Діагностика потенціалу підприємства

Найбільш уніфікованим і універсальним вимірником елементів потенціалу, практика це підтверджує, є їхня ціна або вартість. Порівнянність показників потенціалу в грошовій оцінці в часі і просторі дозволяє виявити динаміку й структуру потенціалів підприємств і територіальних утворень, розходження й тенденції їхньої диференціації за цим показником, а також за ефективністю використання виробничого потенціалу. У цьому випадку сума вартостей елементів буде характеризувати величину всього виробничого потенціалу підприємства. Таким чином, визначення величини потенціалу пов'язане насамперед з оцінюванням вартості його елементів.

Методика визначення вартості виробничого потенціалу підприємства, в першу чергу, грунтується на основних виробничих фондах. Як елемент виробничого потенціалу підприємства слід приймати середньорічну вартість тільки його основних промислово-виробничих фондів.

Вартість основних фондів постійно змінюється під впливом природних процесів, виробничих умов та інновацій. Її досить надійне фіксування можливе тільки на обмежений період квартал, рік.

У вартості елементів виробничого потенціалу повинна враховуватися повна вартість основних фондів. Для підтримки основних фондів у працездатному стані проводяться поточні й капітальні ремонти, здійснюється їхня модернізація. Вартість елемента потенціалу "основні фонди" в дійсності не підвищується, оскільки споживча вартість самих основних фондів не зростає вище від первісної.

Вартість елемента потенціалу – "основні виробничі фонди" становитиме:

де – середньорічна балансова вартість основних промислово-виробничих фондів підприємства;

– витрати на модернізацію основних виробничих фондів.

В умовах науково-технічної революції знання є головними засобами підтримки продуктивної сили живої праці, є субстанцією продуктивності праці й визначають її можливості.

Вартість елемента потенціалу "промислово-виробничий персонал" буде являти собою суму:

де – фонд заробітної плати промислово-виробничого персоналу підприємства;

– фонд матеріального заохочення;

– затрати на навчання кадрів;

– затрати, пов'язані з їхньою перепідготовкою;

– затрати на підвищення кваліфікації промислово-виробничого персоналу.

Четвертим елементом виробничого потенціалу є – технологія. Технологія належить до числа виробничих ресурсів довгострокового користування.

Вартість технології виробництва повинна визначатися так само, як і основних фондів:

де – вартість використовуваних виробничих технологій;

– вартість технологій, що діють на підприємстві на початок періоду;

– вартість знову освоєних технологій;

– вартість технологій, використання яких припиняється в даному періоді часу.

При визначенні вартості технологій слід мати на увазі, що їхнє впровадження поєднане з виконанням різноманітних робіт, отже, зумовлює різні види витрат. Вартість технологій як елемента потенціалу буде складатися

із затрат на НДР, вартості спеціальних пристосувань та оснащення, що не увійшли до складу основних виробничих фондів, а також затрат матеріальних ресурсів, пов'язаних з їхнім освоєнням.

Останній елемент виробничого потенціалу підприємства – інформація являє собою специфічну форму існування наукових знань. Інформація також має вартість.

Інформація містить у собі також різноманітні компоненти, що представляють зміст заходів у галузі удосконалення організації виробництва, праці й управління. У загальному випадку до них можна віднести розроблення й впровадження раціональних форм поділу й кооперації праці; поліпшення організації підбору й розміщення кадрів; удосконалення організації й обслуговування робочих місць; раціоналізацію трудового процесу, впровадження передових прийомів і методів праці; удосконалення нормування праці й поліпшення її умов; зміцнення дисципліни праці; заходи щодо підвищення коефіцієнта змінності роботи устаткування; застосування прогресивних видів матеріальних ресурсів; розвиток творчої активності працюючих, раціоналізаторської й винахідницької діяльності. Тому при визначенні вартості елемента "інформація" головну увагу слід звертати на виявлення матеріальних і фінансових затрат, пов'язаних з реалізацією розглянутих вище й інших подібних заходів, а також із придбанням інформаційних ресурсів.

Маючи вартість кожного елемента виробничого потенціалу підприємства, загальну його величину можна розрахувати в такий спосіб:

де П – величина виробничого потенціалу підприємства;

– вартість енергетичних ресурсів;

– вартість елемента "інформація".

Величину виробничого потенціалу промислового підприємства можна буде визначити як:

де – середньорічна вартість основних промислово-виробничих фондів у

планованому році;

– витрати на модернізацію основних промислово-виробничих фондів у розрахунковому році;

– фонд заробітної плати промислово-виробничого персоналу в планованому році;

– фонд матеріального заохочення підприємства в аналізованому році;

– вартість спожитих у розрахунковому році енергетичних ресурсів;

– річні витрати в попередньому п'ятирічному періоді матеріальних і фінансових коштів (крім капітальних вкладень) на розвиток і удосконалення виробництва.

Рівень ефективності використання виробничого потенціалу в цілому також може характеризувати кінцевий результат його функціонування / зміст якого

було вже розглянуто. У такому випадку інтегральний показник віддачі виробничого потенціалу господарської системи буде визначатися відношенням.

де П – величина виробничого потенціалу підприємства (об'єднання);

В – кінцевий результат його функціонування.

Вивчення ролі кожного з елементів виробничого потенціалу в процесах утворення кінцевого результату функціонування підприємства – важливий елемент стратегії управління внутрішньовиробничими можливостями.