Повна версія

Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Аудит

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Аудит запасів

Метою аудиту є висловлення незалежної професійної думки щодо правильності відображення в обліку і звітності підприємства (в усіх суттєвих аспектах) інформації про виробничі запаси.

Об'єктами аудиту виробничих запасів є: кількісне і якісне приймання запасів від постачальника, їх внутрішнє переміщення; умови зберігання запасів, поточних біологічних активів; норми витрат сировини і матеріалів на виробництво та їх дотримання; МШП, їх придбання, використання; первинна документація з обліку запасів, поточних біологічних активів; виявлення нестач і заподіяної шкоди за результатами інвентаризації запасів; визначення достовірності залишків та руху запасів у бухгалтерському обліку та звітності.

Джерела аудиту запасів наведено на рис. 10.7.

Основні джерела аудиту запасів

Рис. 10.7. Основні джерела аудиту запасів

Основними етапами аудиту виробничих запасів є:

  • 1. Звірка залишків товарно-матеріальних цінностей за даними Головної книги із залишками в облікових регістрах.
  • 2. Аудит наявності, стану, умов збереження виробничих запасів. Аудитор вибірково перевіряє стан складського господарства клієнта, встановлює кількість складських приміщень, умови зберігання запасів, забезпеченість приладами для вимірювання. Інвентаризацію виробничих запасів, поточних біологічних активів аудитор проводить, якщо це попередньо погоджено із клієнтом або за необхідності, яка виникла у ході аудиту. Аналізуючи матеріали уже проведених підприємством інвентаризацій, аудитор повинен перевірити правомірність здійснених взаємозаліків нестач і лишків (пересортиці) за результатами проведення інвентаризації.

Пересортиця – це взаємний залік лишків і нестач по запасах одного й того ж виду за умови їх зберігання в одному складському приміщенні на зберіганні однієї і тієї ж матеріально відповідальної особи та за умови проведення інвентаризації на одну і ту саму дату. По окремих видах запасів слід встановити правомірність списання нестач на природні втрати (розміри природних втрат встановлені чинним законодавством).

При виявленні нестач, віднесених на матеріально відповідальних осіб, аудитор повинен перевірити обґрунтованість відшкодувань, віднесених на винних осіб. У відповідності до п. 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23.01.96 р. № 116 (надалі – Порядок № 116), розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.

  • 3. Перевірка правильності оцінки запасів (згідно з обліковою політикою) – здійснюється за каналами находження запасів: при надходженні (заготівлі), придбанні за плату – за фактичною вартістю (собівартістю) придбання (заготівлі); придбані в обмін на неподібні активи – за справедливою вартістю отриманих активів; придбані у результаті обміну на подібні – балансовою вартістю переданих активів; безоплатно отримані підприємством – справедливою вартістю; виготовлені власними силами – виробничою собівартістю.
  • 4. Перевірка повноти оприбуткування придбаних запасів. З цією метою аудитор зіставляє дані документів з оплати постачальникам з даними документів на оприбуткування матеріальних цінностей, аналізує розрахунково- платіжні документи, які підтверджують надходження матеріальних цінностей від постачальників: платіжні вимоги-доручення, рахунки-фактури, товарно- транспортні накладні з додатками (специфікаціями, сертифікатами якості), зіставляє дані первинних документів про надходження цінностей із даними складського обліку та регістрів бухгалтерського обліку.
  • 5. Перевірка правильності кореспонденції рахунків з оприбуткування запасів. На практиці трапляються випадки, коли матеріальні цінності, що надійшли, не оприбутковані, а віднесені на інші рахунки (обліку витрат, розрахунків, фондів)
  • 6. Перевірка достовірності списання виробничих запасів. Аудитор зіставляє дані документів на списання цінностей і відповідних регістрів бухгалтерського обліку. При списанні матеріалів у виробництво необхідно провести документальну перевірку, за допомогою якої встановлюють відповідність норм у документах на списання нормативним даним і відповідність кількості фактично списаної сировини витрачанню за нормами.
  • 7. Перевірка правильності кореспонденції рахунків на списання запасів зі складу, витрачання у виробничій та невиробничій діяльності, реалізації тощо.
  • 8. Узагальнення отриманих результатів, розробка пропозицій і рекомендацій. Зразок оформлення результатів перевірки операцій з основними засобами в аудиторському висновку або аудиторському звіті наведено на рис. 10.8.

Опис питань і висновки щодо перевірки операцій із запасами (зразок)

Рис. 10.8. Опис питань і висновки щодо перевірки операцій із запасами (зразок)

 
<<   ЗМІСТ   >>