Повна версія

Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Аудит

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Документальне оформлення двосторонньої згоди з умовами аудиту (лист-запит, лист-зобов'язання, договір)

В інтересах як замовника, так і аудитора доцільно, щоб аудитор (бажано до початку проведення аудиторської перевірки) надіслав замовникові лист- зобов'язання, що допоможе уникнути непорозумінь щодо завдання. Лист- зобов'язання документує і підтверджує прийняття призначення аудитором, мету та обсяг аудиторської перевірки, ступінь відповідальності аудитора перед клієнтом і форму будь-яких звітів та висновків.

Форма і зміст листів-зобов'язань про проведення аудиторської перевірки для різних замовників можуть відрізнятися, але в них обов'язково зазначають:

  • – мету аудиторської перевірки фінансових звітів;
  • – відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти;
  • – обсяг аудиторської перевірки, в тому числі посилання на чинне законодавство, положення та норми професійних організацій, яких дотримується аудитор;
  • – форму будь-яких звітів і висновків чи інший спосіб узагальнення для клієнта результатів виконаного завдання (замовлення);
  • – повідомлення про вибірковий характер аудиторської перевірки та інші властиві аудиторській перевірці обмеження (принцип аудиторського ризику, суттєвості тощо);
  • – вимогу про вільний доступ до всіх бухгалтерських записів, документації та іншої інформації, що її запитуватимуть у зв'язку з проведенням аудиторської перевірки.

Аудитор може також указати в листі на:

  • – заходи, пов'язані з плануванням аудиторської перевірки;
  • – можливу необхідність отримання від управлінського персоналу письмових підтверджень, які стосуються пояснень, зроблених у зв'язку з аудиторською перевіркою;
  • – прохання про підтвердження замовником умов перевірки шляхом підтвердження отримання ним листа-зобов'язання;
  • – опис будь-яких інших листів, звітів чи висновків, які аудитор планує видати замовникові;
  • – порядок обчислення суми гонорару та форму розрахунків.

За потреби необхідно:

  • – укласти домовленість про залучення інших аудиторів та експертів з деяких аспектів аудиторської перевірки, а також внутрішніх аудиторів чи інших працівників замовника;
  • – координувати роботу з попереднім аудитором (якщо аудитор працює із замовником уперше);
  • – обмежити відповідальність аудитора там, де це можливо;
  • – послатися на будь-які подальші угоди між аудитором та замовником.

Порядок підготовки, умови та зміст договору на проведення аудиту в Україні регулюються MCA(ISA) 210 "Узгодження умов завдань з аудиту" та Цивільним кодексом України. Зміст договору про надання аудиторських послуг може бути різним залежно від конкретних обставин. Проте основні аспекти мають бути відображені в будь-якому випадку (табл. 5.1). Це:

  • – мета аудиту;
  • – масштаби аудиту, нормативи (масштаб аудиту включає в себе необхідний обсяг та глибину перевірки, склад, кількість та обсяг аудиторських процедур, включаючи дотримання чинного законодавства);
  • – можливість доступу до будь-яких записів, документації та іншої інформації, замовленої в зв'язку з аудитом;
  • – відповідальність керівництва підприємства, яке перевіряється, за надану аудиторові інформацію (у разі необхідності обумовлюється вимога про одержання від керівництва підприємства-клієнта письмового підтвердження щодо наданої інформації);
  • – умови відповідальності за початкові залишки при першому проведенні аудиту або якщо попередні перевірки виконувались іншим аудитором;
  • – вказівка на те, що у зв'язку з рівнем суттєвості перевірки та іншими властивими аудиту обмеженнями існує можливість, навіть ймовірність того, що будь-які помилки можуть залишитись незнайденими;
  • – форма, у якій замовнику буде подана інформація про результати проведеної аудитором роботи (обсяг і склад переданої замовнику документації).

