 97.
  • [16] Про затвердження Правил використання диких тварин з метою отримання продуктів їх життєдіяльності: наказ Мінприроди від 26 вересня 2011 р. № 337 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 81. – Ст. 2992.
  • [17] Про тваринний світ: Закон України від ІЗ грудня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 14. – Ст. 97.
  • [18] Про бджільництво: Закон України від 22 лют. 2000 р. № 1492–III // Офіційний вісник України. – 2000. – № 12. – Ст. 445.
  • [19] Про бджільництво: Закон України від 22 лютого 2000 р. № 1492-111 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 12. – Ст. 445.
  • [20] Про лікарські засоби: Закон України від 4 квітня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 22. – Ст. 86.
  • [21] Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 р. № 1023 // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 30. – Ст. 379.
  • [22] Суперсон Ю. В. Правове регулювання бджільництва в Україні: автореф, дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.06 / Ю. В. Суперсон. – К., 2013. – 19 с.
  • [23] ДСТУ 2154:2003 Бджільництво. Терміни та визначення понять: затв. наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. № 55. – К., 2003. – 58 с.
  • [24] ДСТУ 4497:2005 Мед натуральний. Технічні умови: затв. наказом Держспоживстандарту України від 28 грудня 2005 р. № 379 – К., 2004. – 21с.
  • [25] ДСТУ 7007:2009 Мед штучний. Технічні умови: затв. наказом Держспоживстандарту України від 14 квітня 2009 р. № 146. – К., 2009. – 9 с.
  • [26] ДСТУ 4649:2006 Мед з фітодобавками. Технічні умови: затв. наказом Держспоживстандарту України від 4 липня 2006 р. № 191.– К., 2006. – 15 с.
  • [27] ДСТУ 4666:2006 Молочко маточне бджолине. Технічні умови: затв. наказом Держспоживстандарту України від 15 серпня 2006 р. № 242. – К., 2006. – 12 с.
  • [28] ДСТУ 4662:2006 Прополіс (бджолиний клей). Технічні умови: затв. наказом Держспоживстандарту України від 15 серпня 2006 р. № 242. – К., 2006. -18с.
 
<<   ЗМІСТ   >>