Повна версія

Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Аудит

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Планування та етапи аудиту

  • 8.1. Зміст аудиторського процесу та його етапи
  • 8.2. Сутність планування аудиту та його принципи
  • 8.3. План і програма проведення аудиту
  • 8.4. Практичні завдання та ситуації
  • 8.5. Тести для самоперевірки

Зміст аудиторського процесу та його етапи

Аудиторська перевірка передбачає вивчення достовірності вихідної інформації про фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання та формування на їх основі висновків про реальний фінансовий стан. При цьому аудитор самостійно визначає форми і методи перевірки на підставі чинного законодавства, існуючих норм і стандартів, умов договору із замовником, професійних знань та досвіду. Аудитор керується MCA 315 "Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб'єкта господарювання і його середовища".

Проведення аудиту – це певна послідовність здійснення аудиторських процедур, що реалізуються через упорядковану системи способів та прийомів дослідження фактів господарського життя, в залежності від мети та завдань аудиту. Тому процес аудиторської перевірки умовно поділяють на окремі етапи залежно від терміну, змісту і призначення виконуваних аудитором процедур.

Не існує єдності поглядів щодо кількості та назв етапів аудиту як у вітчизняних, так і зарубіжних вчених. В більшості випадків, наведена поетапність не дає комплексне уявлення про суть, зміст дій та процедури, які повинні виконуватись аудитором.

У практичній діяльності аудиторські компанії розробляють власну етапність проведення аудиторської перевірки. Наприклад, відома аудиторська фірма KPMG пропонує виділяти такі етапи аудиту:

  • 1) дії перед прийняттям замовлення;
  • 2) планування;
  • 3) розробка програми перевірки;
  • 4) проведення перевірки;
  • 5) складання звіту про перевірку.

З позиції найбільш загального представлення процесу аудиту виділяють наступні етапи (табл. 8.1).

На підготовчому етапі аудитор знайомиться з бізнесом підприємства- клієнта, вивчає основні напрями та специфіку його фінансово-господарської діяльності (зокрема, отримує інформацію про види продукції, що виготовляється, чи послуг, які надаються клієнтам; вивчає головних постачальників та покупців, ринки збуту, становище підприємства на ринку і його конкурентоспроможність; отримує дані про організаційну структуру підприємства, місце розташування, географічне положення; вивчає фінансову, торговельну та соціальну політику підприємства).

Таблиця 8.1

Етапи проведення аудиту

Етапи

Процедури аудиту

Підготовчий

визначення основних напрямків перевірки, підписання договору

Проміжний

здійснення поглибленої оцінки системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, виконання аналітичних процедур для оцінки ризиків та планування

Основний

фізична перевірка активів підприємства та документальна перевірка рахунків бухгалтерського обліку, фінансової звітності

Заключний

складання звіту про проведену аудиторську перевірку та аудиторського висновку про достовірність перевіреної звітності

Перелік питань, які аудитору необхідно розглянути при отриманні розуміння діяльності підприємства клієнта, пропонуються MCA 315, параграф Д24 (табл. 8.2).

Таблиця 8.2

Перелік питань для розуміння бізнесу шдприємства-клієнта

Об'єкти вивчення

Перелік питань

Бізнес-операції

характер джерел прибутку, продуктів або послуг і ринків

умови здійснення діяльності підприємством

наявність об'єднань, участь іноземних інвесторів

географічне поширення та галузева сегментація

Бізнес-операції

місцезнаходження виробничих приміщень, складів і адміністративних приміщень та місцезнаходження і кількість товарно-матеріальних запасів

основні клієнти, важливі постачальники товарів та послуг

регулювання соціально-трудових відносин на підприємстві

діяльність і витрати на дослідження та розробки

операції із пов'язаними сторонами

Інвестиції та інвестиційна діяльність

заплановані або нещодавно здійсненні придбання або відчуження

інвестиції та розпорядження цінними паперами і позиками

діяльність з капітального інвестування

інвестиції у консолідовані суб'єкти господарювання

Фінансування і фінансова діяльність

основні дочірні та асоційовані підприємства

структура боргових зобов'язань

бенефіціарні власники та пов'язані сторони

використання похідних фінансових інструментів

Фінансова звітність

використовувані принципи обліку, їх дотримання

практика визнання доходів

валютні активи, зобов'язання й операції

визначення справедливих цін

облік незвичайних або складних операцій

Окрім того, аудитор повинен вивчити результати попередніх аудиторських перевірок та наслідки контролю іншими установами й організаціями; провести загальну оцінка організації і функціонування систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю; експрес-аналіз фінансового стану підприємства з метою визначення основних фінансово-економічних показників та зон ризику, що дозволить спрямувати аудиторську перевірку на ті сфери і системи, які мають особливе значення і потребують більше уваги.

На підготовчому етапі аудитор проводить особисті бесіди з керівництвом та персоналом підприємства, знайомиться з установчими документами, оцінює результати роботи внутрішнього аудитора; аналізує стан та перспективи розвитку підприємства, вивчає зовнішню інформацію, що стосується діяльності клієнта (публікації в періодичній пресі про підприємство, поточні економічні процеси в галузі і т.п.).

