Висновки та розділом 4

1. Розроблено економіко-математичну модель ефективності ангстремменеджменту в управлінні авіапідприємствами та виражено за допомогою економіко-математичного апарату залежність ангстремменеджменту авіапідприємств від професійного росту персоналу, що допомагає системі єдиним шляхом досягати економічного підйому та економічної стабільності.

Модель дала змогу оцінити залежність рівня ефективності ангстремменеджменту авіапідприємств від рівня професійності персоналу та основних показників їх діяльності за всіма параметрами. Вона відповідає всім вимогам, які висуваються до моделей такого типу.

На основі отриманої моделі можна не лише визначати рівень ефективності ангстремменеджменту авіапідприємства, а й порівнювати його з аналогічними показниками. Крім того на основі моделі можна відслідковувати динаміку та робити висновки щодо ефективності діяльності авіапідприємств.

• 2. Зазначено, що ефективність ангстремменеджменту авіапідприємств доцільно розраховувати з точки зору економічної ефективності зовнішньоекономічних угод та контрактів, що сприятимуть досягненню фінансової складової прийняття управлінських рішень при загрозах рейдерських атак шляхом забезпечення достатності суми капіталу для фінансування більшості потреб.
• 3. Узагальнено, що основною ознакою рейдерства авіакомпаній при здійсненні міжнародних авіаперевезень є вчинення протиправних дій щодо заволодіння чужою власністю під прикриттям зовні законних підстав, таких як:
  • – вирішення бізнес-конфлікту;
  • – поновлення порушених прав міноритарних акціонерів;
  • – усунення від керівництва неефективного менеджменту тощо.

Ознаками кримінального рейдерства в Україні є:

• – організований характер рейдерської діяльності;
• – забезпечення злочинного результату шляхом вчинення низки протиправних дій кримінального характеру (підробка документів, хабарництво, застосування фізичного та психічного насилля тощо), об'єднаних метою заволодіння чужою власністю;
• – залучення до рейдерських нападів корумпованих представників органів влади та правоохоронних органів;
• – використання неправосудних рішень суду для юридичного прикриття рейдерського нападу та отримання можливості розпоряджатися чужим майном;
• – надзвичайно висока рентабельність рейдерської діяльності.
• 4. Наведено приклади проявів рейдерства та виокремлено його головні ознаки:
  • – протиправне привласнення (захоплення) чужого майна як один із видів діяльності організованих злочинних угруповань;
  • – використання неправосудних судових рішень для отримання можливості розпоряджатися чужим майном;
  • – залучення корумпованих працівників правоохоронних органів до дій зі встановлення фізичного контролю над чужим майном;
  • – вчинення низки протиправних діянь кримінального характеру (підробка документів, хабарництво, застосування фізичного та психічного насилля тощо).
• 5. Зазначено, що рейдерські захоплення є не тільки загрозою, але й важливим механізмом покарання неефективних дій менеджерів підприємства. Рейдерство дисциплінує керівників, змушує менеджмент працювати краще, створює стимул для більш ефективної та якісної діяльності.
• 6. Визначено, що регулярний моніторинг ризику банкрутства є запорукою ефективності системи контролю фінансово-економічного стану та фінансової стійкості авіапідприємств. Жорсткість системи контролю за фінансово-економічним станом фінансово нестабільних авіапідприємств (включаючи контроль за розробкою та реалізацією планів фінансового оздоровлення) з метою побудови легітимних процедур, сприятимуть обмеженню діяльності та послідовному витисненню з авіатранспортного ринку економічно нежиттєздатних підприємств. У цілому це сприятиме створенню середовища, що відповідає реальним діям добровільної інтеграції авіапідприємств та прискореному нагромадженню інвестиційних ресурсів і капіталу економічно сильними перспективними авіаперевізниками.
• 7. Проведено прогнозування впливу ризиків на ангстремменеджмент авіапідприємства із залученням нейронної мережі NARX, що дозволило мінімізувати негативний вплив ризиків зовнішньоекономічного втручання на ефективність прийняття управлінських рішень та показники успішної діяльності авіапідприємств.
• 8. Виявлено, що причиною кризового стану авіапідприємств є не тільки низький платоспроможний попит більшої частини населення, а й не адекватний ринковим вимогам стан управління фінансово-господарською діяльністю підприємств (суб'єктів господарювання).
• 9. Побудовано нейромережеву модель відносної ефективності прийняття управлінських рішень в системі ангстремменеджменту авіапідприємства, що стало можливим завдяки виконаній нормалізації вхідних та вихідних векторів стратегії прогнозування рівня впливу зовнішньоекономічних ризиків на ефективність ангстремменеджменту авіапідприємства, що дозволило скоротити процес навчання нейронної мережі та зменшити значення середньоквадратичної похибки.
• 10. Доведено необхідність комплексного підходу до проблеми оцінювання та моделювання економічної стійкості авіапідприємства, заснованого на обліку як внутрішніх параметрів функціонування (мікроекономічних, технологічних тощо), так і зовнішніх (соціально- політичних, макроекономічних тощо).
• 11. Створено власну методику діагностики економічної стійкості міжнародного аеропорту на основі методу нечітких множин.
• 12. Розроблено модель економічної стійкості міжнародного аеропорту, що дозволило спрогнозувати рівень стійкості аеропорту залежно від можливих управлінських рішень менеджменту та їх впливу на рівень індикаторів ризику, і, таким чином, дозволило управляти економічною стійкістю міжнародного аеропорту.
• 13. Охарактеризовано базу знань про взаємозв'язок індикаторів ризику та економічної стійкості міжнародного аеропорту, що дозволило на основі лінгвістичної оцінки рівня індикаторів ризику зробити висновок про економічну стійкість авіапідприємств.