Повна версія

Головна arrow Банківська справа arrow Фінансова діяльність і корпоративна стратегія комерційних банків. Корпоративні основи здійснення фінансової діяльності в умовах комерційних банків

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Участь комерційних банків у корпоративному недержавному пенсійному страхуванні громадян

Банкіри і фінансові посередники закидають керівників великих підприємств пропозиціями допомогти у створенні пенсійних фондів. Найспритніші τοπ-менеджери вже оцінили переваги нових фінансових закладів і готові організувати фонди власними силами. Для банків і великих підприємств організація фонду – це передусім отримання дешевих фінансових ресурсів за рахунок залучення в учасники НПФ власних працівників. Досвід Росії свідчить, що за нетривалий час учасниками НПФ стали 4 млн. осіб, а обсяг їхніх активів сягнув позначки $2 млрд. Основою для створення пенсійних фондів є прийнятий Закон "Про недержавне пенсійне забезпечення". Після того як документ підписав Президент, з'явилися й перші заяви про плани створення недержавних пенсійних фондів. Однак для їхнього втілення необхідно було ще внести зміни до Закону про оподаткування прибутку підприємств.

Першу спробу зроблено наприкінці 2002 року. Тоді підприємства дістали право відносити на витрати відрахування на довгострокове страхування життя своїх працівників в розмірі не більш як 15% зарплати і не вище за 6 тис. грн на рік на людину. Завдяки цьому помітно збільшилася кількість компаній зі страхування життя. А ось надання аналогічних пільг для пенсійних фондів у документі чітко обумовлено не було. Становище мав виправити багатостраждальний законопроект №4000-1.

Банкіри першими заявили про свої плани взяти участь у недержавному пенсійному забезпеченні. Здавалося б, закон практично позбавив їх можливості залучати пенсійні кошти громадян, обмеживши обсяг коштів, що нагромаджуються на спеціальних депозитних рахунках, двома тисячами гривень.

Формуючи власну корпоративну стратегію комерційні банки фактично об'єднують її зі стратегією операційної активної діяльності. З одного боку банк стає учасником корпоративного пенсійного (фонду. ї другого – отримує розширення клієнтської бази за рахунок диверсифікації діяльності.

Клієнтові для забезпечення пенсійних виплат необхідно нагромадити щонайменше 100 тис. грн., а отже, відкрити рахунки в 50 банках. Однак банки побачили інші шляхи заробітку.

Це. по-перше, створення власних корпоративних пенсійних фондів з урахуванням пільг при поєднанні функцій засновника, адміністратора й керівника активами. Такий варіант надзвичайно привабливий для великих банків з тисячами добре оплачуваних працівників. Про плани створити власні корпоративні недержавні пенсійні фонди заявили банки "Хрещатик" і ВАБанк. За словами керівників цих банківських установ, створення таких фондів покликано забезпечити соціальний захист працівників банків та їхніх клієнтів.

Вкладниками відкритого пенсійного фонду, за задумом "Авалю", стануть компанії і приватні особи. Банк спільно з клієнтами збирається створити посаду адміністратора й керівника активами НПФ. Передбачається, що в адміністратора будуть свої представники у всіх обласних центрах. Як визнає Сергій Оксанич, конкурувати з банками першої десятки за клієнтів при створенні відкритого пенсійного фонду дуже складно. Мережеві банки будуть практично поза конкуренцією.

Банківські установи готові конкурувати й щодо надання послуг управління активами. За словами начальника відділу випуску фінансових інструментів Укрсоцбанку Еріка Наймана, банк розглядає можливість створення компанії з управлінню активами НПФ, щоб надати своїм клієнтам додаткові послуги.

Іншою "пенсійною послугою" банків можуть бути консультації зі створення корпоративних фондів для клієнтів, а також послуги зберігачів.

Значним кроком розвитку банківської системи стало створення Національної системи масових електронних платежів. Це внутрішньодержавна банківська багатоемітентна платіжна система масових платежів, в якій розрахунки за товари та послуги, одержання готівки та інші операції здійснюються за допомогою платіжних смарт-карток за технологією, що розроблена Національним банком України.

Метою створення НСМЕП є розроблення та впровадження в Україні відносно дешевої надійно захищеної автоматизованої системи безготівкових розрахунків, яка в основному розрахована на роботу в режимі "off-line".

З упровадженням НСМЕП громадяни України матимуть змогу оплачувати товари і послуги у безготівковій формі за допомогою смарткарток, а також зберігати і накопичувати заощадження у банках на поточних і карткових рахунках. Таким чином, можна очікувати не лише значного розширення можливостей банківської системи України завдяки додатковому залученню коштів населення, а й забезпечення завдяки роботі НСМЕП додаткових прибутків громадян у вигляді відсотків за залишком на їхніх банківських рахунках.

Платіжні картки НСМЕП можуть мати додаткові властивості та містити інформацію, що дозволяє використовувати їх як технічний засіб для забезпечення:

  • • ідентифікації клієнта (посвідчення особи, пенсійне посвідчення тощо);
  • • послуг у страховій медицині та інших видах страхування;
  • • обслуговування пільгових категорій населення;
  • • одержання пільг у торгівлі.

У НСМЕП сьогодні реалізуються такі супутні проекти:

  • • "Електронний студентський квиток" разом з Міністерством освіти та науки України та НДІ "Прикладних інформаційних технологій";
  • • "Пенсійна картка" (можливість виплати пенсій як з державного пенсійного фонду, так і недержавного пенсійного фонду);
  • • "Соціальна картка" разом з Міністерством праці та соціальної політики України;
  • • "Медична картка";
  • • "Бонусна картка".
 
<<   ЗМІСТ   >>