Повна версія

Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Аудит

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Характеристика органолептичних (візуальних) прийомів аудиту

Методичні прийоми аудиту конкретизують підходи щодо вивчення досліджуваних об'єктів. Специфічні прийоми аудиту можна розглядати в розрізі певних груп, зокрема фактичні та документальні.

Інвентаризація – перевірка фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, а також контролю за їх збереженням. Здійснюється шляхом описування, перерахунку, зважування, вимірювання й оцінювання їх залишків і порівняння одержаних результатів з даними бухгалтерського обліку. Відповідно, це дає змогу встановити розходження між даними обліку та фактичною наявністю активів і зобов'язань, тобто лишки або нестачі, які оформляють відповідними документами і відображають в обліку. З 1 січня 2015 року діє Положення про інвентаризацію активів і зобов'язань, затверджене наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879, вимоги якого поширюються як на госпрозрахункові підприємства, так і на бюджетні установи. За вимогами Положення № 879 членами інвентаризаційної комісії можуть бути не лише безпосередньо працівники підприємства, а й члени ревізійної комісії та фахівці аудиторських фірм. Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства чи його заступник. У випадку, коли бухгалтерський облік веде безпосередньо керівник, він самостійно очолює інвентаризаційну комісію (абз. 2 п. I p. II Положення № 879). Для безпосереднього проведення інвентаризації в місцях зберігання та виробництва утворюються робочі інвентаризаційні комісії, голову та склад яких розпорядчим документом затверджує керівник підприємства (установи). При цьому, забороняється призначати головою інвентаризаційної робочої комісії два роки поспіль одного й того самого працівника – для перевірки активів, що знаходяться на зберіганні в тих же матеріально відповідальних осіб (п. 2.4 р. II Положення № 879).

У результаті зіставлення облікових даних з фактичними можуть бути виявлені такі факти:

  • а) фактичний і бухгалтерський залишки збігаються;
  • б) фактичний залишок менше облікового – нестача;
  • в) фактичний залишок більше бухгалтерського облікового – надлишок.

Для того, щоб результати інвентаризації набули чинності, повинні бути виконані такі умови:

  • – наявність наказу (розпорядження) на її проведення;
  • – комісійність проведення;
  • – раптовість;
  • – обов'язкова участь матеріально відповідальної особи.

У разі недотримання хоча б однієї з цих вимог інвентаризація не може бути кваліфікована як перевірка, а отже не буде мати юридичної сили.

В аудиті більшою мірою здійснюється оцінка інвентаризаційної роботи підприємства. Для цього використовують прийоми економічного аналізу. Так, наприклад, аналізуючи витрати на проведення інвентаризації з додатковими доходами, отриманими від відшкодованого матеріального збитку, аудитори визначають ефективність проведення інвентаризацій. Проаналізувавши матеріали інвентаризації, а саме кількість відшкодованих і невідшкодованих нестач, можна виявити вплив результатів інвентаризації на фінансовий стан підприємства, оскільки недоотримання доходів веде до зменшення власних оборотних коштів підприємства.

Про регулярність проведення інвентаризацій можна зробити висновки, проаналізувавши виконання плану інвентаризацій і не тільки в цілому за рік, а й за окремі його періоди (місяць, квартал). Регулярність проведення інвентаризацій дає змогу вчасно виявляти недобросовісних працівників.

Контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво передбачає перевірку фактичного витрачання сировини і матеріалів у виробництві, виходу готової продукції, відходів виробництва, продуктивності обладнання, а також встановлення реальності розробки і застосування норм витрачання сировини та матеріалів, палива тощо. За допомогою цього прийому виявляють випадки необгрунтованого списання сировини і матеріалів на випуск продукції як за завищеними нормами, так і понад встановлені норми.

Сировина, матеріали, готова продукція тощо можуть бути направлені аудитором на експертизу або лабораторний аналіз для визначення якості. Метою такого аналізу є уточнення суттєвих характеристик об'єкта перевірки.

Методом контрольного обміру фактичний обсяг виконаних робіт на окремих ділянках зіставляється з обсягом робіт, оформлених відповідними документами, на підставі яких здійснено нарахування заробітної плати й списання матеріалів, а також з обсягом робіт, передбачених проектно- кошторисною, нормативною і технологічною документацією.

Письмові пояснення матеріально відповідальних і посадових осіб потрібні для виявлення причин допущених порушень та винних осіб. Пояснення сприяють допоміжному з'ясуванню обставин, умов порушень (недоліків), реальності господарських операцій та достовірності фактів зловживань.

 
<<   ЗМІСТ   >>