Повна версія

Головна arrow Природознавство arrow Ангстремменеджмент авіапідприємств

  • Увеличить шрифт
  • Уменьшить шрифт


<<   ЗМІСТ

Висновки

У монографії представлено результати проведеного теоретичного узагальнення та нове вирішення наукової проблеми – розроблення теоретичних положень та прикладних рекомендацій щодо забезпечення ефективності прийняття управлінських рішень на авіапідприємствах. Розроблено методичні засади та практичні рекомендації, які дадуть змогу вітчизняним авіаційним підприємствам підвищувати ефективність господарської діяльності, забезпечувати та підтримувати сталий розвиток у довготерміновій перспективі.

Узагальнено класичну, поведінкову та ірраціональну моделі прийняття управлінських рішень та сформовано модель інтуїтивної технології ангстремменеджменту. За умови впровадження цієї моделі досвід прийняття управлінських рішень в аналогічних (подібних) ситуаціях, що накопичено даним суб'єктом управління й визначить саме рішення. Це надає можливість визначення ймовірності прийняття помилкового рішення та своєчасного попередження його прийняття.

У монографії вирішено актуальну наукову проблему розроблення теоретико-методологічних основ ефективного прийняття управлінських рішень на авіапідприємстві. За допомогою авторської методології ангстремменеджменту авіапідприємств доведено гарантоване отримання ефективності управління економічною стійкістю промислових авіапідприємств й обґрунтовано науково-методичний інструментарій. Проведені дослідження та обґрунтування доцільності прикладних рекомендацій дозволило зробити наступні висновки.

1. Стосовно сутності та класифікації управлінських рішень на підприємстві автором зроблене власне визначення управлінського рішення, з ключовим словом "відповідальність", а не "вибір", "мистецтво", "творчий процес", "акт", "результат діяльності" тощо.

Управлінське рішення (авторське) – це відповідальність за успішність, ефективність та результативність вирішення проблеми.

Серед безлічі видів та типів управлінських рішень (за вищенаведеною, вкрай розгалуженою, класифікацією) автор вважає головною (базовою для всіх) – інтуїтивні. Це обґрунтовано техногенністю інформаційної економіки та сьогоднішніми можливостями управління не тільки керуючими процесами, а й власними думками.

Якість та ефективність, як показники прийняття управлінських рішень на підприємстві, є прямопропорційними та взаємозалежними. Тому автор пропонує розглядати їх не окремими факторними ознаками, а двома боками "однієї медалі".

2. Щодо факторів, що визначають якість та ефективність управлінських рішень, то на сьогодні найбільш повно розроблено два методологічних підходи – натуралістичний та системодіяльнісний, використання яких у теорії прийняття рішень дозволяє значно підвищувати наукову обґрунтованість розробки, прийняття та реалізації управлінських рішень. Однак, натуралістичний підхід, проіснувавши сотні років і забезпечивши ефективність розвитку науки, переживає кризу. Причина цього – спеціалізація наук на вивченні своїх предметів, що виключає комплексне, системне пізнання складних об'єктів та ігнорування ними об'єднуючого початку, наявного в системодіяльнісному методологічному підході. В останньому розроблено практично нову методологію, предмет вивчення якої – діяльність в областях пізнання, мислення людства в цілому. Ця методологія є теорією людської діяльності, що вимагає нового методологічного мислення.

Системний підхід до формування, прийняття та реалізації рішень – ключове положення теорії прийняття рішень. Методологія системного підходу передбачає виділення логічних елементів, що забезпечують вироблення оптимального управлінського рішення. Елементи системи прийняття управлінських рішень, що підлягають системному аналізуванню: мета системи, критерії вибору альтернатив, суб'єкт та об'єкт управління, визначення системи дій, моделювання діяльності при прийнятті управлінських рішень.

3. Проведено аналізування та систематизацію методів прийняття управлінських рішень. Зроблено висновок, що сьогодні, в умовах техногенно-інформаційної економіки, все більш нагальним у менеджменті підприємств стає розроблення принципово нових моделей та методів, пов'язаних з управлінням не стільки людьми, скільки процесами діяльності думки з використанням сучасної електроенцефалографічної техніки на базі нових методологій та технологій, однією з котрих є розроблений та запропонований автором ангстремменеджмент, поки що – для авіапідприємств.