Таблиця 5.1

Зміст договору на проведення аудиту

Розділ

договору

Зміст

1

2

Преамбула

зазначається назва договору, його номер, дата і місце складання, повна назва замовника та виконавця, посади, П.І.Б. осіб, які підписали договір з обох сторін

Предмет

договору

характеристика мети і масштабу аудиту

Зобов'язання

(обов'язки)

сторін

зазначається про можливість:

  • – доступу до будь-яких записів, документації та іншої інформації, необхідної для виконання робіт;
  • – відмови від будь-яких дій, які здійснюються з метою впливу на думку аудитора;
  • – отримання в разі потреби інформації від третіх осіб;
  • – не втручання в методику перевірки;
  • – організації роботи аудитора з метою зміни його професійної думки

зазначається про необхідність:

  • – дотримання вимог чинного законодавства. Закону України "Про аудиторську діяльність", Міжнародних стандартів аудиту та Кодексу етики професійних бухгалтерів;
  • – зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг, не розголошувати відомості, що становлять предмет комерційної таємниці, та не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;
  • – повідомляти власників, уповноважених ними осіб про виявлені під час проведення аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;
  • – належним чином проводити аудит та/або надавати інші аудиторські послуги;
  • – займати нейтральну позицію до персоналу та замовника в цілому;
  • – виконати прийняті на себе зобов'язання якісно та у визначені строки

Основні

права

виконавця

вказується на можливість:

  • – самостійно визначати форми і методи проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг на підставі чинного законодавства, стандартів аудиту та умов договору із замовником;
  • – отримувати необхідні документи, які мають відношення до предмета перевірки і знаходяться як у замовника, так і у третіх осіб;
  • – отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва та працівників замовника;
  • – перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва суб'єкта господарювання проведення контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів;
  • – залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю:
  • – відмовитися від виконання зобов'язань за цим договором, якщо замовник втручається в його діяльність

Основні

права

замовника

вказується на можливість отримання від виконавця пропозицій, зауважень та інших записів, зроблених ним у процесі підготовки звіту про фактичні результати виконання завдання

Порядок і

терміни

оплати

вказується ціна, встановлена за угодою сторін (можливим є підхід, коли у договорі вказується ціна, встановлена за угодою сторін, зазначається порядок додаткової оплати у разі виникнення додаткових витрат, не врахованих при формуванні договірної ціни; або вказується орієнтовна вартість аудиторських послуг (вартість людино-години роботи) та зазначається, що остаточна ціна буде визначена у додатковій угоді (що є невід'ємною частиною договору), виходячи з фактично здійснених витрат

Відповідальність сторін договору

замовник несе відповідальність за:

  • – повноту, достовірність і юридичну чинність бухгалтерських та інших документів, які надаються виконавцю для виконання завдання;
  • – виявлені в ході перевірки відхилення від вимог чинного законодавства, за фінансові результати та за звітність за ними; за початкові залишки на рахунках бухгалтерського обліку та показники звітності, які не перевірялися до цієї перевірки або перевірялися іншими аудиторами!
  • – невиконання пропозицій виконавця по усуненню виявлених невідповідностей (відхилень, помилок тощо)!

виконавець не несе відповідальність, якщо замовник не надав (надав не повністю, несвоєчасно) необхідні відомості, первинну документацію або у будь-який інший спосіб створив умови, які сприяли помилкам у роботі виконавця, за:

  • – порушення терміну виконання робіт!
  • – помилки, яких він припустився!
  • – невірні висновки, яких він дійшов під час виконання договору

Порядок прийому- передачі наданих послуг

потрібно вказати перелік, характеристику та послідовність процедур, які виконуються сторонами під час передачі результатів роботи, а також умови і порядок оформлення відмови замовника прийняти виконану роботу. У цьому розділі виконавцю не завадить зазначити умови, за яких його обов'язок щодо передачі акту виконаних робіт та аудиторського звіту вважається виконаним, а також умови, за якими роботи за договором вважаються прийнятими у повному обсязі

Строки виконання робіт

вказується тривалість виконання роботи, дати початку та закінчення, а також терміни надання результатів виконаної роботи. Тут виконавцю бажано передбачити умови щодо випадків, коли строк виконання робіт може бути продовжений (наприклад, у разі несвоєчасного надання замовником інформації, потрібної для виконання робіт виконавцем, строк виконання продовжується на час такої затримки)

Реквізити сторін

зазначається юридична адреса та платіжні реквізити кожної сторони

Вартість аудиторських послуг можна визначити за допомогою таких форм і видів їх оцінки:

  • а) погодинна оплата – оцінка вартості однієї години (дня) роботи аудитора залежить від його кваліфікації. Вона є найрозповсюдженішою на ринку аудиторських послуг. При виникненні непередбачених обставин та збільшенні трудомісткості аудиторської перевірки ця форма дає змогу прямо пропорційно змінити вартість робіт;
  • б) акордна оплата – сума оплати за всю роботу визначається після ознайомлення аудитора з особливостями діяльності клієнта, оцінки аудиторського ризику і приблизної трудомісткості роботи;
  • в) відрядна оплата – розрахунок проводиться, зважаючи на визначення вартості однієї операції, виконаної аудитором, або вартості однієї операції звітності;
  • г) оплата за результатами – встановлюється у вигляді частки від зекономлених для клієнта фінансових ресурсів, що були виявлені внаслідок визначення помилок і неточностей при веденні бухгалтерського обліку, оформленні документації, сплати податків тощо. Як правило, встановлюється визначений відсоток від економії;
  • д) комбінована оплата – будь-які комбінації із вище наведених форм і видів оплати аудиторських послуг.

