Повна версія

Головна arrow Товарознавство arrow Технології побічної продукції тваринництва

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Шкури коней, віслюків, мулів та лошаків

Шкури коней відрізняються від шкур великої рогатої худоби своєрідною конфігурацією (рис. 11): вони мають подовжені ділянки кінцівок, шиї та голови. Характерною їх ознакою є грива і проділ волос (волосорозділ) на передній межі стегон від черева до спини. На спині у шкур коней волосся завжди направлено до крупу. На них коней ніколи не зустрічається "вихор", характерний для шкур великої рогатої худоби. Передня і задня частини кінської шкури неоднакові за структурою та товщиною. Задня частина шкури (хаз) зазвичай більш товстіша і міцніша, ніж передня (перед). Тому із задньої частини шкури дорослого коня виготовляють взуття, а з передньої – хром і юхту.

За ГОСТ 1134-73 кінські шкури за їх масою поділяють на чотири групи. До першої групи відносять шкури лошат масою до 5 кг, другої – шкури молодняку масою від 5 до 10 кг, до третьої і четвертої груп – шкури дорослих коней: легкі (від 10 до 17 кг) і важкі (понад 17 кг).

Топографія шкур коней

Рис. 11. Топографія шкур коней:

1 – шпигель; 2 – хаз; 3 – перед: 4 – шия; 5 – голова; 6 – лапи; 7 – поли

За віком та оцінкою волосяного покриву встановлено (ГОСТ 21275- 75) такі категорії шкурок:

Лоша-склізок – шкурки лошат недоносків-викиднів або випоротків, яких вилучають із плаценти при ну тру ванні туші після забою кобили. Розрізняють склізок-голяк, у якого немає волосяного покриву або є лише місцями та склізок волосяний. Чим старший плід, тим краще розвинений у нього волосяний покрив. Волосся в нього густе, блискуче. шовковисте, муаристс або гладеньке, не більш як 0,5 см завдовжки. Розмір шкурки до 50 дм2, маса близько 2 кг. На сорти склізок не поділяють.

Лоша-сисун, або лоша хутрове. – шкурки лошат-молочників до тримісячного віку. їх поділяють на три сорти: перший – довжина волосяного покриву від 0,5 до 1 см, він гу стий, блискучій, муаристий або гладенький; другий – довжина волосу від 1 до 1.5 см, він недостатньо гу стий, блискучій, муаристий або гладенький; третій – покривний волос недостатньо густий, бляклий, без ознак линьки. 1.5-2 см завдовжки. Площа шкурки до 70 дм". маса – 1.5-2.5 кг. товщина до 1.5 мм.

Лоша-уросток – шку рка лошати віком від 3 до 6 місяці, яке вже споживає рослинні корми. Волосяний покрив його перебуває на стадії заміни первинного волосу вторинним, грива помітно виділяється. Площа 80-130 дм2, маса - 2.5-5 кг. товщина до 2 мм.

Вимітка – шкурка молодняку віком 2,5-3 роки. Волосяний покрив вторинний, порівняно грубий, майже без пуху. Площа 120-200 дм2, маса 5-10 кг.

На товщину шкур впливає стать: шкури жеребців, як правило, крупніші й важчі шкур кобил.

Відомо, що за показниками екстер'єру та основним призначенням коней поділяють на три групи: ваговози, упряжні (рисисті) та верхові. Крім того, виділяють аборигенні південні степові та північні лісові породи коней.

Шкури ваговозів дуже щільні, крупні, важкі, товсті. Шкури упряжних (рисистих) коней меншою масою та товщиною, але вони дуже щільні. З них отримують високоякісну сировину. Шкури верхових коней порівняно тонкі, легкі та невеликих розмірів. За щільністю вони значно поступаються шкурам коней двох попередніх груп.

Шкури степових та гірських коней приблизно таких же розмірів, як і шкури верхових коней, але більш щільніші й міцніші. Шкури коней лісових районів щільні, міцні, з них виробляють високоякісний продукт.

Кінські шкури оцінюють за площею та наявністю на них вад (дірки, порізи, запрілини, ураження міллю, волосоїдами, ороговілі ділянки, заломили, перерослість волосу, ознаки линьки та ін.). Хутрові шкури, які мають вад більше за встановлену норму (перша група – до 25%, друга – до 50% за площею), приймають як шкіряну сировину. Площу шкур визначають множенням її довжини (від основи хвоста до основи шиї) на ширину і виражають у квадратних сантиметрах ( або квадратних дециметрах).

Шкури віслюків і лошаків за товарними властивостями вельми схожі зі шкурами кінського молодняку, але в них немає чубка на лобі та поділу волос (волосорозділ). Шкури ослів відрізняються високою щільністю та еластичністю. Вкриті короткою, порівняно м'якою вовною. їх розмір становить 100-200 дм2.

Шкури ослів використовують для виробництва галантерейної й рукавичної шкіри. Шкурки ослят раннього віку можна використовувати для виробництва хутряних виробів.

Шкурки мулів та лошаків за товарними властивостями займають проміжне положення між шкурами коней та ослів.

 
<<   ЗМІСТ   >>