Повна версія

Головна arrow Банківська справа arrow Фінансова діяльність і корпоративна стратегія комерційних банків Т2

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Статутний капітал та порядок його формунання

Вагому частку у власному капіталі займає статутний капітал. Статутний капітал являє собою вартість вкладів акціонерів і засновників, учасників) банку, внесених з метою формування його активі для початку чи подальшої банківської діяльності, а також гарантування інтересів вкладників та кредиторів банку.

На момент реєстрації комерційного банку статутний капітал не може бути менше від суми в гривнях:

  • 1) для місцевих кооперативних банків 1 млн. євро;
  • 2) для комерційних банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області, – 3 млн. євро;
  • 3) для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України, – 5 млн. євро.

Перерахування розміру статутного капіталу у гривні здійснюється за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день укладення установчого договору.

За підсумками року на основі фінансової звітності банки зобов'язані коригувати розмір статутного капіталу на індекс девальвації чи ревальвації гривні за рахунок та в межах валових доходів або витрат банку відповідно до методики, встановленої Національним банком України.

Національний банк України має право встановити для окремих банків залежно від їх спеціалізації диференційований мінімальний статусний капітал на момент реєстрації банку, але не нижче розмірів.

Мінімальний розмір статутного капіталу банку, створеного з участю іноземного капіталу, має бути не меншим за суму 8 млн. євро на день підписання установчого договору за офіційним курсом НБУ, якщо частка іноземного капіталу у статутному капіталі банку становить до 50%. У тому разі, коли частка іноземного капіталу у статутному капіталі банку становить 50% і більше. то мінімальний розмір статутного капіталу повинен становити 15 млн. євро на день підписання установчого договору за офіційним курсом НБУ.

Статутний капітал банку формується відповідно до вимог Закону "Про банківську діяльність", законодавства України та установчих документів банку. Порядок його формування залежить також від форми організації.

У тому випадку, коли банк утворюється у формі акціонерного товариства відкритого типу, статутний фонд формується відкритою підпискою на акції, якщо банк утворюється у формі акціонерного товариства закритого типу, то усі акції перерозподіляються серед засновників банку згідно з їх частками у статутному капіталу. Якщо банк утворюється як товариство з обмеженою відповідальністю, статутний фонд поділяється на частки, за якими учасники банку несуть відповідальність за його зобов'язаннями.

Статутний капітал банку не повинен формуватися з непідтверджених джерел. Забороняється використовувати для формування капіталу банку бюджетні кошти, якщо такі кошти мають інше цільове призначення, також не дозволяється його формування за рахунок коштів організацій, які за статутом не мають права проводити комерційну діяльність та мати прибуток. Статутний фонд може формуватися лише за рахунок власних коштів учасників банку.

Грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу банку резиденти України здійснюють у гривнях, а нерезиденти – в іноземній вільно конвертованій валюті або у гривнях.

Для формування статутного фонду банку у формі акціонерного товариства випускаються акції двох видів:

  • – звичайні акції – акції, власники яких можуть брати участь в управлінні банку й поділяють з ним усі його доходи, збитки та ризики. Власники звичайних акцій не одержують дивіденди у випадку, коли банк не отримує прибуток, але ж і збитки не можуть бути більшими, ніж первісна вартість їхніх інвестицій, якщо банк отримує прибуток, дохід може бути значний, тому що розподіл залишку прибутку відбувається тільки між власниками звичайних акцій. У разі ліквідації банку їм нічого не гарантується;
  • – привілейовані акції дають право на отримання фіксованого розміру дивідендів, що не залежать від отриманого прибутку, власники привілейованих акцій не беруть участь в управлінні комерційним банком.

Формування та збільшення статутного капіталу банку може здійснювати виключно шляхом грошових внесків. У разі ліквідації банку власники привілейованих акцій мають переваги порівняно з власними звичайних акцій.

Перший випуск акцій банку повинен повністю складатися із звичайних акцій. Реєстрація та продаж банком-емітентом першого випуску акцій звільняється від оподаткування податком на операції з цінними паперами. Усі випуски цінних паперів банками типу відкритого акціонерного товариства, незалежно від розміру випуску та кількості інвесторів, підлягають державній реєстрації у Міністерстві фінансів України. Мета цієї процедури – підвищити відповідальність банків- емітентів перед покупцем цінних паперів та знизити ризики, які пов'язані з фінансовим зловживаннями та махінаціями.

Для реєстрації випуску акцій банк-емітент складає проспект емісії. Проспект емісії – це документ, у якому визначаються відомості про випуск і розміщення цінних паперів. Цей проспект готується засновниками банку (при першій емісії) та Правлінням банку (при наступних емісіях). У проспекті емісії повідомляється про банк, його фінансове становище, вміщуються відомості про майбутній випуск цінних паперів. Проспект емісії повинен бути завірений незалежною аудиторського фірмою.

