Десинхроноз та його наслідки

Кожна людина повинна знати про сприятливі і несприятливі для неї періоди доби, щоб у випадку необхідності приймати міри застереження. Потрібно прислуховуватися до свого організму у "важкі години" доби. Наприклад, максимальна ймовірність виникнення інфаркту попадає на

9 год., на 17-18 год., і на 2 год. ночі. Тому "сердечникам" роботу потрібно починати пізніше 9 години, а закінчувати потрібно раніше 17 години.

Біоритми організму різко не узгоджуються з добовими біоритмами, якщо людина перебуває в іншому годинному поясі (працює в нічні зміни, у полярних широтах).

Порушення координації тих чи інших біоритміе, що сприяє виникненню своєрідного патологічного стану називається десинхронозом. Спеціальними дослідженнями виявлено, що зміщення біоритму на 2 год. має мінімальний негативний вплив. Організм людини пристосовується до нових умов поступово, внаслідок перебудови біоритмів. Наприклад, при зміщенні на 12-годинний пояс організм пристосовується до нових умов протягом 10-15 днів.

При десинхронозі у людини знижується працездатність. Якщо на новому місці передбачена робота з максимальною затратою енергії (спортивні змагання), то треба заздалегідь (за 3-10 днів) поступово змінювати режим праці і відпочинку на місці тимчасового проживання, щоб організм людини пристосувався до нової годинної широти. Учені багатьох країн світу намагаються використати дані про біоритми для прогнозування, попередження загострень деяких захворювань, нещасних випадків, синхронізації соціального ритму з біологічними можливостями людини, а також для вдосконалення системи планування спортивних змагань.

Сезонні біоритми тісно пов'язані з метеорологічними явищами природи: атмосферним тиском, температурою, вологістю повітря, кількістю кисню, режимом електромагнітних коливань атмосфери, космічною радіацією, тощо. При зміні пори року виникає недостатність різних природних факторів — світла, ультрафіолетових променів. Усі ці коливання впливають на стан людського організму, зокрема, на обмінні процеси, артеріальний тиск, роботу ендокринних залоз, психіку, працездатність. Найзгубніше ці коливання біоритмів діють на хворий організм, стан якого за несприятливих умов значно погіршується.

Добова періодичність коливання інтенсивності фізіологічних процесів в організмі людини:

• 1-3 год. — максимальна активність жовчного міхура. "Важкі години" печінки в її напруженій діяльності — йде велика боротьба з отрутами організму.
• 1-4 год. — тиск крові і частота дихання мінімальні. Тіло відпочиває, організм фізично повністю виснажений і особливо чутливий до болю.
• 1-5 год. — понижена температура тіла. Мінімальна кількість цукру в крові. Тіло працює на найменших "обертах", але слух загострений і чутко реагує на шум.
• 2 год. — різке звуження капілярів кровоносних судин.
• 2- 5 год. — мінімальна фізіологічна активність (людина слабка). Мінімальна працездатність легень, пульс і дихання найбільш повільні.
• 3- 5 год. — максимальна активність печінки. Згод. — найнижчий тиск крові.
• 4 год. — найменша частота пульсу. Мозок постачається найменшою кількістю крові. Це час, коли найчастіше помирають люди.
• 4- 5 год. — максимальна активність кісткового мозку.
• 5 год. — мінімальна температура тіла. Нирки вільні і нічого не виділяють. Пробудження від сну бадьоре.
• 5- 6 год. — відчуття голоду. Навіть якщо людина хоче спати, її тіло пробуджується. Тиск підвищується.
• 5- 7 год. — максимальна активність легень. Серце б'ється швидше.
• 6- 7 год. — найменша швидкість осідання еритроцитів (НІОЕ). Імунологічний захист організму особливо сильний.
• 7- 9 год. — максимальна активність товстого кишечника. Зниження активності шлункових проток і роботи шлунку.
• 9 год. — максимальний вміст адреналіну в крові. Підвищується психічна активність, зменшується чутливість до болю. Кров'яний тиск знижується до мінімуму. Серце працює на повну потужність.
• 8- 12 год. — перший підйом працездатності (людина сильна).
• 8- 9 од. — тіло відпочило, печінка повністю звільнила організм від отруйних речовин. В цей час особливо шкідливий для печінки алкоголь.
• 9- 10 год. — максимальна кількість цукру в крові. 9-11год. — максимальна активність шлунка.
• 10 год. — перший пік підвищеної працездатності (найсильніша людина). 11-12 год. — відчуття голоду. Серце продовжує працювати ритмічно.
• 11-13 год. — максимальна активність підшлункової залози і селезінки. Печінка відпочиває, в кров поступає невелика кількість глікогену.
• 12 год. — максимальне пробудження біологічно активних точок шлункових проток. Максимальне відчуття голоду. Обід краще перенести на 1год. пізніше.
• 13 год. — різко понижується, працездатність органів кровообігу. Минув перший період активності, відчувається втома.
• 13-15 год. — мінімальна фізіологічна активність (найслабша людина). Максимальна активність серця.
• 15-17 од. — максимальна активність тонкого кишечника.
• 15-19 год. — другий підйом працездатності (людина стає сильною). Органи чуттів напружені до краю, особливо нюх і смак.
• 16 год. — максимальна кількість азоту в крові. Рівень цукру в крові підвищується, але після цього наступає спад його кількості.
• 16-17 год. — відчуття голоду.
• 16-18 год. — найбільш високий вміст гемоглобіну в крові.
• 17 год. — другий пік підвищеної працездатності.
• 17-19 год. — максимальна активність сечового міхура. Наступає дуже поганий час для алергіків. Психічна стабільність на нулі. Людина нервова, може посваритися через дрібниці.
• 17-20 год. — максимальна активність лімфатичних вузлів і селезінки.
• 18 год. — максимальна температура тіла, максимальне число скорочень серця (пульс), розширення капілярів. Максимальна кількість адреналіну в крові. Психічна бадьорість поступово зменшується. Знижується відчуття фізичного болю.
• 19-21 год. — максимальна активність нирок. Тиск крові підвищується, починаються головні болі.
• 20 год. — мінімальна кількість азоту в крові. В цей час вага людини досягає максимуму, реакції дивовижної швидкості.
• 21 год. — різкий спад працездатності органів кровообігу. Зменшується працездатність серцевого м'яза.
• 21-22 год. — максимальна швидкість осідання еритроцитів
• (ШОЕ).
• 21-23 год. — максимальна активність судинної системи. Кров переповнена білими кров'яними тільцями. Температура тіла знижується.
• 22-23 д. — фізіологічний спад (перебудова організму до нічного циклу).
• 23 од. — початок сну.
• 24-1 год. — відчуття голоду у "сов".