При укладанні договору, який передбачає надання супутніх аудиту послуг, доцільно передбачити розділ, в якому уточнюють зміст аудиторського завдання.

При укладанні договору на проведення будь-яких аудиторських послуг, треба зважати на спеціальні вимоги Закону України "Про аудиторську діяльність", якими передбачаються випадки заборони на проведення аудиту (рис. 2.1):

  • 1) аудитором, який має прямі родинні стосунки з членами органів управління суб'єкта господарювання, що перевіряється;
  • 2) аудитором, який має особисті майнові інтереси в суб'єкта господарювання, що перевіряється;
  • 3) аудитором – членом органів управління, засновником або власником суб'єкта господарювання, що перевіряється;
  • 4) аудитором – працівником суб'єкта господарювання, що перевіряється;
  • 5) аудитором – працівником, співвласником дочірнього підприємства, філії чи представництва суб'єкта господарювання, що перевіряється;
  • 6) якщо розмір винагороди за надання аудиторських послуг не враховує необхідного для якісного виконання таких послуг часу, належних навичок, знань, професійної кваліфікації та ступінь відповідальності аудитора;
  • 7) аудитором у інших випадках, за яких не забезпечуються вимоги щодо його незалежності.

Замовником завдання з обов'язкового аудиту та, відповідно, стороною договору на його проведення виступає клієнт. Оскільки сторонами договору на проведення обов'язкового аудиту виступають суб'єкти господарювання (Замовник – підприємство-клієнт; Виконавець – аудитор, аудиторська фірма, як суб'єкти аудиторської діяльності), договір на проведення обов'язкового аудиту відноситься до господарських договорів та за своїми характеристиками є двостороннім, відплатним та поіменованим.

У договір можуть бути включені окремі пункти щодо планування аудиту, залучення до перевірки інших аудиторів і фахівців інших галузей, внутрішніх аудиторів та іншого персоналу клієнта, порядку розрахунків за виконання робіт та будь-яких можливостей обмеження аудиторського зобов'язання.

Структура договору може бути різною, проте його форма в цілому повинна відповідати загальноприйнятій в Україні формі складання договорів. Окремі положення договору можуть пояснюватися додатковими документами (додатками до договору). Цей документ в загальних рисах не відрізняється від звичайних договорів, які використовуються в підприємницькій діяльності. Поряд з цим, він має певні відмінності від інших, що пояснюється необхідністю врахування інтересів третьої сторони (користувачів інформації фінансової звітності), перед якою аудитор несе різні види відповідальності залежно від завданих збитків внаслідок неякісної перевірки.

Перш ніж підписувати угоду, аудитор має зрозуміти, що від нього вимагає клієнт, і при потребі допомогти йому юридично і економічно правильно сформулювати своє замовлення.

Договір про надання аудиторських послуг може мати разовий або довготерміновий характер. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами. З цього ж моменту набуває чинності і відповідальність аудиторської фірми (аудитора).

Існують різні види відповідальності аудиторських фірм (аудиторів), зокрема: цивільна, кримінальна, професійна, за нормами трудового права. Для того, щоб уникнути вище наведених видів відповідальності аудитори повинні дотримуватись таких правил:

  • – перед початком роботи письмово повідомити клієнта про власне розуміння обов'язків і про те, які об'єкти будуть перевірені;
  • – встановити помилки в роботі клієнта в попередніх звітних періодах;
  • – неухильно дотримуватись вимог бухгалтерських та аудиторських стандартів;
  • – ставити якість своєї роботи вище за піклування про збільшення доходів своєї фірми;
  • – бути особливо обережним, перевіряючи фірми, що мають фінансові труднощі (такі фірми, як правило, намагаються надати викривлену фінансову звітність).