В основі кількісних методів прийняття рішень лежить науково- практичний підхід, що припускає вибір оптимальних рішень шляхом обробки (за допомогою сучасних комп'ютерів) великих масивів інформації: 1) методи науки управління підвищують якість рішень, що приймаються, за рахунок використання наукового підходу, системної орієнтації та моделей; 2) модель є представленням системи, ідеї або об'єкту.

4. Досліджено інформаційне забезпечення процесу прийняття управлінських рішень в управлінні підприємствами, яке довело, що сьогодні саме інформація – головний чинник успіху. Від успішності користування інформацією залежить кінцева ефективність діяльності підприємства в умовах техногенно-інформаційної економіки.

За результатами проведеного у розділі 2 дослідження:

  • – виділено об'єктивні причини для визначення поняття "інформаційне забезпечення" – як забезпечення системи управління сукупністю уявлень, понять, даних та як діяльність, що пов'язана із засобами збирання, реєстрації, передачі, зберігання, опрацювання та представлення інформації;
  • – виділено складові інформаційного забезпечення: інформаційні ресурси, інформаційне програмне забезпечення, інформаційно-аналітичну діяльність тощо.

Дослідження вищевказаних науково-методологічних аспектів удосконалення процесу прийняття управлінських рішень на підприємстві дозволило автору скласти власні визначення.

Методологія (авторське) – це система певних теорій, що використовують інформаційну базу у вигляді сукупності знань про закони та категорії, за допомогою яких дійсність може отримувати адекватне відображення, науково-логічне аналізування, методику мислення (у тому числі – управління думками) та засоби діяльності.

На думку автора, призначення методології у процесі прийняття управлінських рішень – забезпечення чіткого та системного знання в свідомості та підсвідомості людей, що приймають рішення, задля досягнення поставлених цілей (вирішення проблем).

Інформаційне забезпечення інтелектуальної фінансової складової прийняття управлінських рішень на авіапідприємствах (авторське) – це процес задоволення потреб підприємств в інформації про вплив зовнішнього середовища на їх фінансову складову прийняття управлінських рішень, що базується на застосуванні спеціальних засобів її одержання, методів аналізування та оцінювання, нагромадження та видачі в зручному для використання вигляді.

Система інформаційного забезпечення містить сукупність інформаційних даних, їх аналізування, структуризацію й оцінювання.

Розроблення інформаційного забезпечення спрямовано на використання технічних засобів управління для постачання необхідної інформації відповідним органам управління з метою організації, по-перше, безперервного процесу збирання, опрацювання, зберігання й пошуку інформації, а також передачі її на різні рівні управління; по-друге, високої надійності та імовірності інформації відповідно до встановлених вимог щодо збирання та опрацювання на кожному рівні управління за умови інформаційного забезпечення ангстремменеджменту як інструменту ефективного прийняття управлінських рішень на авіапідприємствах.

  • 5. Запропоновано проводити аналізування рівня впливу інституційних чинників на інтелектуальну фінансову складову прийняття управлінських рішень на авіапідприємствах за допомогою комплексу показників, що характеризують рівень впливу:
    • – організаційних чинників: нормативно-правове забезпечення, технічне, комунікаційне, управлінське забезпечення, трудові ресурси;
    • – економічних чинників: фактори зовнішнього середовища, інвестиційна привабливість промислових авіапідприємств, система інвестування, доцільність фінансових вкладень в розвиток галузі.

Протягом останнього аналізованого періоду виявлено негативну тенденцію посилення залежності фінансового стану промислових авіапідприємств від політичних обставин, котрі обмежують їх доступ до джерел інформації про фінансові ресурси. Виявлено створення штучного інформаційного простру для підприємств за принципом надання обмеженої інформації, або створення перешкод для пошуку ними фінансових ресурсів.

