Побудова захисних функцій ангстремменеджменту при запобіганні захоплення та банкрутства авіапідприємств

У межах функціонування техногенно-інформаційної економіки важливе місце займає розроблення та застосування об'єктивних методів прогнозування ризику втрати інформації та виникнення банкрутства господарюючих суб'єктів.

Сфера застосування зазначеного інструментарію та зацікавлені в одержуваній при цьому інформації споживачі – кредитні установи та комерційні кредитори, лізинго- та орендодавці, страхові компанії, постачальники товарів, послуг й інших довгострокових бізнес-партнерів, акціонери, інвестори підприємства, а також органи державного регулювання, відповідальні за вироблення та проведення державної політики у відповідній галузі чи регіоні [89, 110].

Особливо важливе значення при прогнозуванні ризику банкрутства у цивільній авіації має застосування об'єктивних методів, унаслідок високої капіталоємності й, відповідно, довгострокової інерції прийняття рішень, а також через тісний зв'язок між можливістю підтримки безпеки польотів повітряних судів та наявністю стабільного фінансового забезпечення виробничої діяльності авіапідприємств, що різко підвищує ціну помилок, допущених в області керування й державного регулювання авіаційної діяльності.

Важливу роль грає інформація стосовно ризику банкрутства авіапідприємства в процесі прийняття обґрунтованих рішень в області сертифікації та ліцензування авіаційної діяльності органами, відповідальними за забезпечення безпеки польотів, захист інтересів споживачів та ефективне функціонування авіатранспортного ринку.

В результаті оцінювання ресурсного потенціалу в системі ангстремменеджменту авіапідприємств автором звернуто увагу на наступні характеристики [76, 79, 81, 84, 91]:

достатність ресурсів для вирішення поставлених завдань, комплексність ресурсного потенціалу, тобто наявність усіх видів необхідних ресурсів;

гнучкість та адаптованість ресурсного потенціалу, що визначає спроможність підприємства до інновації;

перспективність ресурсного потенціалу або наявність життєздатного ядра.

Часові обмеження антикризових процедур визначено інтенсивністю поширення кризових явищ.

Визначено, що ресурсний потенціал також є лімітуючим обмеженням антикризового процесу.

Наступним етапом розроблено антикризову програму авіапідприємства, яка являє собою детальний план заходів, що мають бути вжитими, послідовність, ресурси, та відповідальність за їх виконання. Її зміст обумовлено результатами проведеної діагностики, його часовими та ресурсними обмеженнями.

Залежно від фази кризи, жорсткості часових та ресурсних обмежень в антикризовій програмі авіапідприємства знайдено оптимальне поєднання оперативних, тактичних та стратегічних рішень.

Найважливішою управлінською функцією на етапі безпосереднього проведення запланованих заходів виявлено організацію контролю за перебігом виконання розробленої антикризової програми для своєчасного вжиття заходів щодо модернізації коригування раніше розробленої політики (процедур, заходів) у зв'язку з непрогнозованими збудженнями у зовнішньому та внутрішньому середовищах [81, 95].

Система контролю має забезпечувати, по-перше, відстеження динаміки зовнішніх проявів кризових явищ, причин та факторів розвитку кризи, інтегральних показників кризового стану; по-друге, оцінювання результатів вжитих антикризових заходів (за їх характером, термінами, наслідками реалізації тощо).

Залежно від ступеня досягнення поставлених цілей запропоновано можливість наступних дій ангстремменеджменту авіапідприємств:

продовження реалізації розробленої антикризової програми при досягненні поставлених цілей та завдань, контроль за результативністю вжитих заходів;

модернізація й коригування антикризової програми при недотриманні її окремих параметрів (терміни реалізації, досягнутий ефект, необхідні ресурси тощо) або при несподіваних збуреннях у зовнішньому середовищі підприємства.

На цьому етапі діяльності особливе значення має популяризація позитивних змін серед працівників авіапідприємства, його власників, господарчих партнерів для створення позитивного іміджу підприємства, підтримання впевненості в досягненні поставленої мети [80].

