Фінансові кризи: поняття, типи

Фінансову кризу визначають як порушення функціонування фінансових ринків, коли загострюються проблеми несприятливого вибору і морального ризику, що знижує ефективність перерозподілу фінансових ресурсів. Фінансова криза може вивести економіку зі стану рівноваги навіть за високих обсягів виробництва й ефективного функціонування ринків і призвести до різкого зниження темпів виробництва.

В економічній теорії йдеться про кілька типів фінансових криз: валютну. банківську, кризу державного боргу, кризу корпоративного боргу, фондову кризу тощо.

Більшість авторів акцентує на валютних кризах [1. с. 95]. Теорія валютних криз, що активно розвивається впродовж останніх десятиліть, є по суті теорією криз платіжного балансу. Погіршення стану платіжного балансу є однією з основних причин валютної кризи. Дефіцит платіжного балансу свідчить про нездатність країни заробляти іноземну валюту в обсягах, достатніх для покриття потреб усіх суб'єктів економіки. Постійний дефіцит іноземної валюти у країні, що розвивається і має фіксований валютний курс, часто призводить до різкого падіння курсу національної валюти – в результаті виникає валютна криза.

Фінансові кризи можуть бути згруповані у три групи: банківська, боргова і валютна [2, с. 95]. У багатьох випадках зазначені кризи переплітаються між собою. Є приклади, коли передування однієї кризи іншій може не мати причинно-наслідкового зв'язку [3, с. 95].

Примітки

• 1. Шелудько Η. М., Шкляр А.І. Фінансові кризи: поняття, класифікація, ідентифікація / Η. М., Шелудько, А.І. Шкляр // Економічна теорія. – 2012. – №2. – С. 95. Автори зазначають, що частково це пояснюють тим, що валютні кризи часто збігаються за часом чи виникають одразу після інших типів криз.
• 2. Цю класифікацію запропонував експерт Національного бюро економічних досліджень США Майкл Бордо.
• 3. Наприклад, коли рівень нагляду і регулювання фінансового сектора є слабким, неусталеність банківської системи часто виявляється лише після загострення загальних проблем, що змушує більше уваги приділяти фінансовому стану банків. Така ситуація була характерною для азійської кризи.

Валютні кризи

У широкому розумінні для валютної кризи є характерним різке загострення ситуації на валютному ринку. У вужчому значенні вона зводиться до значної номінальної девальвації або знецінення національної валюти. Проте це визначення не враховує великої кількості інших ознак.

Зазвичай загострення ситуації виражається не лише в коливаннях валютного курсу, а й у падінні цін на внутрішні фінансові активи, збільшенні короткострокових відсоткових ставок, зниженні довіри до банків, зменшенні золотовалютних резервів тощо. Усі ці ознаки говорять про те, що валютна криза може статися не лише за жорсткої фіксації валютного курсу, а і за м'якіших режимів.

За визначенням МВФ, валютна криза стаєгься тоді, коли спекулятивна атака на обмінний курс призводить до девальвації (або різкого знецінення валюти) чи змушує владу до захисту валюти активно використовувати іноземні резерви або різко піднімати відсоткові ставки [1, с. 96].

В економічній літературі не існує однозначного визначення валютної кризи та її описання. Основна проблема полягає в установленні меж – початку і кінця кризи.

На практиці за визначення криз розглядають дві ситуації:

• – різка девальвація валюти;
• – спекулятивна атака, що була успішно відбита (тобто влада й уряд не допустили масштабної девальвації грошової одиниці).

Визначення валютної кризи значною мірою залежить від режиму валютного курсу. В разі гнучкого обмінного курсу вона визначатиметься масштабом зміни курсу, а в разі фіксованого – зміною обсягів міжнародних резервів.

Таким чином, валютні кризи виникають, коли спекулятивна атака на валюту закінчується девальвацією валюти або примушує владу захищати власну валюту за рахунок зниження валютних резервів чи різкого підвищення відсоткових ставок [2].

Примітки

• 1. В емпіричних дослідженнях застосовують концепцію так званого спекулятивного тиску, створену ще в 1970-х роках. Згідно з цією концепцією, валютну кризу, рівно як і спекулятивну атаку, визначають як період, коли спекулятивний тиск на валютному ринку досягає критичних значень.
• 2. Шелудько Н. М., Шкляр А.І. Фінансові кризи: поняття, класифікація, ідентифікація / Η. М., Шелудько, А.І. Шкляр // Економічна теорія. – 2012. – №2. – С. 97.