Банк має право збільшувати статутний капітал після того, як усі учасники повністю виконали свої зобов'язання щодо оплати паїв або акцій і попередньо оголошений підписний капітал повністю оплачено. Банк не може без згоди Національного банку України зменшувати розмір регулятивного капіталу нижче мінімально встановленого рівня. Капітал банку не може бути меншим статутного капіталу, необхідного для застосування банку.

Банки здійснюють емісію власних акцій та оголошують підписку на паї відповідно до законодавства України про господарські товариства та цінні папери з урахуванням особливостей. Банкам забороняється випуск акцій на пред'явника.

Наявність збитків у банку не є перешкодою для оголошення підписки на акції або паї банку та збільшення статутного капіталу банку.

Банки мають право придбавати власні акції або паї з наступним письмовим повідомленням Національного банку України про укладені угоди, яке має бути надіслане протягом 5 робочих днів з дати укладання угод. Банкам не дозволяється придбання власних акцій, якщо це може призвести до падіння регулятивного капіталу нижче за мінімальний рівень

Про намір банку придбати загальну кількість власних акцій або паїв у розмірі 10% і більше загальної емісії банк письмово повідомляє Національному банку України за 15 календарних днів до укладання угод. Національний банк України має право заборонити банку купівлю власних акцій або паїв у разі, якщо це може привести до погіршення фінансового стану банку. Банк-емітент продає свої акції на первинному ринку безпосередньо або через андеррайтерів Банку дозволяються виступати посередником купівлі-продажу власних акцій або паїв.

Згідно з законом "Про банки і банківську діяльність" юридична чи фізична особа, яка має намір придбати істотну участь у банку або збільшити її таким чином, що така особа буде прямо чи опосередковано володіти чи контролювати 10, 25, 50 та 75% статутного капіталу банку чи права голосу придбаних акцій (паїв) в органах управління банку, зобов'язана отримати письмовий дозвіл Національного банку України. Для отримання такого дозволу заявник повинен надати інформацію, передбачену нормативно-правовими актами Національного банку України, щодо фінансового стану та ділової репутації майбутнього власника істотної участі банку.

Національний банк України приймає рішення про задоволення чи відмову в задоволенні прохання про надання дозволу на придбання чи збільшення істотної участі у банку у місячний строк з дня отримання всієї необхідної інформації.

Відмова у дозволі на придбання чи збільшення істотної участі у банку надається в письмовій формі із зазначенням відповідних підстав. Національний банк України не дає дозволу на придбання чи збільшення істотної участі у банку відповідно до частини першої цієї статті у разі, якщо:

  • 1) особа, яка придбаває істотну участь, не має бездоганної ділової репутації;
  • 2) відсутні власні кошти у розмірі, достатньому для здійснення заявленого внеску;
  • 3) придбання чи збільшення істотної участі загрожуватиме інтересам вкладників та інших кредиторів банку або розвитку конкурентного середовища у банківській системі.

Якщо особа володіє істотною участю у банку чи збільшує свою участь без одержання письмового дозволу Національного банку України, останній має право заборонити такій особі прямо чи опосередковано, повністю чи частково користуватися правом голосу придбаних акцій (паїв) та брати участь будь-яким чином в управлінні справами банку.

У разі встановлення заборони користуватися правом голосу відповідно до придбаних акцій (паїв), право брати участь у голосуванні передається довіреній особі, яка призначається Національним банком України за поданням банку. Довірена особа зобов'язана при голосуванні діяти в інтересах кваліфікованого та зваженого управління банком.

Рішення загальних зборів учасників, прийняті з використанням права голосу придбаних акцій (паїв), щодо якого встановлена тимчасова заборона його використання, не мають юридичної сили.

Банки, а також власники істотної участі зобов'язані підтримувати норматив співвідношення між розміром регулятивного капіталу й сумою зважених до ризику активів – адекватності капіталу. Від банків вимагається підтримувати їх регулятивний капітал на рівні, що становить не менше 8% зважених до ризику активів і позабалансових зобов'язань. Для банку, що розпочинає операційну діяльність, цей норматив протягом перших 12 місяців не має становити не менше 12%. Національний банк України має також право встановлювати мінімальний коефіцієнт співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів.

У тому випадку, коли рівень регулятивного капіталу банку досягне рівня нижче від встановленого Національним банком України, банк зобов'язаний протягом одного місяця, починаючи з дня встановлення факту зменшення рівня капіталу, подати на розгляд Національного банку України план заходів щодо порядку й строків відновлення рівня регулятивного капіталу банку.

