Повна версія

Головна arrow Товарознавство arrow Технології побічної продукції тваринництва

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Технологія виробництва шубно-хутрової сировини

Зміст лекції

  • 1. Загальні відомості про шубно-хутрову сировину
  • 2. Технологія виробництва шубно-хутрової сировини (знімання, знежирення, консервування шкурок)
  • 3. Класифікація, оцінка якості та стандарти шубно-хутрової сировини
  • 3.1. Зимові види хутрової сировини
  • 3.2. Весняні види хутрової сировини
  • 4. Шубні та хутрові овчини

До сировини хутрового виробництва відносять хутровину, хутрову сировину (хутро) і шкурки морських тварин та птахів.

Хутровиною називають невиченені шкурки хутрових звірів.

В залежності від періоду забою тварин, отримана від них хутрова сировина, поділяється на зимові та весняні види.

До зимових видів хутровини відносять шкурки хутрових звірів, яких добувають переважно зимою, коли якість їх волосяного покриву найкраща. До цього виду відносять також шкури хижаків, яких добувають цілий рік. До зимових видів хутровини відносять шкурки: борсука, бобра, білки, вовка, ведмедя, горностая, дикої кішки, зайця-біляка, лисиці, куниці, норки, нутрії, ондатри, видри, песця, рисі, леопарда, соболя, шакала та ін.

До весняних видів хутровини відносять невиченені шкурки хутрових звірів, які впадають у зимову сплячку, а також шкурки гризунів. До цієї групи належать шкурки крота, бурундука, щура водяного, хом'яка, байбака та ін.

Хутровою сировиною або хутром називають невиченені шкурки свійських тварин. Вони також поділяються на зимові та весняні види.

До зимової хутрової сировини відносять шкурки кролів, кішок, собак. Весняна хутрова сировина включає шкурки овець, шкурки молодих телят, лошат, козенят, оленят. Окремо виділяють овечу хутрову сировину, яку поділяють на каракулево-смушкову та овчину хутрову сировину.

Шкури морських тварин – це невичинені шкури хутрового тюленя різних видів та вікових груп, шкури морського котика, моржа, нерпи.

Шкури птахів – невичинені шкурки водоплаваючих птахів: бакланів, гагар, лебедів, пеліканів, а також тих птахів, що мешкають на суші (страуси та ін.).

До шубно-хутрової сировини відносять невичинені шкурки сільськогосподарських тварин, які придатні за якістю волосяного покриву і шкіряної тканини після вичинки для виготовлення шубних або хутрових виробів.

Отримання високоякісної шубно-хутрової продукції залежить від багатьох факторів. Основними з них є: строки забою тварин, методи знімання шкур і їх первинної обробки, своєчасність консервування шкур і способи їх консервування, створення оптимальних умов зберігання.

 
<<   ЗМІСТ   >>