Повна версія

Головна arrow Товарознавство arrow Технології побічної продукції тваринництва

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Дефекти шкіряної та шубно-хутрової сировини

Якість шкіряної та шубно-хутрової сировини визначається не тільки природними властивостями, що залежать від породи, статі та віку тварин, а й від різних пошкоджень зовнішнього покриву, які виникають під час їх життя, а також після забою, знімання та зберігання шкури. Залежно від походження, дефекти шкіряної сировини поділяють на дві групи: прижиттєві та виробничі.

Прижиттєві дефекти виникають на шкурі або волосяному покриві внаслідок захворювання шкіри, механічних пошкоджень, забруднення гноєм та реп'яхами, інших дефектів, які виникають при поганому догляді.

Свищі – пошкодження шкур великої рогатої худоби, які утворюються під час виходу з тіла тварин личинок підшкірного овода через отвори. Дефектом шкур вважають свищі, що не заросли, з діаметром 5 мм і більше.

Болячка – пошкодження шкіряного покриву, які є наслідком різних захворювань або травм.

Борушистість – утворення потовщених грубих складок на воротку шкур некастрованих бугаїв.

Моржуватість – нашарування епідермісу, що призводить до утворення на лицевій стороні свинячої шкури складок, що не розправляються.

Парша – ділянка вовнової сторони шкури, які вкриті струпами або коростою після хвороби шкіряного покриву тварин. Виділяється як дефект тільки на шубних і хутрових шкурах овець.

Накостиші – наскрізні проколи шкур овець і кіз ковилою.

Тавро – клеймо, яке випалене розжареним залізом на шкурі тварин, або мітка, нанесена на вовновий покрив овчин масляною фарбою чи гудроном.

Худість – (шкура з худої вівці) – дефект, який порушує структуру шкури, надає їй дряблості, потоншення; цей дефект – результат виснаження тварин внаслідок поганої годівлі або захворювання.

Вихват вовни – вистриг вовни на окремих ділянках овчин.

Засміченість pen'яхами – засмічення поверхні вовнового покриву овечих шкур реп'яхами.

Глибокий pen'ях – засмічення вовнового покриву овчин реп'яхами, що містяться в товщі вовни.

Переслід вовни – різке потоншення вовни на різній висоті штапеля. "Голодна тонина" з'являється внаслідок недостатньої годівлі овець в окремі періоди.

Випадання вовни – послаблення зв'язку вовнового покриву з шкірою.

Зваляність – зваляний вовновий покрив, що піддається розчісуванню.

Зваляність сильна – зваляний у щільні войлокоподібні жмути вовновий покрив, що не піддається розділенню руками.

"Мертва стрижка" – пошкодження лицевого шару шкури, що утворюється при стрижці вовнового покриву овчин після загибелі тварин.

Шкури шалажисті – шкури дуже виснажених овець і кіз раньовесняного забою, які характеризуються значною дряблістю і крихкістю.

"Пала шкура" – шкура знята з загиблої тварини; мездрова сторона має багряно-червоне забарвлення від крові.

Подряпина – механічне пошкодження лицевого шару шкури об гострі предмети і від укусів на свинячих шкурах.

Виробничі дефекти виникають під час забою тварин і знімання шкур, а також при порушенні умов консервування та зберігання.

Вихват – глибокий зріз мездри (понад 1/3 товщини) при недбалих зніманні та обробці шкур.

Підріз – ненаскрізний поріз мездри, який буває неглибоким (не більше 1/3 товщини шкури) і глибоким (понад 1/3 товщини шкури). Останній вважають дефектом.

Діра – наскрізний розріз або вирізана ножем ділянка шкури.

Розриви – лінійні розриви шкури під час знімання, обрядки, транспортування.

Биглість – біло-матові плями на мездровій стороні мороженої шкури або на окремих її ділянках внаслідок значної втрати вологи при надмірному заморожуванні.

Ломина – тріщини і надломи, що утворюються при недбалому транспортуванні морожених, прісносухих та пересушених сухосолоних шкур.

Безличина – відсутність лицевого шару на окремих ділянках шкури при бактеріальному ураженні або механічному пошкодженні.

Ороговіння – дуже затверділі скловидні ділянки шкури, які виникають при їх висушуванні на сонці або біля гарячої печі.

Комова шкура – шкура заморожена чи висушена в нерозправленому стані.

Прілина – пошкодження шкури з лицевої сторони або мездри, обумовлене гниттям. Виникає в результаті несвоєчасного консервування, недосоління, недосушіння та інших порушень технології.

Сольові плями – тверді на дотик, діаметром до 5 мм плями від світло- до темно-коричневого кольору. Виникають на мездрі та волосяній частині шкур великої рогатої худоби при зберіганні сировини, законсервованої сіллю.

Витерте місце – ділянка овчини з обламаною біля прикореневої частини вовною внаслідок механічних пошкоджень.

Прирізи м'яса і сала – куски або залишки м'язової та жирової тканин на овечих шкурах у кількості більше двох або загальною площею понад 20 см2.

Плішина – відсутність вовни на окремих ділянках овчин.

Відшарування лицевого шару – порушення зв'язку між сосочковим і сітчастим шаром дерми на окремих ділянках.

Почервоніння глибоке – ознаки бактеріального ураження овчин, яке характеризується рожевувато-червоним нальотом, що глибоко проникає у тканину з мездрової сторони і не видаляється при скребанні ножем.

"Строкате консервування" – наявність на мездровій стороні овчин сухосолоного способу консервування прісно-сухих темних або світлих плям.

Задимлена шкура – шкура, яка в процесі сушіння задубіла під дією хімічних речовин, що містилися в димі. Мездрова сторона набуває темно-коричневого кольору, шкіряна сировина погано зневоднюється.

Іржаві тями – наскрізні або плями рудувато-червоного, темно- коричневого кольору, що глибоко проникають у середину мездрової сторони шкури. Виникають при сушінні шкур на залізних предметах.

Шкіроїдина – пошкодження шкури зі сторони мездри жуками- шкіроїдами або їх личинками.

Молеїдина – пошкодження лицевого шару шкури личинками молі.

Шкури, що були використані у побуті – шкури з витертим волосом, потертою мездрою, які втратили колір і стали дряблими.

 
<<   ЗМІСТ   >>