6. До економічної науки уведено принципово нове поняття "ангстремменеджмент" як чинник та інструмент процесу ефективного прийняття управлінських рішень на авіапідприємстві.

Ангстремменеджмент, тобто менеджмент думки, дару та інтуїції (авторське) – це глибинне управління інтелектуальними, моральними та духовними можливостями керівників економічних систем за допомогою вибору з набору свідомого та підсвідомого при прийнятті ефективних управлінських рішень.

Більш доступно: ангстремменеджмент – це наука, що вивчає "те", "що" управляє людиною й "те", "чим" управляє людина при прийнятті управлінських рішень.

Автором проаналізовано теоретико-історичне підґрунтя щодо формування інструменту процесу ефективного прийняття управлінських рішень на авіапідприємстві у вигляді ангстремменеджменту та надано декілька власних визначень економічних понять, пов'язаних з ним.

7. Сформовано методологічний підхід до стратегії ангстремменеджменту та до прогнозування ризиків в управлінні авіапідприємствами за допомогою нейромережевого моделювання і перевірено адекватність моделі прогнозування ризиків, а звідси високу якість прогнозів у процесі ефективного прийняття управлінських рішень на авіапідприємств і.

Методологічні основи формування механізму розроблення та реалізації стратегії ангстремменеджменту на авіапідприємствах (авторське) – це сукупність цілей, оцінок прийняття рішення, принципів, критеріїв оцінок, моделей та методів, що базуються на науково-техногенно-інформаційній базі й утворюють методологічний "каркас" системи (процесу) управлінських рішень, про що йдеться у всіх розділах монографії.

Розробивши методологію формування ефективного прийняття управлінських рішень на авіапідприємстві у вигляді системи ангстремменеджменту стало можливим прогнозування ризиків в управлінні авіапідприємствами на основі економіко-математичного та 3D-моделювання.

Задля повного формування методології ефективного прийняття управлінських рішень на авіапідприємстві автором розглянуто методичні підходи до забезпечення ефективного прийняття управлінських рішень на авіапідприємстві економіко-математичну модель ангстремменеджменту в управлінні авіапідприємствами, захисні функції ангстремменеджменту при запобіганні корпоративному захопленню та штучному банкрутству авіапідприємств, побудову нейромережевої моделі відносної ефективності прийняття управлінських рішень в системі ангстремменеджменту авіапідприємства та діагностику економічної стійкості в ангстремменеджменті авіапідприємств.

8. Розглянуто 3D-моделювання в ангстремменеджменті авіапідприємств й вияснено, що у даний час 3D-технології розвиваються у бік збільшення числа координат. Ці рішення особливо затребувані при моделюванні будівельних робіт в авіаційній галузі. За авторською методологією ангстремменеджменту авіапідприємств розроблено 3D-модель: інформація, вибір та час.

Інформаційна 4D-модель формується у результаті об'єднання робіт календарно-мережевого графіка будівельних робіт з відповідними елементами проектної тривимірної моделі, та, таким чином, включає до себе 4 параметри: три просторові координати та час. 4D-модель може бути використана як для віртуального моделювання авіабудівництва, так і для відстеження реального ходу будівельно-монтажних авіадіяльності. За авторською технологією ангстремменеджменту авіапідприємств 4D-модель: база знань, інтуїція, вибір та час.

Інформаційна 5D-модель об'єднує дані про вартість проекту, розраховані на основі даних про фізичні обсяги робіт, з відповідними роботами календарно-мережевого графіку та просторовими координатами. За авторською технологією ангстремменеджменту авіапідприємств 3D-модсль: база знань, інтуїція, вибір, вартість та час.

9. Розроблено економіко-математичну модель ангстремменеджменту в управлінні авіапідприємствами як виражену за допомогою економіко- математичного апарату залежність ангстремменеджменту авіапідприємств від професійного росту персоналу, що допомагає системі єдиним шляхом досягати економічного підйому та економічної стабільності.

Розроблена економіко-математична модель дала змогу оцінити залежність рівня ефективності ангстремменеджменту авіапідприємства від рівня професійності персоналу та основних показників їх діяльності за всіма параметрами. Вона відповідає всім вимогам, які висуваються до моделей такого типу.

