Повна версія

Головна arrow БЖД arrow Цивільний захист

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Ідентифікація ПНО та декларування ОПН.

У 2001 р. в Україні прийнято Закон "Про об'єкти підвищеної небезпеки", який визначає правові, економічні, соціальні та організаційні основи діяльності, пов'язані з такими об'єктами, і спрямований на захист життя і здоров'я людей та довкілля від шкідливого впливу аварій на цих об'єктах шляхом запобігання їх виникненню, обмеження розвитку і ліквідації наслідків. Об'єкт підвищеної небезпеки (ОПН) – це СГ, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька HP чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення НС техногенного та природного характеру.

Виходячи з положень даного закону затверджена Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 р. № 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки", якою визначено:

  • – нормативи порогових мас небезпечних речовин (HP) для ідентифікації ОПН;
  • – порядок ідентифікації та обліку ОПН;
  • – порядок декларування безпеки ОПН.

Відповідно до положень Закону та підзаконних актів, ОПН умовно розподілені на чотири основні групи:

I група – об'єкти з HP, на які поширюється дія "Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки", затвердженого постановою КМУ від 11.07.2002 р. № 956 (далі "Порядок..."). Ці об'єкти підлягають ідентифікації з присвоєнням 1-го чи 2-го класу небезпеки і категорії небезпеки.

II група – гідротехнічні споруди. Цим об'єктам надають клас гідротехнічної споруди залежно від висоти (чи глибини) і категорії небезпеки.

III група – хвостосховшца, шламонакопичувачі, накопичувачі токсичних відходів. Таким об'єктам надають клас сховища відповідно до їх технічних характеристик, ступеня міцності споруди, а також категорії небезпеки.

IV група – інші ОПН, що не ввійшли в перші три групи. Наприклад, об'єкти воєнного призначення, об'єкти, де є радіоактивні речовини, об'єкти розвідки і видобутку корисних копалин, наявність небезпечних речовин у яких зумовлена природними явищами і їх кількість не може бути контрольована.

Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки – порядок визначення ОПН серед потенційно небезпечних об'єктів (ПНО), де останній є СГ, на якому можуть використовуватися або виготовляти, переробляти, зберігати чи транспортувати HP, біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

Уповноважені органи ведуть облік ОПН на підставі повідомлень про результати ідентифікації. Державна статистична звітність щодо ОПН затверджується Держкомстатом за поданням Держнаглядохоронпраці. Державний реєстр ОПН веде Держнаглядохоронпраці. Включення ОПН до Державного реєстру ОПН здійснюється протягом 30 робочих днів після подання суб'єктом господарської діяльності до територіального органу Держнаглядохоронпраці повідомлення про результати ідентифікації.

У разі надання СГ неповної інформації про результати ідентифікації. що передбачена повідомленням форми ОПН-1, Держнаглядохоронпраці письмово повідомляє його про це. Реєстрація ОПН здійснюється протягом 30 робочих днів після надання СГ необхідних матеріалів. Держнаглядохоронпраці не може вимагати інформацію та документи, не передбачені Порядком ідентифікації та обліком ОПН. Протягом 10 робочих днів після реєстрації він видає СГ свідоцтво про державну реєстрацію ОПН.

До 1 березня поточного року Держнаглядохоронпраці публікує в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації перелік ОПН, включених до Державного реєстру ОПН станом на 31 грудня попереднього року. Він розміщує та постійно оновлює електронну версію Державного реєстру ОПН на власному веб-сайті у мережі Інтернет відповідно до Порядку оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМ України від 4 січня 2002 р. № 3. Дані про ОПН, які є державною або комерційною таємницею, оприлюднюються Держнаглядохоронпраці з урахуванням вимог відповідних нормативно-правових актів. Виключення ОПН з Державного реєстру ОПН здійснюється за рішенням Держнаглядохоронпраці на підставі звернення та усіх необхідних документів, які подаються СГ до територіальних органів Держнаглядохоронпраці, у разі:

  • – проведення змін, що призвели до зменшення на ОПН сумарної маси HP порівняно з найменшим нормативом трогової маси відповідно до нормативів порогових мас або розрахованої відповідно до Порядком ідентифікації та обліком ОПН;
  • – ліквідації або виведення з експлуатації (списання з балансу) ОПН.

Про прийняте рішення Держнаглядохоронпраці повідомляє СГ письмово протягом ЗО діб після одержання відповідного звернення. У разі відмови щодо виключення ОПН з Державного реєстру ОПН СГ надається обґрунтована відповідь.

СГ несуть відповідальність згідно із законодавством за своєчасне, повне і достовірне проведення ідентифікації ОПН.

 
<<   ЗМІСТ   >>