Повна версія

Головна arrow Менеджмент arrow Діагностика в системі управління

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ   >>

Узагальнення результатів аналізу кредитоспроможності та визначення класу позичальника

Згідно вимог Національного банку України встановлено таку класифікацію позичальників – юридичних осіб (у тому числі банків).

Клас "А" – фінансова діяльність господарюючого суб'єкта добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди; економічні показники в межах установлених значень (відповідно до методики оцінки фінансового стану позичальника, затвердженої внутрішніми документами банку); вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію; кредитна історія позичальника – бездоганна. Одночасно можна зробити висновок, що фінансова діяльність і надалі проводитиметься на високому рівні. Якщо здійснюється оцінка кредитоспроможності позичальників-банків, то до класу "А" відносяться ті позичальники-банки (резиденти) і банки-нерезиденти, що зареєстровані в дружній країнах, які дотримуються економічних нормативів або мають кредитний рейтинг не нижче ніж показник А, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch ІВСА, Standard & Poor's, Moody's тощо).

Клас "Б" – фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу "А", але ймовірність підгримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою. Позичальники/контрагенти банку, які належать до цього класу, потребують більшої уваги через потенційні недоліки, що ставлять під загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу та стабільність одержання позитивного фінансового результату їх діяльності; крім того аналіз коефіцієнтів фінансово-економічного стану позичальника може свідчити про негативні тенденції в його діяльності. Проте, недоліки в діяльності позичальників, які належать до класу "Б", мають бути лише потенційними. За наявності реальних недоліків клас позичальника знижується. До цього класу також можуть належати позичальники-банки (резиденти) і банки-нерезиденти, що зареєстровані в країнах-членах СНД, дотримуються економічних нормативів та інші позичальники-банки (нерезиденти), які мають кредитний рейтинг не нижче ніж "інвестиційний клас", що підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch ІВСА, Standard & Poor's, Moody's тощо).

Клас "В" – фінансова діяльність задовільна, але потребує більш детального контролю. Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі та в строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені. Одночасно спостерігається можливість виправлення ситуації і покращення фінансового стану позичальника. Забезпечення кредитної операції має бути ліквідним і не викликати сумнівів щодо оцінки його вартості, правильності оформлення угод про забезпечення тощо. До цього класу можуть належати позичальники – банки (резиденти) і банки дружніх країн, які дотримуються економічних нормативів та позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж показник В, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch ІВСА, Standard & Poor's, Moody's тощо).

Клас "Г" – фінансова діяльність незадовільна, економічні показники не відповідають установленим значенням і спостерігається їхня нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків/комісій за нею є низькою; проблеми можуть стосуватися стану забезпечення за кредитом, потрібної документації щодо забезпечення, яка свідчить про наявність (схоронність) і його ліквідність тощо. До цього класу також належать позичальники/контрагенти банку, проти яких порушено справу про банкрутство.

Клас "Д" – фінансова діяльність незадовільна і є збитковою; показники не відповідають установленим значенням, кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), ймовірності виконання зобов'язань позичальником/контрагентом банку практично немає. До цього класу належать також позичальники/контрагенти банку, що визнані банкрутами в установленому чинним законодавством порядку.

Якщо немає достовірної фінансової звітності, що підтверджує оцінку фінансово-економічного стану позичальника – юридичної особи, або відповідних документів та інформації щодо оцінки фінансового стану фізичної особи, а також належним чином оформлених документів, на підставі яких здійснювалася кредитна операція, то такі позичальники мають класифікуватися не вище класу "Г".

Якщо банк здійснює довгострокове кредитування під інвестиційний проект, розрахунок ефективності якого (у тому числі доходу, що планується отримати від його реалізації) забезпечує погашення кредиту і відсотків/комісій за ним відповідно до умов кредитної угоди, а також за умови, що бізнес-план реалізації інвестиційного проекту виконується, то клас позичальника може бути підвищено на один рівень.

Приклад визначення класу позичальника залежно від суми балів за оцінкою кредитоспроможності наведено в табл. 12.5.

Як видно із даних табл. 12.4 і 12.5 аналізоване підприємство належить до класу В. При його кредитуванні банк нестиме підвищені фінансові ризики, тому є ймовірність відмови банку у кредитуванні підприємства.

Таблиця 12.5

Визначення класу позичальника залежно від оцінювання кредитоспроможності

Значення узагальненого показника

Клас позичальника

Від 800 більше

А

Від 650 до 799

Б

Від 450 до 649

В

Від 250 до 449

Г

Від 249 і менше

д

З урахуванням обслуговування позичальником боргу визначається категорія кредитної опертії. Залежно від класу кредитоспроможності позичальника та такої категорії встановлюють кредитну ставку, визначають умови надання й повернення кредиту, порядок сплати відсотків тощо.

Оцінку стану обслуговування боргу банки зобов'язані здійснювати щомісяця. За станом погашення позичальником/контрагентом – юридичною особою кредитної заборгованості за основним боргом (у тому числі за операціями репо) та відсотків/комісій за ним на підставі кредитної історії позичальників та їх взаємовідносин з банком обслуговування боргу є:

"добрим":

  • • якщо заборгованість за кредитом і відсотки/комісії за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів; або
  • • кредит пролонговано без пониження класу позичальника та відсотки/комісії за ним сплачуються в установлені строки чи з максимальною затримкою до семи календарних днів; або
  • • кредит пролонговано з пониженням класу позичальника до 90 днів та відсотки/комісії за ним сплачуються в установлені строки чи з максимальною затримкою до семи календарних днів;

"слабким":

  • • якщо заборгованість за кредитом прострочена від 8 до 90 днів та відсотки/комісії за ним сплачуються з максимальною затримкою від 8 до 30 днів;
  • • або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника на строк від 91 до 180 днів, але відсотки/комісії сплачуються в строк або з максимальною затримкою до 30 днів;

"незадовільним":

  • • якщо заборгованість за кредитом прострочена понад 90 днів;
  • • або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника на строк понад 180 днів.

Порядок визначення категорії кредитної операції наведено в табл. 12.6.

Таблиця 12.6

Визначення категорії кредитних операцій

Фінансовий стан позичальника (клас)

Обслуговування боргу позичальником (група)

„добре"

слабке”

„незадовільне"

„А”

„стандартна”

„під контролем”

„субстандартна”

„Б”

„під контролем”

„субстандартна”

„субстандартна”

„В”

„субстандартна”

„субстандартна”

„сумнівна”

„Г”

„сумнівна”

„сумнівна”

„безнадійна”

,Л”

„сумнівна”

„безнадійна”

„безнадійна”

Оцінку фінансово-економічного стану позичальника/контрагента банку з урахуванням поточного стану обслуговування позичальником/контрагентом кредитної заборгованості банк здійснює кожного разу під час укладання договору про здійснення кредитної операції.

У подальшому оцінку фінансового стану здійснюють для:

  • • банків – не рідше, ніж один раз на місяць;
  • • інших юридичних осіб – не рідше, ніж один раз на три місяці;
  • • фізичних осіб – періодичність оцінки їх фінансового положення визначається банками самостійно з урахуванням стану обслуговування боргу та строковості кредиту, але не рідше, ніж один раз у рік (або за результатами фінансового року).

Залежно від зміни класу позичальника та якості обслуговування боргу у динаміці категорія кредитної операції може змінюватися, а умови кредитування переглядатися.

 
<<   ЗМІСТ   >>