Повна версія

Головна arrow Бухоблік та Аудит arrow Аудит

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Аудит розрахунків з бюджетом

Аудит розрахунків з бюджетом

Метою аудиту розрахунків із бюджетом є виявлення відхилень у бухгалтерському обліку та за вимогами податкового законодавства, які суттєво впливають на достовірність показників податкової звітності суб'єкта господарювання; визначення податкових ризиків; надання впевненості стосовно відсутності суттєвих порушень вимог податкового законодавства.

Спочатку аудитору слід встановити, які саме податки та збори повинен платити клієнт відповідно до характеру статутної діяльності, наявності ліцензій, пільг з оподаткування тощо. На початку перевірки слід зібрати інформацію з органів Державної фіскальної служби про стан розрахунків клієнта, а також оцінити стан обліку й внутрішнього контролю цих розрахунків.

Інформаційним забезпеченням є Головна книга, довідки бухгалтерії, розрахунки, копії платіжних доручень і виписок банку, дані рахунку 64 "Розрахунки за податками й платежами", дані фінансової і податкової звітності, тощо. Слід відмітити, що із 01.01.2015 р. контролюючі органи мають право проводити перевірку, зокрема: правильності ведення бухгалтерського обліку відповідно до НП(С)БО чи МСФЗ; правильності й повноти визначення доходів, витрат і фінансового результату до оподаткування відповідно до НП(С)БО чи МСФЗ (пп. 20.1.43, 20.1.44 ПКУ). Тому аудитори можуть використовувати матеріали перевірок такими суб'єктами контролю.

Правильність визначення бази оподаткування в розрізі податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, перевіряється прийомами нормативно-правової перевірки, звірки первинних документів та регістрів обліку. Після цього перевіряють правильність складання податкових декларацій, звертаючи увагу на правильність застосування ставок податків, зборів (обов'язкових платежів), складання розрахунків сум податків. Ефективним прийомом є складання аудитором альтернативних розрахунків, які потім зіставляють із даними підприємства. Необхідно також перевірити правильність ведення записів у системі аналітичного обліку і його відповідності синтетичним даним та показникам звітності.

Перевірка повноти і своєчасності сплати податків, достовірність відображення сум заборгованості за розрахунками з бюджетом в обліку та звітності здійснюється з використанням платіжних документів та інформації органів Державної фіскальної служби.

Здійснюючи перевірку достовірності операцій з нарахування і сплати підприємством ПДВ, важливо впевнитися, що за звітний період суми податкових зобов'язань визначені з сум обсягів операцій з продажу товарів (робіт, послуг), які оподатковуються. Здійснюючи перевірку достовірності операцій із нарахування та сплати підприємством ЦДВ, важливо впевнитися у своєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН (Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" від 16.07.2015 р. №643-VIII (чинний із 29.07.2015 р.) для податкових накладних, дата складення яких припадає на період із 01.07.2015 р. по 30.09.2015 р. включно, встановлено особливі строки реєстрації в ЄРПН (п.39 підрозділу 2 р. XX ПКУ). А саме – податкові накладні, складені: із 1 по 15 день (включно) місяця, підлягають реєстрації в ЄРПН до останнього дня (включно) місяця, у якому вони були складені; із 16 по останній день (включно) місяця, реєструють у ЄРПН до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому вони були складені. Також необхідно переконатися, що за звітний період суми податкових зобов'язань визначені з сум обсягів операцій із продажу товарів (робіт, послуг), які оподатковуються. Аудитору слід підтвердити відсутність прихованих будь- яких сум отримання доходів від продажу. Важливим завданням є перевірка правильності визначення суми податкового кредиту за фактами оподаткування отриманих від постачальників товарів (робіт, послуг) і списання коштів в оплату їх придбання. Для цього аудитор уважно вивчає наявні документи, що підтверджують фактичну сплату податку (рахунки постачальників, митні декларації, акти приймання робіт та ін.).

Щодо аудиту розрахунків податку на прибуток, то слід відмітити, що із 2015 року об'єкт обкладення податком на прибуток розраховують на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності відповідно до НП(С)БО чи МСФЗ, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, згідно з положеннями р. III ПКУ. Різниці, які коригуватимуть фінансовий результат, – це амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій (ст.ст. 138-140 ПКУ). Різниці можуть не застосовувати ті платники, у яких дохід протягом останнього року не перевищує 20 млн. грн. (окрім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) (пп. 134.1.1 ПКУ). Складність перевірки розрахунків полягає в тому, що за різні періоди (наприклад, 2013, 2014 та 2015 років) аудитору слід керуватися вимогами нормативних документів у редакції, що діяли на момент здійснення відповідних операцій.

Узагальнення результатів аудиту розрахунків з бюджетом найчастіше здійснюють в розділі звіту аудитора "Аудит зобов'язань", орієнтовний зміст якого наведено на рис. 10.14.

Опис питань і висновки з аудиту зобов'язань (зразок)

Рис. 10.14. Опис питань і висновки з аудиту зобов'язань (зразок)

 
<<   ЗМІСТ   >>