Метою заключного етапу процесу антикризового управління є створення або модернізація основних елементів системи протидії банкрутству на рівні підприємства, розроблення та реалізація профілактичних заходів щодо запобігання повторенню кризи в майбутньому. Мають бути внесені відповідні зміни до основних функціональних стратегій та політики підприємства: управління господарським ризиком, грошовими оборотами та запасами формування та використання прибутку, закупівлі матеріальних ресурсів, управління дебіторською заборгованістю, залучення кредитних ресурсів, інвестиційну та іншу політики, пов'язані з генеруванням або витрачанням грошових коштів. Зміни, що вносяться, мають враховувати передові технології

авіаційної галузі, засоби та інструменти управління економічними процесами, забезпечувати високоефективну та сталу діяльність авіапідприємства у майбутньому.

Контроль за виконанням антикризової програми авіапідприємства передбачає дотримання трьох основних функцій (етапів) контрольного процесу, з особливостями, що їм притаманні:

визначення стандартів;

визначення досягнутих результатів та їх порівняння з встановленими стандартами;

обґрунтування необхідних дій та заходів управлінського впливу.

Стандарти оперативного контролю можуть встановлюватися не тільки на рівні усього підприємства, але й на рівні його функціональних підрозділів.

Періодичність проведення контролю визначено стадією розвитку кризових явищ та гостротою часових обмежень антикризового процесу. При контролі виконання антикризової програми, враховуючи можливі негативні наслідки невиконання цільових показників для життєдіяльності підприємства, мають місце обґрунтовано допустимі межі зміни кожного контрольного показника.

На заключному етапі контролю (обґрунтування необхідних дій та заходів управлінського впливу) вибір варіанта дій залежить від експертної оцінки потенціалу результативності окремих заходів та можливості подолання перешкод, які зумовлюють низьку результативність або невідповідність часовим обмеженням. З таких заходів розроблено додатковий план-графік, в якому фіксуються уточнені часові, ресурсні та результативні параметри його проведення, виходячи з досягнутого стану господарсько-фінансової діяльності в цілому по авіапідприємств}.

Розроблення антикризової програми авіапідприємства є основою авторської моделі антикризового (протирейдерського) управління авіапідприємством. її зміст обумовлено результатами проведеної діагностики [77, 85, 107].

Представлена модель має практичну спрямованість та може бути ефективно використана у протирейдерській діяльності авіапідприємств.

Рейдерській атаці може піддатися кожне підприємство в країні, до якого не впроваджено гнучкий та міцний ангстремменеджмент [90, 94, 115].

Найбільша авіакомпанія України "Аеросвіт" піддалася рейдерському захопленню, про що у свій час повідомляли τοπ-менеджери компанії, діяльність яких заблокував акціонер, у якого менш ніж 5% акцій підприємства.

Було повідомлено, що приводом для таких заяв стала спроба силового захоплення компанії під час проведення засідання наглядової ради та реєстрації зборів акціонерів "Аеросвіту".

Водночас, Державіаслужба не видала дозволу на виконання польотів, внаслідок чого авіакомпанія "Аеросвіт" не змогла використовувати свої літаки.

У ході слідчих заходів слідчою групою в присутності представників Державіаслужби було вилучено документацію на літаки, які експлуатував "Аеросвіт".

"Аеросвіт" звертався до Генеральної прокуратури, Служби безпеки України, Міністерства інфраструктури, а також до Президента України з вимогою розглянути дії посадових осіб (менеджерів вищої ланки) Державіаслужби, в яких авіакомпанія бачила спробу рейдерського захоплення авіакомпанії, та просила надати їм оцінку. Але зазнала поразки.

Результатом подібного рейдерства виявилася відсутність дієвої реакції менеджерів та вищих державних органів на зниження ефективності прийняття управлінських рішень авіакомпанії на ринку міжнародних перевезень стосовно необхідності концентрації зусиль зі створення "непробивного" захисту від рейдерів [90, 113].

У даному дослідженні надано пропозицію протистояти рейдерським атакам за допомогою технології ангстремменеджменту, а саме за допомогою прогнозування можливих зовнішніх втручань методом 3D-моделювання.

На погляд автора, протиставити рейдерству необхідно в першу чергу заборону розгляду позовів судами, що розташовані не за місцем реєстрації авіакомпаній, і жорстке кримінальне переслідування суддів у кожному доведеному разі винесення ними завідомо неправосудного рішення. Від рейдерських атак не застраховано жодне підприємство, готуватися необхідно заздалегідь, плануючи превентивні заходи. І, звичайно, для того, щоб перемогти ворога, необхідно знати його в обличчя і добре уявляти собі те, проти чого доведеться боротися. Управління персоналом авіакомпаній в такій ситуації набуває особливого значення, оскільки дозволяє реалізувати та узагальнити широкий спектр питань адаптації підприємства до зовнішніх умов, врахування особистісного фактора при побудові системи управління персоналом в умовах небезпеки, у т.ч. в умовах рейдерської загрози.

