Повна версія

Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Аудит

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Функції робочої документації

Зміст робочої документації значною мірою є питанням професійного судження аудитора, оскільки немає ні можливості, ні необхідності документувати кожне спостереження або обстеження.

Функції робочих документів наведено на рис. 9.8.

Функції робочої документації

Рис. 9.8. Функції робочої документації

Робочими документами аудитора є: плани і програми проведення аудиту; копії засновницьких та інших внутрішніх документів клієнта (протоколів, договорів, контрактів тощо); матеріали вивчення й оцінки систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю (схеми документообігу, описи тощо); результати аналізу господарських операцій і показників діяльності підприємства (розрахунки, таблиці, графіки тощо); записи про характер і обсяг проведених аудиторських процедур та їх результати; копії переписки з клієнтом і третіми особами; висновки експертів; копії бухгалтерських та інших фінансових документів клієнта; інформацію для керівництва підприємства- клієнта; висновки і рекомендації аудитора тощо. Робоча документація може містити різну інформацію, що стосується мети і завдань аудиту (рис. 9.9).

В обов'язковому порядку вона має включати: дані про юридичну та організаційну структуру підприємства-клієнта; копії або витяги установчих документів, витяги або копії протоколів зборів акціонерів та ради директорів; інформацію про діяльність галузі, до якої належить підприємство-клієнт в загальному (для того, щоб провести аналіз основних показників фінансово- господарської діяльності підприємства і визначити тенденції його розвитку); листування аудитора з керівництвом підприємства-клієнта (в тому числі листи- підтвердження та листи-зобов'язання); дані щодо виконання процедур з аудиту (прізвище, ім'я, по батькові аудитора, асистента і т.і.); інформацію про результати перевірки якості виконання процедур асистентами аудитора; дані щодо результатів оцінки ефективності системи внутрішнього контролю і можливостей використання його даних аудитором; результати оцінки величини аудиторського ризику та меж суттєвості помилок; інформацію про обсяг і процедури перевірки початкових залишків за рахунками обліку, даних фінансової звітності, основних господарських операцій. Важливо на початковому етапі аудиту зробити добірку основних нормативно-законодавчих актів (джерела аудиту нормативно-правового характеру), дотримання яких має перевірити аудитор.

Інформація, яку містять робочі документи аудитора

Рис. 9.9. Інформація, яку містять робочі документи аудитора

У робочу документацію вноситься інформація, яка, на думку аудитора, є важливою для того, щоб правильно виконати аудиторську перевірку, і яка повинна підтвердити висновки та пропозиції, що систематизовані в аудиторському звіті та інших підсумкових документах аудитора.

Класифікація робочих документів аудитора

У теорії та практиці аудиту класифікують робочі документи аудитора, виходячи з найсуттєвіших ознак: за часом ведення і використання; етапами аудиту; способом і джерелами отримання; характером інформації; призначенням; ступенем стандартизації; формою подання; технікою складання (табл. 9.10).

Таблиця 9.10

Класифікація робочих документів аудитора[1]

Ознака класифікації

Види

1 . За часом ведення і використання

1. Документи довгострокового використання

2. Документи нетривалого використання

2. За етапами аудиту

  • 1. Документи початкової стадії
  • 2. Документи дослідної стадії
  • 3. Документи завершальної стадії

3. За способами і джерелами отримання

  • 1. Від підприємства – клієнта
  • 2. Від третіх осіб
  • 3. Складені аудитором

4. За характером інформації

  • 1. Нормативно-правового характеру
  • 2. Про структуру підприємства
  • 3. Організаційно-установчого характеру
  • 4. Про діяльність підприємства
  • 5. Про систему бухгалтерського обліку
  • 6. Про систему внутрішнього контролю
  • 7. Організаційно-функціональні документи аудитора
  • 8. Документи оцінки аудиторського ризику. Аудиторські документи з перевірки статей і показників фінансової звітності
  • 10. Кореспонденція аудитора
  • 11. Підсумкові документи аудитора

5. За призначенням

  • 1. Оглядові
  • 2. Інформативні
  • 3. Перевірочні
  • 4. Підтверджуючі
  • 5. Розрахункові
  • 6. Аналітичні
  • 7. Порівняльні

6. За ступенем стандартизації

  • 1. Стандартизовані
  • 2. Довільної форми

7. За технікою складання

  • 1. Ручні
  • 2. На машинних носіях

8. За формою подання

  • 1. Графічні
  • 2. Табличні
  • 3. Текстові
  • 4. Комбіновані

9. За часом зберігання

  • 1. Короткострокового зберігання
  • 2. Довгострокового зберігання

Сукупність робочих документів називається аудиторським досьє. Робочі документи можуть групуватися у постійне досьє, поточне досьє, спеціальне досьє (табл. 9.11).

