Повна версія

Головна arrow Менеджмент arrow Діагностика в системі управління

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Мета, завдання і сфери застосування комплексних оцінок

Метою комплексного оцінювання є обґрунтування узагальнюючого висновку про фінансово-економічний стан підприємства та результати його діяльності з метою прийняття єдиного управлінського рішення. Завданнями комплексних оцінок є:

  • 1. Узагальнення результатів аналізу.
  • 2. Спрощення процесу аналізу фінансово-економічного стану підприємства.
  • 3. Обґрунтування єдиного об'єктивного і неупередженого управлінського рішення.

Результати комплексних оцінок фінансово-економічного стану підприємств широко використовуються при прийнятті управлінських рішень переважним чином зовнішніми суб'єктами. Сфер застосування комплексних оцінок багато, до основних із них відносяться:

  • 1) оцінювання кредитоспроможності підприємств. Результати такої оцінки дають змогу кредитору прийняти рішення про доцільність кредитування позичальника та обґрунтувати умови надання і повернення кредиту, адекватні кредитним ризикам кредитора і здатності позичальника повернути борг та сплатити відсотки за ним. Це найпоширеніша сфера комплексних оцінок підприємств в Україні. Проводиться усіма комерційними банками при наданні кредитів позичальникам, поручительств або гарантій. Зважаючи на її важливість у практичній діяльності, засади оцінювання кредитоспроможності викладені у окремій темі даного навчального посібника (див. тему 12 навчального посібника);
  • 2) оцінка і прогнозування ймовірності банкрутства підприємств. Це одна із перших сфер життєдіяльності підприємства, яку почали вивчати і оцінювати за допомогою комплексних оцінок. Банкрутство виникає внаслідок дії ряду чинників: невиваженої політики фінансування, неузгодженості грошових потоків в часі й за обсягами, низької ефективності діяльності, погіршення майнового стану, зниження конкурентоспроможності тощо. Тому про

ймовірність його виникнення можуть сигналізувати різні показники фінансово- економічного стану, які й інтегруються у єдиний оціночний критерій;

  • 3) оцінювання інвестиційної привабливості господарюючих суб'єктів. Під інвестиційною привабливістю зазвичай розуміється відповідність характеристик фінансово-майнового стану, умов і результатів діяльності підприємства вимогам і інтересам потенційного інвестора. Окремі з цих характеристик можуть більшою чи меншою мірою задовольняти інвестора. Комплексне оцінювання дає можливість узагальнити результати оцінок і встановити усереднене значення такої відповідності;
  • 4) визначення положення підприємств на товарних і фінансовому, зокрема фондовому, ринках. Таке оцінювання дає можливість ранжувати підприємства за їх положенням на ринках і визначити місце кожного у загальному рейтингу. Результати оцінювання дають можливість іншим суб'єктам (потенційним партнерам, інвесторам тощо) зорієнтуватися у ринковій ситуації і виробити власну стратегію і тактику поведінки;
  • 5) обгрунтування засад і методів регулювання економіки державними і місцевими органами влади. Застосовується у різноманітних державних і регіональних програмах підтримки бізнесу, а також для вироблення заходів і механізмів державного впливу на розвиток економіки в країні або регіоні.
 
<<   ЗМІСТ   >>