Таким чином, виконаємо узагальнення основних особливостей процесу формування статутного капіталу під час створювання банку:

1. Організаійно-правова форма створювання банку, яка визначає порядок формування статутного капіталу через безпосереднє вкладення інвесторами коштів та майна або залучення через відкриту чи закриту підписку на акції. Згідно з чинним законодавством банки можуть створюватись як акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю чи кооперативні банки. Акціонерні банки можуть бути, у свою чергу, відкритого чи закритого типу. Якщо банк створюється у формі акціонерного товариства відкритого типу, то його акції пропонуються широкому колу інвесторів, здійснюються публічне розміщення акцій на умовах їх вільного подальшого обігу. Зазначені акції, як правило, є предметом угод купівлі-продажу на біржовому та позабіржовому ринках. Якщо банк створюється у формі закритого акціонерного товариства, то він здійснює закрите розміщення акцій серед обмеженого кола засновників. Такі акції не можуть вільно відчужуватися третім особам без згоди керівних органів акціонерного товариства, визначених його статутом.

Згідно з чинним законодавством термін відкритої підписки на акції не може перевищувати шість місяців. Якщо до закінчення цього терміну не вдалося покрити підпискою 60% акцій, акціонерний банк вважається не заснованим. До дня установчих зборів засновники, що підписалися на акції, повинні оплатити не менше 30% (для закритих акціонерних товариств – 50%) номінальної вартості акцій, але не менше розміру, передбаченого ст. 31 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Акціонери у строки, встановлені установчими зборами, але не пізніше року після реєстрації акціонерного банку, повинні оплатити повну вартість акцій. Привілейовані акції можуть бути випущені на суму, що не перевищує 10% статутного капіталу банку. Банкам забороняється випуск акцій на пред'явника.

Пайові банки формують свій статутний капітал за рахунок вкладів (внесків) учасників, при цьому за кожним з них зберігається право власності на його частку в капіталі. До моменту реєстрації пайового банку кожен з учасників зобов'язаний внести не менше 30% внеску (але не менше розміру, передбаченого ст. 31 Закону України "Про банки і банківську діяльність"). Повністю внесення внеску повинно відбутися не пізніше року після реєстрації пайового банку.

  • 2. Статутний капітал банку формується тільки за рахунок власних коштів засновників, акціонерів (учасників) у грошовій формі в національній валюті України та у вільно конвертованій іноземній валюті (для нерезидентів). Забороняється формування статутного капіталу за рахунок бюджетних коштів, якщо такі кошті мають інше цільове призначення, а також коштів, джерела походження яких не підтверджені.
  • 3. Мінімальний розмір статутного капіталу для банків установлюється законодавчо. НБУ має право встановлювати для окремих банків, залежно від їх спеціалізації, диференційований мінімальний статутний капітал на момент реєстрації банку, але не нижче розмірів, передбачених законодавчо.
  • 4. Слід розрізняти зареєстрований та незареєстрований статутний капітал. Виокремлюють також сплачену та несплачену статутного капіталу.
  • 5. Банки можуть продавати акції первинного розміщення за ціною, не нижчою від номінальної вартості. У разі продажу таких акцій інвестору за ціною, вищою, ніж номінальна вартість, виникає емісійна різниця, яка використовується як власний капітал банку.
  • 6. Банк може викуповувати в акціонера акції, що належать йому, для їх подальшого перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників чи анулювання або отримувати власні акції в дар. Ці акції повинні бути реалізовані або анульовані у термін не більше одного року з моменту їх придбання. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму на загальних зборах акціонерів проводиться без урахування придбаних банком акцій. Здійснювати придбання власних акцій до повної оплати всіх раніше випущених акцій не дозволяється.
  • 7. Банки мають право придбавати власні акції або паї з наступним письмовим повідомленням НБУ про украдені угоди, яке має бути надіслане протягом п'яти робочих днів з дати укладення угод. Банкам не дозволяється придбання власних акцій, якщо не може призвести до падіння регулятивного капіталу нижче за мінімальний рівень.

Про намір банку придбати загальну кількість власних акцій або паїв у розмірі 10% загальної емісії і більше банк письмово повідомляє НБУ за 15 календарних днів до укладення угод. НБУ має право заборонити банку купівлю власних акцій або паїв у разі, якщо це може призвести до погіршення фінансового стану банку.

Зауважимо, в деяких випадках викуп банком власних акцій пов'язаний з метою реінвестування дивідендів. Викуповуючи частину акцій, банк має можливість збільшити розмір прибутку на одну акцію. Це пов'язано з тим, що викуплені акції не враховуються у розподілі прибутку банку.

Аналіз статутного капіталу банку слід здійснювати за такими напрямами: формування статутного капіталу під час створення банку; порядок збільшення розміру статутного капіталу; порядок зменшення розміру статутного капіталу.

 
<<   ЗМІСТ   >>