Функціональна підсистема моніторингу та прогнозування НС.

З метою забезпечення заходів запобігання виникненню НС та здійснення постійного моніторингу, лабораторного контролю, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу події, у державі діє функціональна підсистема моніторингу і прогнозування НС з постійно діючими центральним і регіональними координуючими органами з цих питань а також мережа моніторингу лабораторного контролю та прогнозування, яка функціонує у складі ЄДС ЦЗ. Організація, завдання, склад мережі моніторингу, лабораторного контролю і прогнозування визначається Положенням про цю систему, що затверджується КМ України. Функціональна підсистема моніторингу і прогнозування НС має чотири рівня державний, регіональний, місцевий та об'єктовий. На державному рівні у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань ЦЗ працює Центр моніторингу і прогнозування НС. До мережі моніторингу, лабораторного контролю та прогнозування НС, яку створено на державному рівні входять відповідні науково-дослідні установи Національної академії наук, галузевих академій наук, відомчі науково-дослідні установи. На регіональному рівні у складі територіальних органів управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань ЦЗ створені регіональні центри моніторингу і прогнозування НС. До мережі моніторингу, лабораторного контролю та прогнозування НС, яка діє на регіональному рівні входять:

• – галузеві науково-дослідні установи, кафедри, лабораторії, служби вищих навчальних закладів та наукових установ гідрометеорологічного, мікробіологічного, санітарно-гігієнічного, ветеринарного, агрохімічного, фітопатологічного, природного середовища, гідрометеорології, будівництва та експлуатації будівель, водного, лісового та житлово- комунального господарства, санітарно-епідеміологічного нагляду;
• – установи та організації пожежного, гірничого, промислового та техногенного нагляду;
• – інженерно-сейсмометричні служби, які функціонують на території відповідного регіону України і виконують завдання в масштабі регіону.

На місцевому рівні працює мережа моніторингу, лабораторного контролю і прогнозування НС у складі:

• – районних та міських санітарно-епідеміологічних станцій;
• – гідрометеорологічних станцій;
• – центрів хімізації та сільськогосподарської радіології;
• – ветеринарних лабораторій;
• – станцій агрохімічної служби;
• – підрозділів пожежного, гірничого, промислового та техногенного нагляду, будівельного та технічного контролю, житлово-комунального господарства.

На об'єктовому рівні мережу моніторингу, лабораторного контролю і прогнозування НС складають:

• – виробничі (заводські, фабричні, складські, базові тощо);
• – лабораторії нагляду і контролю підприємств, виробничих об'єднань, акціонерних товариств;
• – диспетчерські служби, системи контролю, які функціонують на території суб'єкту господарювання.

Координацію роботи мережі установ місцевого та об'єктового рівнів здійснюють регіональні центри моніторингу і прогнозування НС.

Взаємовідносини суб'єктів системи моніторингу.

Організація та координація моніторингу ПНО здійснюється органами управління ЄДС ЦЗ. Взаємодія суб'єктів моніторингу ПНО ґрунтується на:

• – координації дій під час планування, організації та проведенні спільних заходів щодо моніторингу ПНО;
• – сприянні ефективному виконанню завдань моніторингу ПНО;
• – відповідальності за повноту, достовірність і своєчасність надання інформації про стан ПНО;
• – колективному використанні інформаційних ресурсів та комунікаційних засобів.

Виконання завдань моніторингу ПНО організаційно забезпечують:

• а) на державному рівні – ДСНС України, Департамент СФД, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні ПНО, відповідно до Положення про ЄДС ЦЗ;
• б) на регіональному рівні – уповноважені органи з питань НС та ЦЗН;
• в) на об'єктовому рівні – відповідальні особи ПНО.

Центральні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні ПНО, та уповноважені органи з питань НС та ЦЗН сприяють удосконаленню методик спостережень, приладів і систем контролю за визначеними параметрами небезпечних об'єктів, а також існуючих на ПНО систем передання інформаційних даних та комп'ютерного зв'язку.

Департамент СФД здійснює координацію дій суб'єктів моніторингу і контроль за виконанням завдань моніториніу ПНО щодо ведення Реєстру, а також реалізує заходи, пов'язані з актуалізацією інформаційних даних Реєстру.

ДСНС України визначає у своєму складі структурний підрозділ, який відповідає за:

• – функціонування моніторингу ПНО;
• – здійснює організаційне керівництво і контроль за виконанням завдань моніторингу ПНО;
• – забезпечує проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт з проблем удосконалення підсистеми моніторингу ПНО.