Коефіцієнт множинної кореляції склав 0,9738, коефіцієнт детермінації – 0,9483, що вказало на високу збіжність розрахункових та фактичних значень. Коефіцієнт детермінації вказав на те, що ефективність ангстремменеджменту авіапідприємств на 94,83% залежить від зміни включених до моделі чинників (основним з яких є рівень професійної підготовки авіапрацівників).

Фактичне значення критерію Фішеразначно вище, ніж його табличне значення. Стандартна похибка апроксимації дорівнює 0,0242, або 2,42%. З урахуванням того, що в економічних розрахунках допускається похибка у 5-10%, зроблено висновок, що побудована модель достатньо точно описує взаємозв'язок рівня ефективності ангстремменеджменту авіапідприємств від рівня професійної підготовки та основних показників діяльності авіапрацівників.

Таким чином, вплив показників на ефективність ангстремменеджменту авіапідприємства відобразився розробленою моделлю:

На основі отриманої моделі можна не лише визначати рівень ефективності ангстремменеджменту авіапідприємства, а й порівнювати його з аналогічними показниками. Крім того на основі моделі можна відслідковувати динаміку та робити висновки щодо діяльності авіапідприємств.

Задля покращення економіко-математичного понятійного апарату автором укладено класифікацію різних видів економіки, але не в повній відповідності з інтернаціональною системою одиниць, а в авторській логічній інтерпретації:

– ангстремекономіка: економіка думки, дару, інтуїції

– наноекономіка: економіка приватного підприємця

– мікроекономіка: економіка підприємства

– мініекономіка: корпоративна економіка

– економічне мистецтво, управлінське мистецтво

– система

– економічне благо, економічний людський фактор

– мезоекономіка: регіональна економіка

– макроекономіка: національна економіка, економіка країни

  • - мегаекономіка: всесвітня економіка
  • - мультіекономіка: економіка "голів всесвітніх банків", керуючих всесвітньою економічною політикою.

З даної авторської класифікації логічно вимальовуються деякі властивості та закономірності на основі диз'юнкції (множення, перетину) економічних категорій:

  • (мультіекономіка на основі економіки думки, дару, інтуїції) =(перетин макро- та мікроекономіки) =(перетин регіональної та корпоративної економік) =- система;
  • (мультіекономіка за допомогою мистецтва управління створює мегаекономіку);
  • (мультіекономіка за допомогою економіки підприємця керує створенням економічного блага).
  • 10. Розроблення захисних функцій ангстремменеджменту при запобіганні корпоративному захопленню та штучному банкрутству авіапідприємств показало, що основною ознакою рейдерства авіакомпаній при здійсненні міжнародних авіаперевезень є вчинення протиправних дій щодо заволодіння чужою власністю під прикриттям зовні законних підстав, таких як:
    • – вирішення бізнес-конфлікту;
    • – поновлення порушених прав міноритарних акціонерів;
    • – усунення від керівництва неефективного менеджменту тощо.

Ознаками кримінального рейдерства в Україні є:

  • – організований характер рейдерської діяльності;
  • – забезпечення злочинного результату шляхом вчинення низки протиправних дій кримінального характеру (підробка документів, хабарництво, застосування фізичного та психічного насилля тощо), об'єднаних метою заволодіння чужою власністю;
  • – залучення до рейдерських нападів корумпованих представників органів влади та правоохоронних органів;
  • – використання неправосудних рішень суду для юридичного прикриття рейдерського нападу та отримання можливості розпоряджатися чужим майном;
  • – надзвичайно висока рентабельність рейдерської діяльності.

Наведені приклади проявів рейдерства та його визначення окремими фахівцями дають підстави для виокремлення його головних ознак, якими є:

  • – протиправне привласнення (захоплення) чужого майна як один із видів діяльності організованих злочинних угруповань;
  • – використання неправосудних судових рішень для отримання можливості розпоряджатися чужим майном;
  • – залучення корумпованих працівників правоохоронних органів до дій зі встановлення фізичного контролю над чужим майном;
  • – вчинення низки протиправних діянь кримінального характеру (підробка документів, хабарництво, застосування фізичного та психічного насилля тощо).

