Дослідження інформаційного забезпечення процесу формування та прийняття управлінських рішень на підприємствах

Розвиток держави супроводжується постійним численним прийняттям управлінських рішень. Підвищення результативності формування, прийняття та реалізації управлінських рішень потребує теоретичного обґрунтування системи інформаційного забезпечення.

Розроблення та розвиток сучасних методів збору, обробки, зберігання, аналізування та подання інформації для підготовки управлінських рішень є одним з найважливіших чинників вдосконалення технології управління процесом надійної реалізації інноваційних та інвестиційних проектів.

Система управління процесом їх реалізації являє собою процес руху обробки інформаційних потоків за певний управлінський цикл. Звідси і випливають високі вимоги до надійності системи управління проектами, які полягають у своєчасності та раціональності обробки інформаційних потоків та вироблення об'єктивних управлінських рішень за певний період. Саме з інформації починається зв'язок суб'єкту та об'єкту управління. Важливе значення при цьому набуває створення на підприємстві ефективної системи моніторингу навколишнього середовища, що володіє механізмом адаптації. Основним завданнями такої системи є не тільки збір й перероблення первинної інформації, але й прийняття оперативних управлінських рішень на місцях у разі виникнення проблем, що вимагають термінового вирішення.

Основним принципом є принцип взаємозв'язку інформаційних повідомлень та основних функцій управління (прогнозування, планування, організації, контролю, аналізування та реагування). Такий взаємозв'язок забезпечує надійність функціонування системи управління й, відповідно, надійність реалізації ефективного менеджменту в цілому [104, 115].

Особливу роль в організації управління грає та інформація, що представляє собою накопичений досвід, який структурується та формалізується у вигляді бази знань та інтуїції, що використовуються для побудови підтримки прийняття рішень в системі ситуаційного управління підприємством.

Система інформаційної підтримки прийняття рішень є найбільш прогресивним та перспективним засобом, що сприяє ефективному вирішенню проблем. Це пов'язано з тим, що в техніко-економічній області вирішуються не тільки чисельні, але й логічно-ітуїтивні задачі.

У самому загальному випадку інформаційний ресурс управління включає:

• – технічне забезпечення або технічні засоби інформаційної системи;
• – інформаційне забезпечення, яке представляє собою базу даних;
• – програмне забезпечення або інформаційні технології, службовці для переробки інформації [99, 101, 112].

Більш докладний опис основних компонентів структури інформаційного ресурсу управління наведено на рис. 2.2.

Тут центральним елементом технічних засобів є сучасні кмп'ютери, для об'єднання яких в обчислювальну мережу використовуються спеціальні комунікаційні засоби. Для збору первинних даних на об'єктах управління використовується спеціальна вимірювальна техніка та датчики.

Інформаційне забезпечення включає масиви постійної інформації, у яких зберігаються дані, що не змінюються в процесі управління. До таких даних, наприклад, відносяться різні нормативні показники. Масиви змінної інформації представляють собою дані, що описують об'єкт, суб'єкт та систему управління. Зі зміною стану перерахованих компонентів управління буде змінюватися і відповідна інформація. Масиви оперативної інформації представляють собою дані, які безпосередньо використовуються в процесі управління об'єктом в поточному часі.

Програмне забезпечення загального призначення включає в себе інформаційні технології, що беруть участь у процесі управління незалежно від характеру розв'язуваної проблеми. Програмне забезпечення спеціального призначення включає в себе інформаційні технології, що використовуються для рішення конкретних проблем.

Кількість достовірної інформації, що з'являється в результаті діяльності підприємства і має вагомий вплив на успіх поставлених завдань та ефективне вирішення проблем, а також якісне врахування швидкості, з якою ця інформація змінюється, робить необхідним для керівників застосування (у тому числі) формальних методів збору та оброблення інформації.

Рис. 2.2. Структура інформаційного ресурсу управління

Примітка: розроблено автором на основі [86, 100, 299, 307]

Ефективність прийняття управлінських рішень прямо залежить від якості визначення джерел інформації та способів її отримання, тому процес проектування інформаційно-керуючої системи можна розділити на декілька етапів [109].

Процес починається з аналізування системи прийняття рішень, з визначення всіх видів рішень, для прийняття яких вимагається інформація. Враховуються потреби кожного рівня функціональної сфери підприємства.

Найбільш ефективною є система, що надає інформацію оптимального обсягу та якості, яка необхідна для організації оптимального управління за

умови найменших можливих витратах. При проектуванні системи необхідно враховувати, що вартість експлуатації інформаційно-керуючої системи може значно перевищувати витрати на оплату праці спеціалістів та вартість обладнання для обробки даних. До складу витрат входить час, витрачений на проектування системи, її установку, навчання персоналу, а також час і витрати, пов'язані зі збором, накопиченням та обробкою інформації. Однак, своєчасним оцінюванням економічної ефективності інформаційно-керуючої системи часто невиправдано нехтують, що може привести до створення на підприємстві економічно недоцільної інформаційної системи.

Однією зі складних проблем, пов'язаних з експлуатацією інформаційно-керуючої системи, є можливість вироблення надмірно великої або зайвої кількості інформації, що не пов'язана з вирішенням поточних завдань. Проблема в тому, що надлишок інформації так само ускладнює процес ухвалення рішення, як і її недолік. Похований під купою несуттєвих фактів, керівник може переглядати важливу інформацію, але не може досить швидко встановити її дійсну важливість для своєчасного прийняття рішення. Отже, добре спроектована та налагоджена інформаційно-керуюча система повинна забезпечувати керівника вибірково й сучасно важливою інформацією. За можливістю, інформацію необхідно також як можна щільніше упаковувати, щоб скорочувати необхідні для її зберігання об'єми пам'яті та прискорювати процес її пошуку.

Інформація, що вводиться до комп'ютерної інформаційної системи, передчасно повинна бути організована так, щоб її можна було витягти в зручному для використання вигляді [109].

Деякі види програмного забезпечення, їх застосування та назви, під якими вони реалізуються на ринку, показано в табл. 2.3.

У процесі управління підприємством як суб'єктом метаболістичної системи зустрічаються різноманітні ситуації, вельми складні проблеми та завдання.

При оцінюванні ефективності необхідно враховувати, що всі основні показники соціально-економічного характеру (обсяг продукції, капітальні вкладення, поточні витрати тощо), як правило, змінюються в часі. Причому різночасні (несинхронні) витрати та результати економічно нерівнозначні.

Таблиця 2.3

Критерії ефективності вибору раціональних рішень в умовах невизначеності інформаційного забезпечення

Примітка: розроблено автором на основі [77, 79, 83, 98, 109, 121, 153]

Термін "забезпечення" означає також зберігання, виконання чогось, гарантує здійснення того чи іншого процесу. Таким чином, коли йдеться про певне часткове забезпечення управління, вказуючи на його конкретний аспект (наприклад інформаційний), то мають на увазі передусім комплекс засобів, умов та дій, що гарантують нормальне проходження управлінських процесів [91].

На думку автора, інформаційне забезпечення повинно включати комплекс взаємопов'язаних методів, заходів та засобів, що реалізують основу чи базу прийняття управлінських рішень. Необхідно вміти вміло формулювати принципи побудови інформаційного забезпечення, а також творчо враховувати комплексний підхід та наявні взаємозв'язки між складовими інформаційного забезпечення.

В цьому контексті важливо проаналізувати інституційні чинники формування та прийняття управлінських рішень в системі ангстремменеджменту на прикладі підприємств авіаційної промисловості України.