Особливості функціонування СГ в умовах НС.

Зміст завдань цивільного захисту у НС.

НС завжди по-своєму визначає діалектику взаємин і діяльності людей, співвідношення цілей і засобів їхнього досягнення, диктує свої закони. Зміна звичного укладу життя і трудової діяльності відбивається на свідомості людей, їхніх моральних настановах, на сприйнятті дійсності, оцінці того, що відбувається, і свого місця в колективі, на взаєминах з іншими людьми. Показники трудової діяльності співробітників, що працюють в умовах НС, як правило, набагато вищі, ніж при роботі в нормальних умовах. В екстремальних ситуаціях люди працюють зі значно більшою продуктивністю, бажанням, відповідальністю та організованістю. Робота в екстремальних (на грані можливості) умовах вимагає граничної мобілізації фізичних і психологічних адаптивних механізмів людини та приводить до формування "екстремального стану". Останнє, з одного боку, сприяє мобілізації всіх ресурсів людини, а з іншого боку, – може викликати травми, погіршення здоров'я, знизити психологічну стійкість.

Якщо умови роботи в НС пов'язані з постійною небезпекою радіоактивного опромінення, хімічного чи біологічного ураження, то необхідно часто змінювати працюючих. При цьому важливо мати чіткий обгрунтований графік виїзду особового складу на роботу в небезпечні зони.

Робота в умовах НС характеризується низкою особливостей, до яких належать: небезпека, дефіцит часу, відносна ізоляція, підвищена відповідальність тощо.

Ступінь небезпеки в умовах НС може бути різним (від безпосередньої небезпеки для життя до найлегших форм хвороби). Емоційний вплив небезпечних факторів на людину визначається не тільки їхнім об'єктивним рівнем, але й особистим уявленням людини про те, яку загрозу вони їй несуть.

Більшість робіт в умовах НС необхідно виконувати в мінімальні, або в чітко визначені терміни. Дефіцит часу складається з трьох основних частин: реально існуючий дефіцит, який залежить від сформованої ситуації; дефіцит, пов'язаний з термінами перебування співробітників ("ліміт безпеки") у зоні НС і змінюваністю команд (додатковий час на адаптацію, ознайомлення з ситуацією та ін.); дефіцит, обумовлений особливостями психологічного стану і підготовки співробітників.

При ліквідації НС доводиться виконувати величезний обсяг фізичної й інтелектуальної роботи, як правило, незвичної, що має сої особливості. Далеко не завжди ясно, що слід робити. Але навіть якщо зрозуміло, що треба вчинити, не завжди існує чітке уявлення, як і яким чином це зробити. Способи рішення виникаючих проблем часто визначаються методом проб і помилок. При цьому швидко і часом необгрунтовано змінюються поставлені завдання і формулюються вимоги. Нелегка за суттю робота обтяжується негативними враженнями від безплідно витрачених зусиль і нераціональних управлінських рішень. Наприклад, дезактиваційні роботи в 30-кілометровій зоні навколо Чорнобильської АЕС почалися без урахування динаміки радіаційної обстановки, коли викид радіонуклідів зі зруйнованого блоку ще продовжувався. У результаті виконана робота швидко знецінювалася. Марність зусиль розчаровувала.

Особи, що беруть участь у ліквідації НС, протягом якогось (іноді тривалого) часу знаходяться у певній ізоляції. Негативний вплив останньої підсилюється відривом від звичної системи трудових і соціальних відносин, необхідністю підпорядкування новій системі вимог, обмеженням волі переміщення і досить твердими регламентаціями поведінки.

Як правило, роботи з ліквідації НС знаходяться в центрі суспільної уваги. Участь у таких роботах сприймається, з одного боку, як справа честі і предмет гордості, а з іншого боку, як джерело небезпеки і ризику для здоров'я. Тому участь у роботах з ліквідації НС не повинна бути примусовим обов'язком. їх слід розглядати як відповідальне доручення, що не можна виконати несумлінно, тому що ціна неякісного виконання завдань є дуже високою.