Повна версія

Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Аудит

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Аудиторські докази та робочі документи аудитора

  • 9.1. Аудиторські докази та їх види
  • 9.2. Джерела та процедури отримання аудиторських доказів
  • 9.3. Основні вимоги до доказів
  • 9.4. Суть та призначення робочих документів аудитора
  • 9.5. Функції робочої документації
  • 9.6. Класифікація робочих документів аудитора
  • 9.7. Вимоги до складання робочої документації
  • 9.8. Практичні завдання та ситуації
  • 9.9. Тести для самоперевірки

Аудиторські докази та їх види

Для забезпечення головної мети аудиту – висловлення впевненості у достовірності фінансової звітності в усіх її суттєвих аспектах – аудитору слід вивчити інформацію, яка є основою фінансових звітів. Результати такого вивчення формують аудиторську думку про відображення стану підприємства- клієнта у фінансовій звітності. У міжнародній практиці питання стосовно збору і використання інформації, на яких грунтується аудиторська думка, регламентовані комплексом стандартів (MCA 500 "Аудиторські докази", MCA 501 "Аудиторські докази – додаткові міркування щодо відібраних елементів", MCA 505 "Зовнішні підтвердження").

У процесі аудиторської перевірки аудитор, як правило, отримує великий обсяг інформації від економічного суб'єкту, що перевіряється, або від третіх осіб. Лише певна частина інформації та результати її аналізу аудитором можуть слугувати підтвердженням або спростуванням існування та достовірності відображення факту, події, процесу чи явища фінансово-господарської діяльності підприємства-клієнта у його звітності на певну дату. Така інформація становить сутність аудиторських доказів та слугує основою для аудиторського висновку і/або звіту. Таким чином, аудиторські докази – це інформація, зібрана аудитором або надана аудитору, яка використовується під час формулювання висновків, на яких ґрунтується аудиторська думка. Аудиторські докази необхідні для того, щоб досягти поставленої мети аудиту – підтвердити достовірність показників фінансової звітності сабо спростувати таку.

Обсяг і якість аудиторських доказів визначає зміст аудиторського висновку, його адекватність реальному фінансово-майновому стану підприємства. При отриманні та аналізі інформації, необхідно розглядати її структуру, вимоги, яким повинна відповідати така інформація, відстежувати джерела і процес її отримання. Загалом, доказ можна умовно поділити на три складові: тези, аргументи, демонстрації (рис. 9.1).

Структура аудиторських доказів

Рис. 9.1. Структура аудиторських доказів

Теза – це судження, припущення, в достовірності якого (яких) можна переконатися за допомогою аргументів. Аргументи – це положення про засвідчені факти з безумовною точністю; аксіоми (положення і принципи, що приймаються за достовірні, істинні без отримання доказів: наприклад, із заробітної плати працівників слід утримувати єдиний соціальний внесок, податок з доходів фізичних осіб, інші утримання, передбачені законодавством); постулати – вихідні положення, що приймаються без доказів та служать базою для наступних припущень (наприклад, звітність повинна бути представленою у відповідності вимогам стандартів (національних чи міжнародних), достовірність даних обліку і показників звітності залежать від ефективності систем обліку і внутрішнього контролю підприємства).

Аудитор отримує аудиторські докази, які найчастіше не носять вичерпний характер. Тому особливу увагу слід приділяти їх видам та аналізу кожного з них.

Аудиторські докази класифікуються за джерелами отримання (зовнішні, внутрішні, докази, отримані безпосередньо аудитором, комбіновані), за відношенням до етапів аудиту (докази, отримані на підготовчому, проміжному, фізичної перевірки та аудиту рахунків, заключному), за характером зв'язку між доказами і об'єктами аудиту (прямі і непрямі), за формою подання (документальні усні, електронні) (табл. 9.1).

Таблиця 9.1

Класифікація аудиторських доказів

Ознака

Вид

Характеристика

1

2

3

За

джерелами

отримання

зовнішні

докази

це документальні підтвердження та усні заяви третіх сторін (покупців, замовників, постачальників, підрядників, інших контрагентів підприємства-клієнта, обслуговуючих банківських установ, попереднього аудитора та ін.)

внутрішні

докази

внутрішня документація замовника, документальні підтвердження та усні заяви, отримані аудитором від керівництва

докази, отримані безосередньо аудитором

результати аналізу зовнішніх і/або внутрішніх доказів

комбіновані

різнохарактерні докази, зібрані із різних джерел та не суперечать один одному за своїм змістом

За відношенням до етапів аудиту: докази, зібрані на етапах

підготовчому

докази, отримані на підготовчому та проміжному етапах, як правило, засвідчують рівень ефективності організаційної структури підприємства-клієнта, визначають структуру і зміст розділів бухгалтерського обліку клієнта, дають можливість оцінити якість внутрішнього контролю та, як результат – визначити зони ризику бізнесу клієнта

проміжному

фізичної перевірки та аудиту рахунків

основа процесу аудиторської перевірки

заключному

є похідними, являють собою результат аналізу застосовуваних процедур в ході аудиторської перевірки та дають можливість підтвердити достовірність або спростувати окремі докази по відношенню до об'єктів аудиторської перевірки, що формують зміст фінансової звітності

За характером зв'язку між доказами і об'єктами аудиту

прямі

можна отримати з первинних документів, регістрів аналітичного і синтетичного обліку, управлінської звітності підприємства клієнта, підтвердження отримані з незалежних джерел за межами суб'єкта господарювання, що не вимагають додаткового застосування певних процедур для підтвердження їх доречності або достовірності факту, події чи явища, що вивчається;

побічні (непрямі)

це докази, що не забезпечують безпосереднього підтвердження точності та повноти досліджуваної інформації. Наприклад, аудиторські докази, зібрані на підготовчому етапі про високий рівень ефективності окремих облікових процедур та системи бухгалтерського обліку в цілому формують попередні висновки щодо відсутності суттєвих помилок у фінансовій звітності, які не носять переконливого характеру

За формою подання

документальні

накопичуються і систематизуються у вигляді таблиць, блок-схем, запитів, тестів, опитувань, описів, копії документів, витягів документів клієнта і т.і.

електронні

отримані на електронних носіях інформації

усні

отримані при опитуваннях персоналу та заяви керівництва

За MCA 580 "Письмові запевнення" аудитор отримує необхідну інформацію, потреба в якій існує у зв'язку із проведенням аудиту фінансової звітності. Письмові запевнення (як і запити) є особливим видом аудиторських доказів. Однак надання управлінським персоналом достовірних письмових запевнень не може впливати на характер і обсяг інших аудиторських доказів, які аудитору слід отримати щодо конкретних тверджень.

 
<<   ЗМІСТ   >>