Повна версія

Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Аудит

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Оцінка стану внутрішнього аудиту

Велика кількість та різноманітність функцій внутрішнього аудитора потребує виконання ними різних видів аудиту (рис. 6.4).

За організаційними принципами внутрішній аудит поділяють на два види: внутрішньосистемний та внутрішньогосподарський.

В підприємствах державної форми власності внутрішньосистемний аудит здійснюють служби внутрішнього аудиту, що створені при міністерствах, державних комітетах. Підприємства недержавної форми власності підлягають аудиту з боку холдингових компаній, трестів і асоціацій, які входять у їх структуру.

Класифікаційні ознаки та види внутрішнього аудиту

Рис. 6.4. Класифікаційні ознаки та види внутрішнього аудиту

Основними завданнями таких органів є: контроль за фінансово- господарською діяльністю, станом обліку та внутрішнього контролю, раціональним використанням фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, недопущенням фактів безгосподарності, забезпеченням збереженості власності, виконанням планових завдань.

За функціональним призначенням внутрішній аудит поділяють на аудит фінансової звітності, аудит на відповідність вимогам, операційний аудит.

Аудит фінансової звітності передбачає оцінку фінансової інформації підприємства. Критеріями оцінки виступають діючі принципи та положення бухгалтерського обліку. Внутрішній аудитор здійснює систематичну перевірку дотримання вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Внутрішній аудит фінансової звітності, в свою чергу, поділяють на плановий і позаплановий.

Плановий аудит проводиться відповідно до затвердженого плану на підприємстві. Процес складання плану внутрішнього аудиту визначають такі фактори: мета, сфера перевірки, термін аудиту, наявність необхідних доказів, можливість застосування певних специфічних прийомів аудиту, результати попереднього внутрішнього аудиту.

На вимогу власника або керівництва підприємства здійснюється позаплановий (ініціативний) аудит, який носить найчастіше тематичний характер.

Аудит на відповідність вимогам визначає, чи дотримано в господарській системі специфічні процедури або правила, які визначені вищим керівництвом (адміністрацією) підприємства.

Операційний аудит передбачає вивчення аудиторами певної частини процедур і методів функціонування господарської системи з метою оцінки їх продуктивності й ефективності. Після завершення операційного аудиту внутрішні аудитори надають рекомендації щодо удосконалення операцій. Він включає в себе функціональний, організаційно-технічний та всебічний аудит систем виробництва і управління.

За часом здійснення операцій внутрішній аудит поділяють на попередній, поточний, наступний, прогнозний.

Попередній аудит відбувається на стадії схвалення рішення під час здійснення господарських операцій через візування договорів, наказів, розгляд первинних документів, що надійшли на підпис головному бухгалтеру, а також обґрунтування фінансово-господарських планів і кошторисів, нормативів та проектів до їх затвердження вищими органами управління. Завданнями такого контролю є: встановити, по-перше, чи відповідатиме господарська операція, що буде здійснена в підприємстві чинним законодавчим нормам, правилам, вимогам статуту та інших засновницьких документів; по-друге, чи є доцільність в її здійсненні і чи буде ефект від цього.

Поточний аудит здійснюється в процесі виконання господарських операцій. Метою поточного аудиту є забезпечення менеджерів достовірною інформацією про відхилення у виробничих процесах від заданих параметрів, встановлення реальної собівартості виробництва продукції, оцінка її конкурентоспроможності, аналіз фінансово-майнового стану підприємства тощо. Джерелами аудиту є дані бухгалтерського, виробничого, оперативного обліку. На їх основі встановлюється ефективність процедур системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю.

Наступний внутрішній аудит здійснюється на стадії узагальнення й аналізу облікової та звітної інформації після завершення господарських операцій. Метою є здійснення коригувань у системі обліку та внутрішнього контролю, їх оцінка та розробка заходів щодо запобігання подібним помилкам у майбутньому.

Прогнозний (стратегічний аудит) – це оцінка стратегії розвитку підприємства відповідно до мети і цілей діяльності підприємства, визначених у бізнес-планах, стратегічних планах.

Провідне місце в структурі організації внутрішнього аудиту належить раціональній побудові його апарату. Залежно від адміністративного підпорядкування розрізняють три типи побудови структури апарату внутрішнього аудиту:

  • • лінійне адміністративне підпорядкування – працівники служби внутрішнього аудиту прямо підпорядковуються керівнику підприємства. Такий підхід має місце на малих і середніх підприємствах;
  • • лінійно-штабне підпорядкування – служба внутрішнього аудиту поділяється на сектори, а керівник цього органу дає розпорядження керівникам секторів. Такий підхід виправданий лише на великих підприємствах зі складною організаційною структурою;
  • • комбінована структура – передбачає передачу окремим службам управління частини прав і функціональних обов'язків внутрішніх аудиторів.

Загальне керівництво службою внутрішнього аудиту здійснює начальник, який безпосередньо підпорядковується керівнику підприємства. У службі внутрішнього аудиту повинні працювати переважно працівники з вищою освітою. Бажано, щоб до цієї служби залучались особи, які б мали грунтовні знання не тільки з обліку і аудиту, а й фінансів, банківської справи, страхування, права, менеджменту, маркетингу тощо. Без чітко визначених функціональних обов'язків і достатньо високої кваліфікації працівників внутрішнього аудиту мета створення такої служби не буде досягнута, тому в посадових інструкціях внутрішніх аудиторів слід чітко фіксувати як права, так й обов'язки. Функціональні обов'язки керівника служби внутрішнього аудиту проявляються на початковій, дослідній і завершальній стадіях аудиту. Вони визначаються Положенням про відділ внутрішнього аудиту, яке затверджує власник (керівник) підприємства. В Положенні відображаються питання загального планування аудиту, розподілу роботи між аудиторами та здійснення контролю за їх роботою, реалізацією результатів проведеного аудиту та здійснення наступного контролю за виконанням прийнятих рішень.

Внутрішній аудит з метою досягнення максимальних результатів, повинен здійснюватись у певній послідовності:

  • 1) планування перевірок, включаючи зустрічні на інших підприємствах;
  • 2) накопичення фактів та інформації про діяльність підрозділів;
  • 3) вивчення фактичного стану діяльності підрозділів;
  • 4) оцінка адекватності системи управління та контролю;
  • 5) підготовка підсумкових висновків та рекомендацій (підготовка звіту).
 
<<   ЗМІСТ   >>