Повна версія

Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Аудит

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Аудит власного капіталу

Мета аудиту відповідно до MCA 200 "Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту" полягає у висловленні аудитором незалежної професійної думки щодо правильності відображення у звітності підприємства інформації про власний капітал.

Об'єктами аудиту є власний капітал підприємства в розрізі складових, а також операції, пов'язані з його формуванням і використанням.

Основні джерелами аудиту наведені на рис. 10.3.

Основні джерела аудиту власного капіталу

Рис. 10.3. Основні джерела аудиту власного капіталу

Серед напрямів аудиту власного капіталу, які формують програму перевірки, слід виділити наступні:

  • 1) оцінка законності і достовірності операцій з формування власного капіталу;
  • 2) перевірка дотримання засновниками терміну внесків до статутного капіталу, перевірка правильності оцінки майна, внесеного засновниками. Грошова оцінка майнового вкладу оформляється актом оцінки майна і здійснюється за справедливою вартістю і за згодою сторін. Під час перевірки аудитор повинен переконатися у тому, що внесками до статутного капіталу є лише власні кошти і майно (забороняється для формування статутного капіталу використовувати бюджетні кошти та кошти, отримані в кредит чи під заставу);
  • 3) визначення повноти і своєчасності внесення коштів і майна до статутного (пайового) капіталу. Для цього первинні документи з надходження коштів звіряються із записами в книзі касира, у регістрах ведення обліку по рахунках ЗО "Готівка", 31 "Рахунки в банках"; накладні, акти на оприбуткування майна зіставляють з даними складського обліку (картки, книги) і записами в реєстрах за рахунками 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи", 12 "Нематеріальні активи", 20 "Виробничі запаси", 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", 26 "Готова продукція", 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва", 28 "Товари". Повноту внесків засновників у статутний капітал підприємства перевіряють шляхом зіставлення його розміру, що зафіксований в установчих документах і на субрахунку 401 "Статутний капітал", із величиною заборгованості за рахунком 67 "Розрахунки з учасниками" і встановленими строками її погашення. В окремих випадках доцільним є проведення інвентаризацій, огляду матеріальних цінностей, які внесені до статутного капіталу. У разі необхідності перевіряють записи по субрахунку 404 "Внески до незареєстрованого статутного капіталу", де узагальнюється інформація про внески, які надходять для формування статутного капіталу, зокрема акціонерного товариства, після його оголошення і до реєстрації відповідних змін до установчих документів. Сальдо субрахунку 404 після реєстрації статутного капіталу в установленому порядку списується у кореспонденції із кредитом субрахунку 401 "Статутний капітал", а у разі, якщо підприємству відмовлено у реєстрації статутного капіталу, у кореспонденції з дебетом субрахунку 404 відображаються операції з повернення активів, які надходили як внески;
  • 4) аналіз обґрунтованості операцій з формування і використання додаткового капіталу;
  • 5) оцінка достовірності та законності створення і використання резервного капіталу; операцій з вилучення статутного капіталу, порядку викупу акцій власної емісії та їх подальше використання;
  • 6) перевірка правильності ведення бухгалтерського обліку власного капіталу;
  • 7) підтвердження повноти, достовірності розкриття інформації у фінансовій звітності про власний капітал;
  • 8) аналіз формування і використання власного капіталу з метою пошуку резервів збільшення капіталу та підвищення ефективності його використання. Насамперед слід провести аналіз співвідношення між власним і залученим капіталом, визначити фінансову стійкість підприємства, вивчити динаміку і структуру власного капіталу, встановивши при цьому конкретні зміни, які відбулись в його складі, а також їх вплив на фінансовий стан підприємства.

Оскільки основною складовою власного капіталу є статутний капітал, тому особливу увагу слід приділити перевірці дотримання порядку його формування, внесення змін і використання у відповідності до чинного законодавства та установчих документів. Суму статутного капіталу вказують у статуті. Вона повинна бути ідентичною сумі на субрахунку 401 "Статутний капітал" та у формах фінансової звітності (ф. №1 "Баланс (Звіт про фінансовий стан)", ф. №4 "Звіт про власний капітал").

При перевірці розміру статутного капіталу слід звернути увагу на дотримання граничних сум внесків засновників, розмір яких встановлено законодавчо. Мінімальні розміри статутних капіталів господарських товариств – 1250 мінімальних заробітних плат. Для приватних підприємств розмір статутного капіталу не встановлений (лист Держкомпідприємництва від 26.03.2004 р. №1858).

Достовірність даних і законність операцій з формування статутного капіталу перевіряють на підставі первинних документів, якими підтверджуються внески засновників. Так, наприклад, грошові внески у касу мають бути підтвердженими (за датами і сумами) прибутковими касовими ордерами, грошові внески на поточний рахунок – виписками банку, платіжними дорученнями; внески основними засобами – Актами приймання- передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, Актами приймання довгострокових біологічних активів тваринництва (формування основного стада тварин), товарно-транспортними накладними, рахунками-фактурами; внески у вигляді запасів – Актами приймання-передачі, рахунками-фактурами, накладними, товарно-транспортними накладними; внески нематеріальними активами – актами введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності в складі нематеріальних активів, патентами, свідоцтвами, документами, що підтверджують право користування нематеріальними активами, та інші права; внески цінними паперами – Актами приймання-передачі цінних паперів (зазначається вид цінних паперів, їх серії і номери, кількість, номінальна і погоджена вартість), передавальне розпорядження від власника та сертифікат на цінні папери (документарна форма випуску); письмове розпорядження від власника та виписка з рахунку у цінних паперах (бездокументарна форма випуску).

У випадку виявлення суттєвих помилок при формуванні власного капіталу, аудитор вносить коригування у попередньо розроблений план і програму аудиту, здійснюючи необхідні додаткові процедури. У разі потреби залучають відповідних експертів, особливо коли мають місце спірні питання щодо оцінки майна.

Завершальним етапом аудиту власного капіталу є узагальнення виявлених відхилень в обліку та звітності у відповідності до вимог чинних нормативних положень, встановлених нормативів, обгрунтування пропозицій до їх усунення.

Зразок опису питань і змісту висновків щодо відповідності розміру статутного капіталу установчим документам на прикладі публічного акціонерного товариства наведено на рис. 10.4.

Опис питань і висновки щодо відповідності розміру статутного капіталу установчим документам (зразок)

Рис. 10.4. Опис питань і висновки щодо відповідності розміру статутного капіталу установчим документам (зразок)

 
<<   ЗМІСТ   >>