На основі зібраної інформації аудитор приймає рішення про можливість прийняття замовлення на проведення аудиторської перевірки. Підтвердженням домовленостей щодо проведення аудиту є надсилання від аудитора (аудиторської фірми) підприємству-клієнту Листа-зобов'язання, в якому зазначають мету та обсяг аудиторської перевірки, ступінь відповідальності аудитора перед клієнтом, додатково роз'яснюються права, обов'язки клієнта. Після підписання листа-зобов'язання аудитором та клієнтом, укладається договір на аудиторську перевірку (див. тему 5). Після підписання договору аудитору слід розробити план та програму аудиторської перевірки, що дозволять ефективно та вчасно провести аудит.

На проміжному етапі аудитор повинен провести детальний аналіз, оцінку надійності та ефективності функціонування системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, визначити, якою мірою він може довіряти інформації, що міститься в облікових записах і документації.

Розуміння облікової політики підприємства за рекомендаціями MCA 315 повинно охоплювати комплекс питань, перелік яких наведено на рис. 8.1.

Розуміння облікової політики підприємства для цілей аудиту (MCA 315, параграф Д 28)

Рис. 8.1. Розуміння облікової політики підприємства для цілей аудиту (MCA 315, параграф Д 28)

Згідно MCA 315 аудитор повинен визначати і розуміти:

  • – основні класи операцій, що здійснюються суб'єктом господарювання, які є визначальними для фінансової звітності;
  • – записи, обробку, санкціонування операцій в умовах ручного та автоматизованого ведення бухгалтерських операцій;
  • – суттєві облікові записи, підтверджувальні документи та рахунки у фінансовій звітності;
  • – процес ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Вивчення системи внутрішнього контролю досягається завдяки:

  • – вивченню результатів попередньої аудиторської перевірки;
  • – опитуванню членів керівництва та персоналу підприємства;
  • – вивченню розпорядчої документації (службові інструкції, положення) підприємства-клієнта;
  • – перевірки документів і записів в системі обліку та внутрішнього контролю;
  • – спостереженню за діяльністю і операціями підприємства, виконанням бухгалтерських операцій.

На цьому етапі аудитор розробляє наскрізні тести на відповідність внутрішнього контролю. Якщо система надійна і діє ефективний внутрішній контроль, то аудитор може дозволити собі провести менш детальну перевірку достовірності обліку і звітності. У випадку ненадійності внутрішнього контролю або у разі його повної відсутності аудитору слід упевнитись у точності звітності за допомогою виконання великої кількості аудиторських процедур.

Фактори, які впливають на судження аудитора стосовно того, чи є заходи контролю важливими для аудиту, включать вивчення і оцінку характеру, розмірів діяльності суб'єкта господарювання, різноманітності та складності операцій, нормативні вимоги, що їх регулюють, суттєвості, характеру і складності систем, що є частиною внутрішнього контролю тощо.

MCA 315 рекомендує аудитору отримати розуміння того, як підприємство-клієнт розкриває дані фінансової звітності управлінському персоналу та тих, кого наділено найвищими повноваженнями, а також відповідним регуляторним органам.

Основний етап аудиту передбачає:

  • – фізичну перевірка активів підприємства;
  • – документальну перевірку рахунків бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Фізична перевірка активів підприємства передбачає оцінку результатів інвентаризації. Для цього аудитор чи його асистент спостерігають за проведенням інвентаризації, оцінюють дотримання її загальноприйнятої методики, перевірюють правильність документування результатів. Крім того, аудитор сам робить окремі вибіркові перевірки активів з метою порівняння власних результатів інвентаризації та даних підприємства. У разі виявлення суттєвих розбіжностей з багатьох найменувань цінностей, аудитор має право вимагати від керівництва підприємства повторного проведення інвентаризації.

Документальна перевірка рахунків бухгалтерського обліку та звітності підприємства здійснюється відповідно до загального плану аудиту. Аудитор на основі процедур, проведених на попередніх етапах, складає програми контролю окремих ділянок обліку та статей фінансової звітності, враховуючи при цьому оцінку систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю підприємства- клієнта. Виконання цих програм, через застосування спеціальних аудиторських процедур та тестів, дає можливість зробити висновки щодо показників звітності. Результати проведеного аудиту щодо перевірених статей звітності узагальнюються в проміжних висновках, наводяться рекомендації щодо виправлення помилок в облікових регістрах та звітності.

На цьому етапі аудитор також проводить аналіз фінансової звітності за період перевірки, який дозволяє оцінити динаміку і тенденції розвитку підприємства та його перспективи на майбутнє.

Заключний етап передбачає складання звіту про проведену аудиторську перевірку та аудиторського висновку про достовірність перевіреної звітності.

Аудитор на основі попередньо отриманих аудиторських доказів формулює думку про фінансову звітність підприємства. Аудиторський висновок формулюється з урахуванням подальших подій, які сталися після дати складання звітності, але до дати закінчення аудиторської перевірки. Ці події можуть суттєво вплинути на перевірену звітність (наприклад, банкрутство дебітора вимагає віднесення на витрати (збитки) підприємства його заборгованості) або на подальше функціонування підприємства (наприклад, стихійне лихо, яке сталося після закінчення звітного періоду і завдало значної шкоди підприємству).

Звіт і висновок щодо аудиторської перевірки передаються замовникові.

Проведення аудиторської перевірки передбачає конкретизацію аудиторських процедур відповідно до мети і плану аудиту.

 
<<   ЗМІСТ   >>