Сучасні інформаційні технології дозволяють створювати чисельні моделі різних об'єктів. З використанням їх можливостей автором запропоновано вміння бачити потенційних загрозливих суб'єктів, своєчасне отримання їх характеристик, виконання дослідження їх фізичних властивостей шляхом постановки чисельних експериментів, коригування та внесення необхідних змін, тобто виготовлення гарантованого захисту від рейдерства. Інструментом для цього обрано CAD/CAM/CAE системи, елементом яких є математична 3D- модель проектованого суб'єкту [81, 84, 90, 95].

В процесі 3D-моделювання задіяно різні складові та компоненти ангстремменеджменту. Теоретичною основою геометричного моделювання обрано диференціальну та аналітичну геометрію, топологію та інші розділи обчислювальної математики. Геометричне моделювання допомогло методами побудови кривих ліній, поверхонь та твердих тіл, методами виконання над ними різних операцій і методами управління чисельними моделями.

Особливе місце відведено моделям з поверхнями складної форми, так званим складним (скульптурним) поверхням, до яких деталей віднесено корпуси багатьох транспортних засобів, наприклад, авіасуден, лопаток авіатурбін, крил літаків тощо.

Об'ємні моделі відрізняються тим, що в них в явній формі містяться дані щодо приналежності елементів внутрішнього та зовнішнього по відношенню до суб'єкту простору.

Розроблені автором 3D-моделі [82, 84, 85] для запобігання рейдерським атакам за технологією ангстремменеджменту авіапідприємств відображають тіла із замкнутими об'ємами, що є так званими багатообразами (manifold). Деякі системи геометричного моделювання допускають операцію з небагатообразними моделями (nonmanifold), прикладами яких можуть бути моделі суб'єктів, що дотикаються один одного в одній точці або упродовж прямої – тобто, коли одну або декілька рейдерських атак вже здійснено. Небагатообразні моделі зручні у процесі конструювання, коли на проміжних етапах корисно працювати одночасно з тривимірними та двовимірними моделями без конкретизації товщини стінок конструкції тощо. Показано результати даного об'ємного моделювання за допомогою інженерно-комп'ютерної графіки (рис. 4.1).

У результаті запропонованої системи ангстремменеджменту автором отримано різні види суб'єктів, аналізуючи котрі можна виділити більш та менш загрозливі в будь-який час.

Рис. 4.1. Види загрозливих суб'єктів економічної діяльності за технологією ангстремменеджменту авіапідприємств

Примітка: розроблено автором на основі проведеного 3D-моделювання

Даний рисунок демонструє, що, якщо відхилення від норми (1-го виду) існують, то це означає будь-яку загрозу ззовні. Аналізуючи відхилення можна

навчитися своєчасно розпізнати спрямованість мислення загрожуючих суб'єктів та запобігати зовнішньому вражому втручанню.

Для визначення рівня впливу ризиків рейдерства на ефективність прийняття управлінських рішень в системі ангстремменеджменту авіапідприємств, автором використано нелінійну регресійну модель з зовнішніми входами (NARX) [86].

Формальне оцінювання ступеню навчання нейронної мережі виконано за допомогою функції помилок, на основі показників якої зроблено висновки щодо якості налагодження мережі для вирішення задачі протистояння ризикам від рейдерства. Тобто функції помилок автором взято за критерії якості процесу навчання нейронної мережі. В дослідженні ці критерії використано як суму квадратів відхилень, середню квадратичну похибку (MSE), комбіновану похибку та середню абсолютну похибку (МАЕ).

В результаті, середня квадратична похибка навчальної вибірки не перевищила її значення для тестової, а показники кореня з середньоквадратичної похибки (RMSE) та середньої абсолютної похибки у відсотках (МАРЕ) дозволили визначити загальний рівень адекватності моделі (табл. 4.7).

Таблиця 4.7

Визначення загального рівня адекватності моделі

Авторська нейромережева модель прогнозування рівня впливу ризиків рейдерства в системі ангстремменеджменту авіапідприємств припускає повну детермінованість усіх її елементів, що характеризують вплив загроз зовнішнього середовища [93, 98].

