Повна версія

Головна arrow Політекономія arrow Економічні теорії в системі наукових економічних знань

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Науковий економічний світогляд

Світогляд – це система найзагальніших знань, цінностей, переконань, практичних настанов, які регулюють ставлення людини до світу [1. с. 10]. Центральна проблема світогляду – відношення людини до світу. Людина, на відміну від тварин, тільки частково включена в світ. Вона виокремлює себе з нього, протистоїть йому, вступає з ним у певне відношення, але так, наче перебуває поряд або ззовні світу. Між людиною і світом існує дистанція: вона усвідомлює світ як щось зовнішнє.

Складовою світогляду як системи світобачення є економічний світогляд – система найзагальніших економічних знань, економічних цінностей, переконань, практичних настанов, які регулюють ставлення людини до економічного життя, економічної життєдіяльності.

Суттєвою рисою наукового економічного світогляду є насамперед певна цілісність економічних поглядів, які стосуються важливих життєвих проблем: що таке економіка, в чому сутність економічного життя, економічної життєдіяльності людини і суспільства, у чому полягає роль економіки в житті людини тощо. Ці проблеми розглядаються з певної духовної висоти, на основі узагальнення життєвого досвіду народу, особистості.

Виокремлюють три основні типи виявів відношення людини до економічної дійсності: пізнавальний, оцінювальний і практичний. Ці відношення виникли одночасно, органічно пов'язані між собою, взаємозалежні.

Пізнавальне відношення людини до економічної сфери життєдіяльності виявляється в тому, що економічний світогляд охоплює насамперед найбільш загальне знання (про економіку, історію економіки, економічні вчення, економічну життєдіяльність людини і суспільства), яке має відповідати дійсності, бути істинним, щоб гарантувати успішну економічну діяльність.

Оцінювальне відношення людини до економіки: включає цінності, ідеали, які регулюють економічні стосунки в суспільстві і на основі яких відбувається оцінювання економічних явищ.

Практичне відношення людини до економіки, економічної життєдіяльності передбачає наявність у економічному світогляді певних практичних настанов: чинити або не чинити так чи інакше.

Структура економічного світогляду органічно зумовлює його функції (див. табл.)

Таблиця

Функції економічного світогляду

Назва функції

Сутність функції

Функція тлумачення, розуміння економічного

ЖИТІЯ

Дана функція є однією з найважливіших, оскільки покликана розтлумачити людині сутність економічної життєдіяльності, описати її доступною, зрозумілою мовою. Економічний світогляд може бути раціоналістичним – таким, що визнає всевладдя розуму, та ірраціоналістичним – таким, що вважає основою світу економіки недоступне, непідвладне розуму.

Оцінювальна (аксіологічна) функція

Щоб орієнтуватись в економічному житті, необхідно не тільки пояснити, а й оцінити його. У пошуках і знаходженні відповідей виявляється оцінювальна або аксіологічна функція світогляду.

З аксіологічної точки зору світогляди поділяють на оптимістичні й песимістичні, гуманні та антигуманні.

Праксеологічна функція

Виявляється у відповідях на питання як діяти людині в економічній сфері, а отже містить певні практичні настанови щодо економічного буття людини. 3 цього погляду виділяють практично-активні та споглядальні економічні світогляди.

Виокремлені три пласти (економічні знання, економічні цінності, практичні настанови) і функції економічного світогляду дають змогу краще зрозуміти будь-який його тип.

Залежно від специфіки формування та функціонування розрізняють буденний економічний світогляд та інституалізований економічний світогляд. Буденний – сукупність поглядів на економічну життєдіяльність, які сформувались у певного народу, спільноти під впливом практичного життя і функціонують стихійно, без видимих зусиль з боку тих, хто їх дотримується. Інсти- туціоналізований економічний світогляд підтримується певними соціальними інституціями.

Економічні знання стали сьогодні одним із головних способів усвідомлення світу. Реальністю стала економічна цивілізація, цінності якої перетворились в сенс сучасного економічного буття [2, с. 26].

Примітки

  • 1. Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія : Підручник для студентів вищих навчальних закладів. _ К. : Академвидав, 2006. – 592 с.
  • 2. Базилевич В.Д., Ильин В.В. Философия экономики. История / В. Базилевич, В. Ильин. – К.: Знання; М.: Рыбари, 2011. – 927 с.
 
<<   ЗМІСТ   >>