Політекономічні дослідження сутності економічних явищ і процесів та їх місце в системі сучасного економічного знання

Предмет політичної економії як складової економічної теорії

Кожна наука має свій предмет дослідження, тобто коло проблем, які вона вивчає. Саме предметом дослідження науки відрізняються одна від одної.

Економіка – складна і багатогранна система, цілісність. Пізнати її можна, виокремлюючи ті чи ті важливі елементи, вивчаючи їх сутність, місце в системі, зв'язки і взаємозалежності. Проникаючи в саму систему, розкривати її підвалини, властивості, переходити на вищі рівні усвідомлення. Отже, предмет дослідження – це і перший ступінь у пізнанні економічної системи і ключ до її пізнання.

Як перша теоретична економічна наука, як система знань про сутність економічних явищ і процесів політична економія почала формуватися в XVI-XVII ст. Еволюцію уявлень про предмет політичної економії подано у табл.

Як видно з таблиці, у розумінні предмета політичної економії представниками різних шкіл і напрямів є певні відмінності. Однак, наведені визначення не можуть претендувати на повне та вичерпне розкриття предмета політичної економії як науки. Кожний напрям у трактуванні цієї проблеми віддзеркалює її певну грань або аспект і в такий спосіб здійснює свій внесок у розвиток економічної науки.

Економіка як надзвичайно складний і багатогранний об'єкт дослідження безперервно розвивається, змінюється. Отже, і предмет дослідження не може бути сталим, незмінним. У сучасних умовах предметна сфера економічної науки еволюціонує в напрямку розширення та ускладнення проблематики. Спостерігається поглиблення взаємозв'язку і взаємодії економічних теорій, синтез їх предметів і методів, взаємодоповнення у процесі пізнання економіки і суспільства [1].

Сучасна економічна теорія реалізує дослідження: національного багатства – предмета класичної школи; виробничих відносин – предмета марксистської теорії; ефективне використання обмежених і рідкісних ресурсів – предмета неокласичної школи. Не можна уявити сучасну економічну науку без кейнсіанської і монетаристської теорій, без розкриття економічної ролі держави, без монетарної політики, пов'язаної з використанням грошово-кредитних відносин. Процеси синтезу, інтеграції предметів різних шкіл відповідають потребам розвитку економічної теорії, відбивають подальше усуспільнення економіки і відкривають можливості для узагальнення досягнень усіх шкіл та їх використання для поглиблення пізнання такого складного і багатоманітного об'єкта, яким є економіка [2].

Таблиця

Визначення предмета політичної економії основними школами

Примітки

• 1. Інтеграція предметів і змісту різних шкіл виявляється, зокрема, у взаємодії кейнсіанства і монетаризму. Так, кейнсіанство, розкриваючи механізм дії економічної системи, особливу увагу приділяє обгрунтуванню економічної ролі держави. Кейнсіанці фактично виходили з того, що чим більше держави в економіці, тим краще. Однак надмірне зростання державного сектора економіки, зайве втручання держави в економіку неминуче звужують регулювальні можливості ринку, конкуренції, а значить, і їхню роль у розвитку економіки.
• 2. Монетариста розкрили ці хиби кейнсіанства, обгрунтували зростаючі можливості ринкового механізму, грошей і кредиту, монетарних методів в економічному зростанні та регулюванні економіки. Це стало теоретичною основою економічної політики, оптимального поєднання ринкового і державного регулювання (Чухно А.А. Господарський механізм та шляхи його вдосконалення на сучасному етапі // Економіка України. – 2007. – №3. – С. 63).