Відповідальність сторін договору регламентується Цивільним кодексом України, а також Законом України "Про аудиторську діяльність". В аудиторській практиці часто замовник наполягає на включенні в цей розділ обов'язку виконавця щодо відшкодування збитків, пов'язаних із нарахуванням перевіряючими органами санкцій за звітний період, перевірений аудитором. Позиція аудитора може бути наступною. Обов'язок виконавця по відшкодуванню збитків замовнику передбачено Цивільним кодексом України (ст. 906) незалежно від наявності або відсутності подібного пункту в договорі. Таким чином, якщо замовник на цьому наполягає, то в розділ відповідальності сторін може бути включений пункт, що передбачає відшкодування виконавцем замовнику понесених останнім збитків (штрафних санкцій, обґрунтовано нарахованих перевіряючим органом, який виявив суттєві помилки та порушення в перевіреному аудитором періоді), що виникли з вини виконавця. Із такого формулювання не виникає додаткової відповідальності аудитора, оскільки вона, по суті, повторює формулювання Цивільного кодексу. З метою мінімізації своєї відповідальності аудиторські фірми (аудитори) повинні:

  • – мати справу лише з чесними клієнтами;
  • – наймати кваліфікований персонал, який потрібно адекватно підготувати і контролювати;
  • – дотримуватись стандартів аудиту та Кодексу етики професійних бухгалтерів;
  • – знати специфіку господарських операцій фірми (клієнта);
  • – підтримувати високу якість аудиту;
  • – правильно документувати роботу;
  • – отримати документи, що визначають взаємні обов'язки аудитора і клієнта;
  • – забезпечити адекватний страховий захист;
  • – користуватися кваліфікованими юридичними консультаціями.

Разом з тим, аудитор не застрахований від помилок та невиявлення перекручень звітності, фактів обману тощо. Для запобігання негативним наслідкам для аудиторської фірми (аудитора) в розвинутих країнах здійснюється обов'язкове страхування професійної та цивільної відповідальності.

Прийняття змін у домовленості

Прохання замовника до аудитора про зміну умов завдання може бути спричинене зміною в обставинах, що впливають на необхідність послуги, неправильним розумінням характеру аудиторської перевірки або супутніх послуг, що їх запитували спочатку, або обмеженням обсягу завдання, що встановлюється управлінським персоналом або викликане обставинами. Аудиторові треба ретельно вивчити причину, що лежить в основі цього прохання, зокрема можливі наслідки обмеження обсягу завдання.

Зміна обставин, що впливає на вимоги суб'єкта господарювання, або неправильне розуміння характеру послуги, що її запитували спочатку, як правило, вважається обгрунтованою причиною зміни умов завдання. І навпаки, зміну не можна вважати обгрунтованою, якщо з'ясувалося, що вона спричинена неточною, неповною (чи незадовільною в іншому сенсі) інформацією.

Перш ніж погодитися на зміну умов завдання з аудиторської перевірки на умови супутніх послуг, аудиторові, залученому для проведення аудиторської перевірки відповідно до MCA, слід, окрім перерахованих вище, розглянути всі юридичні та пов'язані з договором наслідки змін.

Якщо аудитор дійде висновку, що зміна домовленості обґрунтована, а також якщо робота аудитора відповідає MCA, застосовуваними до зміненого завдання, тоді підготовлений висновок повинен відповідати переглянутим умовам завдання. Щоб уникнути введення користувача в оману, висновок не повинен містити посилання на:

  • а) початкове завдання;
  • б) будь-які процедури, що їх було виконано відповідно до початкового завдання, за винятком випадків, якщо воно змінюється на завдання з погоджених процедур і, отже, посилання на проведені процедури є звичайним елементом висновку.

У разі змін домовленості аудиторові й замовникові треба погодити нові умови.

Аудиторові не слід погоджуватися на зміну домовленості, якщо для цього немає обґрунтованого виправдання. Прикладом може бути домовленість з аудиторської перевірки, коли аудитор не може одержати достатні та відповідні аудиторські свідчення щодо дебіторської заборгованості й замовник просить змінити умови завдання та замінити аудиторську перевірку на завдання для того, щоб уникнути умовно-позитивної думки або відмови від висловлення думки.

Якщо аудитор не може погодитися на зміну домовленості і йому не дозволяють продовжувати початкове завдання, то слід відмовитися від домовленості та з'ясувати, чи існує договірне або будь-яке інше зобов'язання, відповідно до якого аудиторові необхідно звітувати іншим сторонам (наприклад, раді директорів або акціонерам) про обставини, що стали причиною відмови.

 
<<   ЗМІСТ   >>