Повна версія

Головна arrow Політекономія arrow Економічні теорії в системі наукових економічних знань

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Теорія ефективного попиту Джона Кейнса

Відправним пунктом теоретичної системи Дж. Кейнса є ефективний попит. У короткостроковому періоді обсяг виробленої продукції прямо пропорціний числу зайнятих. За цих умов точка перетину кривих ціни попиту та ціни пропозиції визначає величину ефективного попиту в ринковій економіці.

Ціна пропозиції – це очікувана виручка від реалізації продукції, достатня для того, щоб спонукати підприємців пропоновувати цей продукт для продажу. Ціна попиту – це реально очікувана виручка від реалізації товару. Виступивши з критикою закону Ж. Б. Сея, за яким пропозиція автоматично породжує попит, Кейнс першочергову увагу приділив компонентам ефективного попиту – споживанню й заощадженням (інвестиціям), а також факторам, які визначають рух цих компонентів. Саме недостатній ефективний попит, за Кейнсом, лежить в основі кризових явищ – безробіття, недовантаження виробничих потужностей, низькі темпи зростання обсягів виробництва, економічні кризи тощо.

Повна зайнятість ресурсів і ефективний попит, який її зумовлює, можливі лише тоді, коли два компоненти попиту – споживання й інвестиції – перебувають у певному співвідношенні й досягають необхідного рівня. Частина національного доходу, що направляється на особисте споживання, зменшується відповідно до основного психологічного закону, за яким люди схильні, як правило, збільшувати свої споживчі видатки зі зростанням доходу, але не тією самою мірою, якою зростає доход. Унаслідок цього збільшується частина національного доходу, яка йде на заощадження, що призводить до зменшення обсягу попиту на споживчі товари.

Недостатнє зростання особистого споживання слід компенсувати за рахунок інвестицій, тобто виробничого споживання. Розширення попиту на ринку засобів виробництва визначається динамікою двох факторів: граничної ефективності капіталу (норми прибутку) і норми процента. Зменшення норми процента й підвищення граничної ефективності капіталу збільшують національний дохід, а отже, й зайнятість. Кейнс не приховував, що таких результатів можна досягти шляхом зниження заробітної плати

Державне регулювання, за Кейнсом, має проявлятися в заморожуванні заробітної плати, оскільки її зростання лише збільшує заощадження, не сприяючи зростанню споживання. (Історія економічних вчень [текст] : підручник / за ред. Тарасевича В.М., Петруні Ю.С.- К.: "Центр учбової літератури", 2013. – С. 184-185).

"Ринок лимонів: невизначеність якості та ринковий механізм" Джорджа Акерлофа

Дж. Акерлоф (нар. 1940) [1] аналізує ринок, де продавці краще за покупців інформовані про якість продукції. Автор розкриває концепцію інформаційної асиметрії на прикладі ринку старих авто, які можуть бути якісними або дефективними, на американському сленгу – "лимонами" [2]. При купівлі автомобіля покупець не може відразу визначити: перед ним хороша машина, чи "лимон". Однак з практикою новоспечений власник дізнається про свою покупку безліч унікальної інформації, відомої лише йому. Найчастіше власники "лимонів" приймають рішення якнайшвидше позбутися зіпсованого товару. Відтак вони виходять на ринок старих автомобілів, на якому присутні й хороші автомобілі, що продаються з інших причин.

Рівноважна ціна на цьому ринку, звісно, є нижчою за середні ціни автосалонів. Причиною цього є не тільки зношеність транспорту, а й вищий ризик придбати "лимон", на який наряжається необізнаний покупець. Відповідно, рівноважна ціна встановлюється між високою вартістю якісних автомобілів та низькою вартістю "лимонів". Як наслідок, добросовісні продавці якісних старих авто виходять з ринку, бо вважають існуючу ціну заниженою. У той же час власники "лимонів" з радістю заповнюють ринок, оскільки середня ціна значно перевищує реальну вартість підфарбованого автомобільного мотлоху. За умов невизначеності якості товару для покупців виникає явище зворотного або негативного відбору, оскільки якісні товари витісняються гіршими.

Акерлоф приходить до висновку: негативні наслідки недобросовісної поведінки продавців на ринку не обмежуються лише втратами покупців, які придбали неякісний товар. Значно гіршим результатом асиметрії інформації стає витіснення чесних агентів, які незгодні продавати якісний продукт за безцінь. За умов інформаційної асиметрії ринковий механізм дає збій, втрачаючи здатність стимулювати покращення якості продукції та адекватно задовольняти потреби економічних суб'єктів. Шляхи подолання асиметричної інформації без державного втручання через торгові марки, фірмові магазини, післяпродажне обслуговування, захист контрактів тощо.

Примітки

  • 1. Дж. Акерлоф – Нобелівський лауреат з економіки 2001 р. (СІЛА) – за дослідження ринку з асиметричною інформацією
  • 2. Праця під назвою "Ринок "лимонів" (1970) викликала справжню наукову сенсацію: старі, зношені автомобілі у США називають "лимонами"; деякі з них "вичавлені" як лимони, однак за їхнім зовнішнім виглядом цього не скажеш – звідси й асиметрична інформація.
 
<<   ЗМІСТ   >>