Елементи системи моніторингу та прогнозування НП.

За своїм структурно-функціональним станом моніторинг життєвого середовища об'єднує всі необхідні компоненти: приладо-апаратне забезпечення, систему організації вимірювань та сукупність методик аналізу результатів спостережень, які необхідні для реалізації притаманних йому функцій. Основними складовими системи моніторингу є: об'єкти моніторингу, організаційна структура та інформаційна система.

Реалізує безперервне якісне функціонування системи моніторингу служба технічного забезпечення. Забезпечення моніторингу в залежності від завдань, що вирішуються відбувається на наступних рівнях:

• – локальному (об'єктовому) – здійснюється структурними підрозділами підприємств, установ та організацій;
• – місцевому – проводиться відділами з питань НС райдержадміністрацій, управліннями екології і природних ресурсів, ветеринарної служби, санітарно-епідеміологічними станціями, метеостанціями, тощо, на рівні міст і сільських районів;
• – регіональному – головні управління облдержадміністрацій, їхні сили та засоби;
• – національному (державному) – ДСНС, інші міністерства та відомства;
• – глобальному – міжнародними організаціями (Всесвітні організації охорони здоров'я, охорони навколишнього середовища і т.д.).

Складовою частиною системи управління взаємодією людини з життєвим середовищем та тенденціями зміни його стану є інформаційні системи моніторингу антропогенних змін, оскільки таку інформацію повинно бути покладено в основу розробки заходів з охорони довкілля і приймати до уваги при плануванні розвитку економіки. Основу організаційної структури моніторингу складає автоматизована інформаційна система (АІС), яка створюється на базі комп'ютерних засобів. Задачами АІС моніторингу є:

• – збереження та пошук режимної інформації про стан довкілля;
• – цілеспрямована постійна обробка та оцінка інформації;
• – виконання перманентних прогнозів розвитку та стану довкілля;
• – рішення оптимізаційних задач екологічному управлінню.

Структура АІС складається з чотирьох взаємопов'язаних основних

блоків (рис. 2.4) кожен з яких спрямований на рішення однієї з перелічених вище завдань.

Перший блок АІС складає автоматизована інформаційно-пошукова система (АІПС). Ця система представляє базу даних, яка реалізована за допомогою ЕВМ.

Рис. 2.4. Блок-схема АІС моніторингу

АІС – автоматизована інформаційна система; АІПС – автоматизована інформаційно-пошукова система; АСОД – автоматизована система обробки даних; АПДС – автоматизована прогнозно-діагностична система; АСУ – автоматизована система управління.

В систему АІПС із спостерігаючої мережі поступають всі первинні данні про об'єкт (в тому числі і данні режимних спостережень), вони накопичуються в базі даних, попередньо обробляються, сортуються та використовуються потім в усіх наступних операціях з оцінки та прогнозуванні стану навколишнього природного середовища.

Другим блоком АІС є автоматизована система обробки даних (АСОД). Ця система здійснює цілеспрямовану обробку та оцінку інформації, що поступає по моніторингу навколишнього середовища.

Третій блок АІС представляє автоматизовану прогнозно-діагностичну систему (АПДС). За допомогою цього блоку вирішуються всі питання щодо складання перманентних (тобто тих, що безперервно продовжуються, повторюються) прогнозів у відповідності з функціональною схемою моніторингу. Цей блок реалізується за допомогою геоінформаційних технологій (ГІС-технологій).

Четвертий блок складає автоматизована система управління (АСУ), що спрямована на вирішення задач по управлінню та розробці рекомендацій для прийняття рішень керівниками різних рівнів. Він також практично реалізується за допомогою ГІС-технологій.

Всі чотири блока АІС пов'язані один з одним та утворюють єдину функціонуючу систему. Основними питаннями при організації АІС є її інформаційне, технічне та математичне забезпечення. Інформаційне забезпечення складає змістовну основу, що зберігається в базі даних для її послідуючого аналізу, обробки, оцінки, багатоцільового пошуку, поповнення та видачі. Первинна інформація потрапляє в АІС за так званими інформаційними каналами зв'язку. Початковим ланцюгом в інформаційному каналі зв'язку є приймальні пристрої: датчики різної конструкції та функціонального призначення. З приймального пристрою інформація піддається фільтрації, а потім проводиться її первинна обробка за допомогою різних стандартних комп'ютерних програм. Після первинної обробки даних здійснюється інтерпретація інформації, далі вона надходить до банку даних, де накопичується та використовується для послідуючої обробки.

Технічне забезпечення АІС представляє комплекс апаратурних засобів для зберігання та обробки інформації, що реалізуються на базі персональних комп'ютерів, а також обладнання інформаційних мереж та периферійних пристроїв (принтери, плоттери, сканери, мережеві адаптери та модеми та інше).

Математичне забезпечення АІС будується на базі наступних блоків програм: пошукові зі статистичною обробкою даних, прогнозно- діагностичні та оптимізаційні.

Роботу інформаційної системи (рис. 2.5) забезпечують служби збирання, обробки інформації та розроблення рекомендацій щодо комплексу заходів, спрямованих на попередження чи мінімізацію шкідливого впливу НС на життєве середовище і людину. До них інформація про стан життєвого середовища надходить від постів і станцій спостереження та контролю, що належать до відповідної служби.

Рис. 2.5. Структура інформаційної системи моніторингу НС

АРМ СУБД – автоматизоване робоче місце системи управління базою даних.

Результати оцінки існуючого та прогнозованого стану біосфери (техносфери) в свою чергу надають можливість уточнити вимоги до підсистем спостереження (це і складає наукове обгрунгування безпосередньо моніторингу, його складу, структури мережі та методів спостереження).