Уповноважені органи з питань НС та ЦЗН виконують такі завдання:

• – своєчасно і у повному обсязі згідно з Регламентом збирають, проводять аналіз, контроль та передавання відповідної інформації до ДСНС України, центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування і Департаменту СФД;
• – підтримують у належному стані технічні і програмні засоби для збирання, оброблення, збереження та передавання інформації про стан ПНО;
• – надають пропозиції щодо змін Регламенту з метою підвищення ефективності моніторингу ПНО;
• – слідкують за справністю каналів зв'язку, які використовуються для отримання та передавання інформації про стан ПНО.

Відповідальні особи ПНО у процесі моніторингу виконують такі дії:

• – своєчасно і у повному обсязі згідно з Регламентом надають інформацію про стан ПНО до уповноважених органів з питань НС та ЦЗН;
• – розробляють або коригують власні інструкції щодо експлуатації ПНО з урахуванням вимог Регламенту;
• – підтримують у належному стані прилади і системи контролю за параметрами, що визначають стан ПНО;
• – удосконалюють методи контролю за визначеними параметрами;
• – відстежують випадки прояву на території ПНО небезпечних природних явищ;
• – слідкують за справністю каналів передавання даних про стан ПНО до уповноважених органів з питань НС та ЦЗН.

Методологічне забезпечення моніторингу ПНО покладається на ДСНС України. Воно здійснюється на основі:

• – єдиної науково-методичної бази щодо визначення параметрів стану ПНО;
• – впровадження уніфікованих методів аналізу стану ПНО, комп'ютеризації процесів діяльності та інформаційної комунікації;
• – загальних правил створення і ведення довідкової інформації.

Метрологічне забезпечення моніторингу ПНО реалізується на засадах:

• – єдиної науково-технічної політики щодо стандартизації, метрології та сертифікації вимірювального, комп'ютерного і комунікаційного обладнання;
• – єдиної нормативно-методичної бази, що забезпечує достовірність і порівнянність вимірювань і результатів оброблення інформації, здобутої суб'єктами моніторингу.

Інформація, що зберігається у підсистемі моніторингу ПНО є власністю держави і використовується центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також відповідальними особами ПНО, для прийняття управлінських рішень щодо запобігання виникненню НС, пов'язаних з ПНО, і надається їм.

Порядок ведення моніторингу.

Відповідальні особи ПНО забезпечують виконання систематичних спостережень за параметрами стану ПНО та надають відповідним уповноваженим органам з питань ЦЗ інформацію про стан ПНО згідно з Регламентом. Інформація надається у формі електронного документа згідно з законодавством або на паперовому носії, у встановленому порядку. Передавання інформації здійснюється за допомогою системи комп'ютерного зв'язку та існуючих технічних засобів зв'язку регіону, області чи міста, письмових повідомлень. Інформація, що має конфіденційний характер, подається виключно за допомогою захищених засобів зв'язку або у формі письмових повідомлень в Установленому порядку. Внесення до відповідної бази даних підсистеми моніторингу ПНО та оброблення інформації здійснюють фахівці уповноваженого органу з питань ЦЗ.

Уповноважені органи з питань НС та ЦЗН здійснюють контроль вірогідності отриманих інформаційних даних від відповідальних осіб ПНО і попередню оцінку змін у його стані. Про зміни у стані ПНО, які можуть спричинити НС об'єктового або місцевого рівня, уповноважені органи з питань НС та ЦЗН у встановленому порядку повідомляють відповідні місцеві органи виконавчої влади для прийняття певних управлінських рішень. Крім того, інформація стосовно результатів моніторингу своєчасно передається до Департаменту СФД. У разі коли зміни у стані ПНО можуть призвести до НС регіонального або державного рівнів, інформація про них негайно подається до ДСНС України. ДСНС та її органи на місцях здійснюють:

• – оперативне управління інформацією, одержаною на всіх рівнях функціонування системи моніторингу;
• – виконання функцій постійного органу управління єдиної державної системи;
• – координацію діяльності центральних органів виконавчої влади, інших учасників реалізації планових заходів щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, повна відповідальність за своєчасну, максимально оперативну і повну їх реалізацію;
• – організаційно-методичне управління плануванням дій ЄДС ЦЗ.

З метою забезпечення заходів запобігання виникненню НС здійснення постійного моніторингу, лабораторного контролю, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу події, у державі створюється функціональна підсистема моніторингу прогнозування НС з постійно діючими центральними і регіональними координуючими органами з цих питань та мережа моніторингу лабораторного контролю та прогнозування, яка функціонує у складі ЄДС ЦЗ.