Підпорядковуючись біоритмам, кожний фізіологічний показник протягом доби може суттєво змінюватися, що слід враховувати при діагностиці різних захворювань. Незнання таких закономірностей може призвести до діагностичних помилок. Цей факт потрібно завжди враховувати при поясненні хворим шкідливості самодіагностики та самолікування на її основі. Досить точно вивчений добовий біоритм симпатико-адреналінової системи. Найпростіша схема виглядає так: максимальна активність (збільшується виділення адреналіну) ранком (8 - 12 год), мінімум - в середині дня (12 - 16 год.), другий максимум — увечері (16 - 22 год.) найбільш виражений мінімум — уночі (22 - 8 год.). Відповідно коливається рівень процесів життєдіяльності. Найбільша активність та продуктивність у ранкові години, у другій половині дня вона спадає, увечері дещо посилюється і значно знижується уночі. Тому здавна люди жили в строгій відповідності до вимог біоритмів не

тільки тому, що користувалися часом відповідно до Сонця, але й тому, що знали зі власного досвіду — найпродуктивніше працювати зранку. Рано лягали спати не для економії світла, а найперше для того, щоб добре виспатися і продуктивно працювати протягом дня. Після обіду відпочивали, щоб відновити сили до кінця трудового дня. Такі умови диктувала природа, забезпечуючи значну трудову віддачу.

З розвитком людства змінилися спосіб життя і характер праці. Однак природні біоритми залишилися такими ж тому, що еволюційні зміни не встигають за науковим і суспільним прогресом.

Усупереч природним біоритмам у деяких людей виробилася звичка пізно лягати спати і пізно вставати. У результаті цього зламалися адаптаційні механізми, що сприяє виникненню неврозів. Здорова людина має один-єдиний біоритм, синхронний з природою, відхилення людини від нього є небажаними.

Біоритми є основою раціональної регламентації всього життєвого розпорядку людини. Цим забезпечується висока продуктивність праці і добре самопочуття. Досягти цього можна лише в тому випадку, якщо дотримувати сталого розпорядку дня.

Вивчення біоритміки - основа прогнозів у багатьох галузях нашого життя, медицині, художній творчості, психології, спорті. Ритмічність властива природі, наше завдання — жити в союзі з нею.

Нейтралізувати порушення у біоритмах допоможе здоровий спосіб життя, виконання конкретних рекомендацій для відповідних професій та видів праці.