Склад та завдання сил цивільного захисту.

Склад сил цивільного захисту.

Сили цивільного захисту складаються з: оперативно-рятувальної служби, спеціальних (воєнізованих) аварійно-рятувальних формувань, спеціалізованих формувань, пожежно-рятувальних підрозділів (частин), добровільних формувань, аварійно-відбудовних формувань, спеціальних служб, формувань особливого періоду, авіаційних і піротехнічних формувань, технічних служб, підрозділів забезпечення та матеріальних резервів.

До регіональних і місцевих сил ЦЗ належать: аварійно-рятувальні формування, спеціалізовані аварійно-рятувальні служби, сили та засоби місцевих органів виконавчої влади, сили та засоби територіальних підсистем ЄС ЦЗ, сили та засоби СГ, добровільні рятувальні формування, їх основними завданнями відповідно до Кодексу ЦЗ визначено:

• – проведення робіт та вжиття заходів щодо запобігання НС, захисту населення і територій від них;
• – проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;
• – гасіння пожеж;
• – ліквідацію наслідків НС в умовах екстремальних температур, задимленості, загазованості, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіоактивного, хімічного забруднення та біологічного зараження, інших небезпечних проявів;
• – проведення піротехнічних робіт, пов'язаних із знешкодженням вибухонебезпечних предметів, що залишилися на території України після воєн, сучасних боєприпасів та підривних засобів (крім вибухових пристроїв, що використовуються у терористичних цілях), крім територій, які надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, військових навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань;
• – проведення вибухових робіт для запобігання виникненню НС та ліквідації їх наслідків;
• – проведення робіт щодо життєзабезпечення постраждалих;
• – надання екстреної медичної допомоги постраждалим у районі НС і транспортування їх до закладів охорони здоров'я;
• – здійснення перевезень матеріально-технічних засобів, призначених для проведення АРіНР, ліквідації наслідків НС та надання гуманітарної допомоги постраждалим внаслідок таких ситуацій;
• – надання допомоги іноземним державам щодо проведення АРіНР, ліквідації наслідків НС;
• – проведення аварійно-рятувального обслуговування СГ та окремих територій, на яких існує небезпека виникнення НС.

Сили ЦЗ можуть залучатися до проведення відновлювальних робіт.

Аварійно-рятувальні служби цивільного захисту

Поділяються на державні, регіональні, комунальні, об'єктові та громадських організацій, спеціалізовані та не спеціалізовані, професійні та непрофесійні.

Аварійно-рятувальні служби утворюються:

• а) державні – центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ЦЗ, іншими центральними органами виконавчої влади;
• б) регіональні – Радою міністрів АР Крим, місцевими державними адміністраціями в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі відповідно;
• в) комунальні – органами місцевого самоврядування у місті, районі міста, селищі, селі;
• г) об'єктові – керівником СГ, що експлуатує об'єкти підвищеної небезпеки (ОПН);
• д) громадських організацій – громадською організацією відповідно до закону.

Державні, регіональні, комунальні АРС і аварійно-рятувальні служби громадських організацій, створені на професійній основі, є юридичними особами. Спеціалізовані професійні АРС, діяльність яких пов'язана з організацією та проведенням гірничорятувальних робіт, є воєнізованими. Непрофесійні об'єктові АРС створюються з числа інженерно-технічних та інших досвідчених працівників СГ, які мають необхідні знання та навички у проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт і здатні за станом здоров'я виконувати роботи в екстремальних умовах.

Особливим видом АРС є служби медицини катастроф, які діють у складі цент]) і в екстреної медичної допомоги та медицини катастроф системи екстреної медичної допомоги, що створюються органами влади АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя відповідно до закону. Типове положення про центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф затверджується КМ України. Статут АРС або положення про неї розробляється на підставі типового статуту (положення) АРС та затверджується органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, СГ, які утворили таку службу. Державні АРС, комунальні та громадських організацій набувають статусу юридичної особи з дня їхньої державної реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Статути АРС державних, комунальних та служб громадських організацій, які подаються державному реєстратору, мають бути погоджені з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ЦЗ. На АРС покладається виконання таких завдань:

• – аварійно-рятувальне обслуговування на договірній основі СГ та окремих територій, на яких існує небезпека виникнення НС;
• – подання місцевим державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування та СГ пропозицій щодо поліпшення протиаварійного стану СГ і територій та усунення виявлених порушень вимог щодо дотримання техногенної безпеки;
• – невідкладне інформування керівників СГ, які експлуатують ОПН, про виявлення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки на таких СГ;
• – проведення АРіНР, робіт з ліквідації наслідків НС у разі їх виникнення;
• – виконання робіт із запобігання виникненню та мінімізації наслідків НС і щодо захисту від них населення і територій;
• – захист навколишнього природного середовища та локалізація зони впливу шкідливих і небезпечних факторів, що виникають під час аварій та катастроф;
• – забезпечення готовності своїх органів управління, сил і засобів до дій за призначенням;
• – пошук і рятування людей на уражених об'єктах і територіях, надання у можливих межах невідкладної, у тому числі медичної, допомоги особам, які перебувають у небезпечному для життя й здоров'я стані, на місці події та під час евакуації до лікувальних закладів;
• – ліквідація особливо небезпечних проявів НС в умовах екстремальних температур, задимленості, загазованості, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіаційного та бактеріального зараження, інших небезпечних проявів;
• – контроль за готовністю об'єктів і територій, що ними обслуговуються, до проведення робіт з ліквідації наслідків НС;
• – участь у розробленні та погодження планів локалізації і ліквідації аварій на об'єктах і територіях, що ними обслуговуються;
• – організація ремонту та технічного обслуговування аварійно- рятувальних засобів, розроблення та виробництво їх окремих зразків;
• – участь у підготовці працівників підприємств, установ та організацій і населення до дій в умовах НС.

Завдання і функції конкретних АРС визначаються їх статутами чи положеннями, які погоджуються з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ЦЗ, та затверджуються згідно із законодавством. Матеріально- технічне та фінансове забезпечення їхньої діяльності здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, підприємств, установ, організацій, що створюють АРС, коштів від надання додаткових платних послуг, а також добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, інших не заборонених законодавством джерел.