ДІАГНОСТИКА ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА ТА ОЦІНЮВАННЯ ЙОГО СТАНУ

ТЕМА 6. ДІАГНОСТИКА ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА.

ТЕМА 7. БІЗНЕС-ДІАГНОСТИКА ПІДПРИЄМСТВА.

ТЕМА 8. ДІАГНОСТИКА РИНКОВОЇ ВАРТОСТІ МАЙНА.

ТЕМА 9. ДІАГНОСТИКА ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО БРЕНДУ.

ТЕМА 10. УПРАВЛІНСЬКА ДІАГНОСТИКА.

ТЕМА 11. ФІНАНСОВА ДІАГНОСТИКА ПІДПРИЄМСТВА.

ТЕМА 12. ДІАГНОСТИКА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА. ТЕМА 13. ДІАГНОСТИКА РИЗИКІВ ПІДПРИЄМСТВА.

ТЕМА 14. ДІАГНОСТИКА КУЛЬТУРИ ПІДПРИЄМНЦТВА.

ДІАГНОСТИКА ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА

• 6.1. Поняття потенціалу підприємства.
• 6.2. Загальна характеристика потенціалу підприємства.
• 6.3. Структура потенціалу підприємства.
• 6.4. Методи оцінки потенціалу підприємства.
• 6.5. Оцінка потенціалу підприємства: основні цілі та сфери застосування.
• 6.6. Діагностика потенціалу підприємства.

Питання та завдання для самоконтролю.

Поняття потенціалу підприємства

Об'єктивна необхідність розробки нового показника для цілей оцінки, аналізу та планування як потенціал, – пов'язане з розробкою проблем комплексної оцінки рівня розвитку виробничих сил у 20-ті роки минулого століття.

Термін "потенціал" у своєму етимологічному значенні походить від латинського слова "potentia" й означає "приховані можливості", які в господарській практиці завдяки праці можуть стати реальністю.

У вітчизняній економічній літературі можна зустріти такі тлумачення "потенціалу", як:

• – можливості, наявні сили, запаси, засоби, які можуть бути використані, або як рівень потужності у будь-якому відношенні, сукупність засобів, необхідних для будь-чого;
• – приховані здатності, сили для будь-якої діяльності, що можуть виявитися за певних умов.

Таким чином, терміни "потенціал", "потенційний" означають наявність у будь-кого (будь-το окремо взята людина, первинний робочий колектив, суспільство в цілому) прихованих можливостей, які ще не виявилися, або здатності діяти у відповідних сферах.

У працях В. Вейца та К. В обл ого знайшло обґрунтування поняття "потенціалу виробничих сил" як потенційної можливості країни виробляти матеріальні блага для задоволення потреб населення. Згодом С.Г. Струмилін запровадив поняття "економічний потенціал", під яким розумів сукупну виробничу силу, праці всіх працездатних членів суспільства.

В.С. Немчинов досліджував "потенціал розширеного виробництва", який характеризує ресурсні можливості національної економіки щодо економічного зростання.

У сучасних динамічних умовах ринкового господарювання орієнтація на традиційні переваги для планування стратегічного розвитку потенціалу підприємства може стати помилковою. У зв'язку з цим, на думку І. Ансоффа, концепцію сильних і слабких сторін необхідно замінити на загальнішу концепцію організаційного потенціалу з наголошуванням на потенціалі загально-фірмового управ ліня. У діапазон потенційних можливостей він включає: маркетинг, виробництво, НДДКР, фінанси та інші функціональні складові, а також навички загально-корпоративного управління (наприклад, управління розвитком, диверсифікацією, розширенням за рахунок придбання інших підприємств, управління персоналом).

Усе це свідчить, що й досі домінує однобічний підхід до економічного трактування суті потенціалу – або як до сукупності ресурсів, або як до здатності господарської системи випускати продукцію, або як до можливості виробничих сил досягти певного ефекту. Визначення поняття потенціалу має не тільки важливе наукове, а й практичне значення, оскільки уявлення про його зміст визначає підхід до його оцінки, вимірювання й управління.

Об'єктом потенціалу – як природне чи штучне явище, яке є носієм потенціалу, що потребує оцінки (або діагностики) з боку суб'єкта оцінки для використання у процесі досягнення мети оцінювача (наприклад, при продажу, або експлуатащі/якщо оцінювач – власник об'єкту) з урахуванням ризику невдачі.

Підприємство, як об'єкт оцінки – складна штучна виробничо- господарська система, здатна виконувати координовані у часі та просторі дії, у результатах яких зацікавлений (позитивно чи негативно) оцінювач.

Суб'єктом потенціалу – представник зацікавленої сторони, яка бажає виявити та оцінити усі існуючі корисні або небезпечні для неї властивості об'єкту, та навіть ті, які за експертною оцінкою лише можуть з часом та за певних умов такими стати.

Потенціал розрізняється за різними ознаками, які надані у табл. 6.1.

Таблиця 6.1

Види потенціалу

Незважаючи на різноманітність видових проявів потенціалу підприємства властиві деякі характерні риси, а саме:

• – призначення – означає, що потенціал підприємства взагалі та кожен його елемент формуються для реалізації точно визначених здібностей;
• – здатність до самовідтворення та розвитку – означає, що потенціал і його елементи змінюються відповідно з вимогами зовнішнього та внутрішнього характеру;
• – полі структурність – означає, що потенціал підприємства поєднує в собі різні структурні елементи, деякі з яких також характеризується власною структурою (наприклад, виробничий потенціал);
• – взаємозамінність, альтернативність елементів – означає можливість вибору ефективних варіантів розподілу ресурсів між елементами потенціалу для забезпечення збалансованої рівноваги.