Кількість елементів вхідного сигналу – це всі елементи економіко-математичної (нейромережевої) моделі прогнозування рівня впливу ризиків:

На основі існуючих показників визначено кількість синаптичних ваг Lw:

6 синаптичних ваг синаптичні ваги.

Отримавши розрахунки, значення кількості синаптичних ваг в даному досліджені, визначено кількість нейронів в прихованих шарах

• – при 6 синаптичних вагах:нейрон;
• – при 452 синаптичній вазі:нейронів.

До нейронної мережі закладено один прихований шар нейронів з нелінійними функціями активації, що дало можливості апроксимувати нелінійні залежності, а до вихідного шару поміщено один нейрон з лінійною функцією активації, що необхідно для екстраполяції залежностей. Для моделювання динамічної системи на входи нейронної мережі встановлено лінії затримки.

При цьому автором розраховано, що достатня кількість нейронів в прихованому шарі не повинна перевищувати, де- кількість затриманих входів.

На вході моделі подано показники ризиків (вірогідність їх виникнення) (табл. 4.8), на виході – протистояння ефективності ангстремменеджменту авіапідприємств.

Таблиця 4.8

Показники, що подаються на вході нейромережевої моделі

Примітка: розраховано автором на основі Додатків А-Д

Тестова перевірка створеної нейронної мережі визнала розроблену модель адекватною, тому автором виконано перехід до процесу прогнозування вихідних параметрів (табл. 4.9).

Таблиця 4.9

Відносна похибка прогнозованого значення ефективності ангстремменеджменту авіапідприємства ДП "Антонов"

Примітка: розраховано автором на основі фінансових звітів підприємства та результатів нейромережевого моделювання

Результата розрахунків показника ефективності ангстремменеджменту авіапідприємства ДП "Антонов", наведено в табл. 4.9. Відносна похибка у відсотках (МАРЕ) не перевищила 20%, тому зроблено висновок про адекватність створеної нейромережевої моделі з якістю прогнозу, що відноситься до групи "добре" [105].

Аналізуючи вищевикладене, автором зроблено наступний висновок: проведення прогнозування рівня впливу різноманітних ризиків на ефективність ангстремменеджменту авіапідприємства із залученням нейронної мережі NARX дозволило мінімізувати негативний вплив ризиків зовнішньоекономічного втручання на ефективність прийняття управлінських рішень та успішну діяльність підприємства [86].

Автором зазначено, що ефективність ангстремменеджменту авіапідприємства доцільно розраховувати ще з точки зору економічної ефективності зовнішньоекономічних угод та контрактів, що сприятимуть досягненню фінансової складової прийняття управлінських рішень при загрозах рейдерських атак шляхом забезпечення достатності суми капіталу для фінансування більшості потреб. Для оцінювання ефективності зовнішньоекономічної діяльності авіапідприємства автором запропоновано розраховувати показник якості укладання контракту (), що розраховується наступним чином [86, 93, 90, 95, 98, 115]:

(4.9)

де – прогнозована сума прибутку за контрактом після заходів щодо мінімізації ризиків;

Р – прогнозована сума прибутку за контрактом до заходів щодо мінімізації ризиків.

Інтерпретація даного показника наступна:

якщо , то приймається управлінське рішення про складання контракту, оскільки це веде до захисту ангстремменеджменту авіапідприємства від негативного впливу зовнішнього середовища на його зовнішньоекономічну діяльність;

, то приймається управлінське рішення про відхилення контракту, оскільки це веде до фінансової залежності підприємства від негативного впливу зовнішнього середовища на його зовнішньоекономічну діяльність;

, будь-яке рішення.

Визначення економічної ефективності дозволяє на підставі порівняння можливих варіантів співробітництва із закордонними партнерами сприяти удосконаленню змісту контрактів, оптимізації оборотного капіталу авіапідприємства та його прибуткової діяльності й забезпеченню на цій підставі його фінансової складової прийняття управлінських рішень [80].

При цьому, автор вважає за доцільне побажати керівникові авіапідприємства вміти своєчасно та якісно оцінювати хоча б відносну ефективність прийняття управлінських рішень. В наступному параграфі монографії запропоновано власно розроблену методику розрахунку цього оцінювання за допомогою тієї ж нейромережевої моделі.