Повна версія

Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Аудит

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Сутність планування аудиту та його принципи

Основою для ефективної організації та проведення аудиторської перевірки є планування аудиту, що визначає характер, часові рамки та обсяг запланованих аудиторських процедур, тобто стратегію і тактику аудиту. Планування є важливим процесом, який гарантує, що аудит виконується ефективно і що аудиторський ризик буде зменшений до прийнятно низького рівня. Процес розробки загальної стратегії аудиту допомагає аудиторові визначити характер, час та обсяг ресурсів, необхідних для виконання завдання.

Оптимізація затрат на виконання завдань аудиту досягається за рахунок правильного вибору та впорядкування процедур перевірки, спрощення взаємодії членів робочої групи між собою та керівництвом і персоналом об'єкта перевірки, скорочення часу на обробку результатів аудиторських процедур та формування на їх основі висновків.

Основні вимоги до планування аудиторської перевірки та його етапи визначено MCA 300 "Планування аудиту фінансової звітності".

Планування – це визначення головної стратегії й тактики аудиту, обсягу перевірки, конкретних методів та термінів проведення аудиту, види й послідовність здійснення аудиторських процедур, необхідних для висловлення незалежної думки про достовірність фінансової звітності. Метою планування є встановлення найважливіших напрямків аудиту для ефективного виконання завдань з аудиту.

Таким чином, аудитор повинен визначити загальну стратегію аудиту, яка визначає обсяг, час і напрям аудиту, а також спрямовує розробку плану аудиту. Планування завдань з аудиту сприяє забезпеченню належної уваги до головних ділянок аудиторської перевірки, визначенню проблем і виконанню роботи в стислий термін. Функції планування наведено на рис. 8.2.

Витрати часу на планування роботи залежать від організаційної форми, розміру та виду діяльності, правильного уявлення про стан справ та особливостей діяльності господарюючого суб'єкту, досвіду роботи аудитора із ним.

Аудитор є незалежним у виборі методичних прийомів аудиту, послідовності їх застосування, що відображено у загальному й деталізованому плані аудиту. Однак за необхідності вони можуть погоджувати окремі положення плану із керівництвом підприємства-клієнта.

Функції планування аудиту фінансової звітності

Рис. 8.2. Функції планування аудиту фінансової звітності

Планування аудиту повинно здійснюватись із дотриманням загальних принципів проведення аудиту, а також принципів, що характерні саме такому процесу: безперервності, комплексності, оптимальності планування. Зміст принципів планування наведено у табл. 8.3.

Таблиця 8.3

Принципи планування аудиту

Принципи

Характеристика

Безперервність

планування не є окремим етапом аудиту, а швидше безперервним і повторюваним процесом, який розпочинаються невдовзі після (або у зв'язку із) завершення попереднього аудиту та продовжується до завершення поточного завдання з аудиту ((MCA 300, параграф Д2))

Комплексність

забезпечення взаємопов'язаності і узгодженості всіх етапів планування – від попереднього планування до складання загального й деталізованого плану аудиту

Оптимальність

забезпечення варіантності в процесі планування для можливості вибору оптимального варіанту загального плану і програми аудиту на підставі критеріїв, визначених аудитором.

Процес планування передбачає:

  • 1) обговорення з членами аудиторської групи із завдання;
  • 2) розробку загального плану аудиту (стратегії);
  • 3) розробку детального плану аудиту;
  • 4) розробку аудиторських процедур в ході проведення аудиту та при завершенні аудиту (рис. 8.3).

Етапи планування аудиторської перевірки

Рис. 8.3. Етапи планування аудиторської перевірки

Згідно з MCA 300 "Планування аудиту фінансової звітності" аудитор має розробити загальний план (стратегію) аудиту з описом:

  • – характеру, часу та обсягу запланованих процедур оцінки ризиків, як визначено у MCA 315 "Індентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб'єкта господарювання і його середовища";
  • – характеру, часу та обсягу запланованих подальших аудиторських процедур на рівні твердження, як визначено у MCA 330 "Дії аудитора у відповідь на оцінені ризики";
  • – інших запланованих аудиторських процедур, які слід виконати для дотримання вимог MCA під час виконання завдання.

В процесі планування складають такі робочі документи: загальну стратегію аудиту; план аудиту, який конкретизує обсяг, види та послідовність аудиторських процедур, необхідних для формування об'єктивної та обґрунтованої думки про досліджені факти господарського життя, достовірність показників фінансової звітності клієнта; документи, в яких фіксують будь-які важливі зміни, внесені під час виконання завдання з аудиту, в загальну стратегію та план аудиту, а також причини внесення цих змін.

Характер та обсяг заходів з планування залежать від розмірів і масштабів діяльності підприємства-клієнта, попереднього досвіду роботи з таким суб'єктом господарювання, характеру виконуваного завдання з аудиту.

 
<<   ЗМІСТ   >>