Таблиця 9.11

Види аудиторського досьє та їх характеристика

Види

аудиторського досьє

Характеристика

Приклади

Постійне

робочі документи, які оновлюються по мірі надходження нової інформації, однак їх значимість не втрачається

договір на проведення аудиту, загальний план, програма аудиту (періодично все ж потребують перегляду та уточнення)

Поточне

сукупність робочих документів, що має відношення до того періоду, коли проводиться аудит

відомості про проведені контрольні процедури, виявлені порушення та результати їх попередньої оцінки

Спеціальне

документи інструктивно- нормативного характеру, що визначають норми контролю та сприяють успішному проведенню аудиту

законодавчо-нормативні акти, інструкції, методичні вказівки, дані статистичних установ, дані періодичних видань, інші допоміжні матеріали

Аудитор зобов'язаний вести документацію зі справ, які стосуються прийняття рішень за результатами проведених аудиторських процедур, що пізніше будуть покладені в основу аудиторського висновку.

Залежно від обсягу роботи у клієнта, аудитору слід зібрати докази, які б підтвердили або спростували твердження про те, що фінансова звітність об'єктивно, повно та достовірно відображає фінансовий стан клієнта, а здійснені господарські операції є законними і доцільними.

Відповідно до вимог MCA визначення складу та змісту документації здійснюється самостійно кожною аудиторською фірмою. З цією метою розробляють та впроваджують внутрішні стандарти, які вважаються власністю аудиторської фірми і не розповсюджуються для загального використання.

Вимоги до складання робочої документації

Аудитору необхідно врахувати ту обставину, що робочими документами користуватиметься, наприклад, інший аудитор. Переглянувши цю робочу документацію, він мав би зрозуміти сутність проведеної перевірки і зміст прийнятих рішень щодо її результатів без визначення окремих деталей процедур перевірки. Він може зрозуміти це тільки тоді, коли обговорить їх з аудитором, котрий підготував робочу документацію.

Перед аудитором стоїть завдання: робочі документи необхідно грамотно, професійно оформляти.

Форми робочих документів аудитори (аудиторські фірми) визначають з урахуванням специфіки окремих питань аудиту. Оскільки використання стандартних бланків позитивно впливає на ефективність і якість аудиторської роботи, то необхідно впроваджувати в аудиторських фірмах єдину форму ведення робочої документації.

Доцільно використовувати матеріали робочих документів, підготовлених клієнтом, що прискорює процес оформлення робочих документів. Ці матеріали мають відповідати дійсному стану справ. Бажано до початку перевірки звернутися до клієнта з проханням підготувати необхідні матеріали для використання їх як аудиторську документацію.

Для належного оформлення робочої документації мають бути дотримані такі вимоги:

  • 1) перша сторінка кожного робочого документа повинна містити: назву аудиторської фірми, підприємства, період перевірки чи дату перевірки документації клієнта;
  • 2) кожний робочий документ повинен мати назву та код (шифр);
  • 3) сторінки кожного робочого документа в межах однієї назви мають бути пронумерованими;
  • 4) в кожному робочому документі вказується прізвище аудитора, який підготував його, і зазначається дата остаточного виконання процедур аудиторської перевірки, відображених у цьому документі.

Після завершення аудиту робочі документи залишаються в аудитора. Вони є його власністю, на їх підставі він має складати довідки. Проте право власності аудитора обмежене етичними нормами та умовами конфіденційності. Аудитор на свій розсуд може надавати частини або витяги з документації із завдання клієнтові, якщо таке розкриття інформації не перешкоджає обґрунтованості виконаної роботи або у випадку завдань із надання впевненості, незалежності фірми чи її персоналу. Документи, передані клієнтом аудиторській фірмі для виконання завдання, не піддягають оприлюдненню чи вилученню без його згоди.

Аудитор повинен забезпечити надійне зберігання робочих документів. Термін їх зберігання визначається як практикою аудиторської діяльності, так і юридичними вимогами, а в разі потреби також іншими міркуваннями і нормативними документами.

  • [1] Л.П. Кулаковська Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – Львів: Піча Ю.В.; К.: "Каравела"; Львів: "Новий Світ -2000", 2002. – 504 с.
 
<<   ЗМІСТ   >>