Рейдери (авторське) – важливий механізм покарання неефективних дій менеджерів. Сама загроза рейдерського захоплення змушує менеджмент працювати краще. Рейдерство дисциплінує власників і менеджмент, створює стимул для більш ефективної та якісної діяльності.

Регулярний моніторинг ризику банкрутства; спрощення існуючої системи контролю фінансово-економічного стану для фінансово стійких авіапідприємств; жорсткість системи контролю за фінансово-економічним станом фінансово нестабільних компаній (включаючи контроль за розробленням та реалізацією планів фінансового оздоровлення) з метою побудови легітимних процедур, сприятимуть обмеженню діяльності та послідовному витисненню з авіаринку економічно нежиттєздатних авіапідприємств. У цілому це буде сприяти створенню середовища, що відповідає реальним діям за добровільною інтеграцією авіапідприємств і прискореному нагромадженню інвестиційних ресурсів і капіталу економічно сильними перспективними авіапідприємствами.

  • 11. Розроблено базу знань про взаємозв'язок індикаторів ризику та економічної стійкості міжнародного аеропорту, що дозволило на основі лінгвістичної оцінки рівня індикаторів ризику зробити висновок про економічну стійкість міжнародного аеропорту.
  • 12. Побудовано нейромережеву модель відносної ефективності прийняття управлінських рішень в системі ангстремменеджменту авіапідприємств. Це стало можливим завдяки виконаній нормалізації вхідних та вихідних векторів стратегії прогнозування впливу ризиків зовнішньоекономічного втручання на ефективність ангстремменеджменту авіапідприємства, що дозволило скоротити процес навчання нейронної мережі та зменшити значення середньоквадратичної похибки.

Проведено прогнозування впливу ризиків на ефективність ангстремменеджменту авіапідприємств із залученням нейронної мережі NARX, що дозволило мінімізувати негативний вплив ризиків зовнішньоекономічного втручання на ефективність прийняття управлінських рішень та успішну діяльність підприємства.

Зазначено, що ефективність ангстремменеджменту авіапідприємства доцільно розраховувати з точки зору економічної ефективності зовнішньоекономічних угод та контрактів, що сприятимуть досягненню фінансової складової прийняття управлінських рішень при загрозах рейдерських атак шляхом забезпечення достатності суми капіталу для фінансування більшості потреб.

13. Розроблено науково нову діагностику економічної стійкості в системі ангстремменеджменту авіапідприємств, яка виявила, що причиною кризового стану авіапідприємств України є не тільки низький платоспроможний попит більшої частини населення, а й неадекватний ринковим вимогам стан управління фінансово-господарською діяльністю підприємств (суб'єктів господарювання).

На процес формування ангстремменеджменту авіапідприємств чинить суттєвий вплив рівень професійної підготовки персоналу. Сучасним напрямом вдосконалення ангстремменеджменту авіапідприємств є врахування механізму взаємодії організаційно-методичних, економічних та соціально-психологічних методів управління персоналом з процесом підвищення ефективності функціонування та конкурентних переваг авіапідприємств.

  • 14. Суб'єктивно-об'єктивний взаємозв'язок ангстремменеджменту та соціально-економічної ефективності функціонування авіапідприємств виявився в тому, що вирішальною передумовою фінансової незалежності та подальшого розвитку промислового авіапідприємства є економічна й соціальна ефективність його діяльності. Соціально-економічна ефективність функціонування підприємства є комплексною характеристикою досягнення його фінансової незалежності в умовах негативного впливу зовнішнього середовища. До соціальних ефектів віднесено підвищення надійності підприємства з позицій своєчасного виконання ним зобов'язань перед працівниками та власниками; наявність у промислового авіапідприємства засобів для фінансування соціальних заходів; відсутність необхідності врахування фактору фінансово-економічного ризику втрат підприємства за наслідками соціальної діяльності.
  • 15. Розроблено програму забезпечення ефективного прийняття управлінських рішень на авіапідприємств! з урахуванням стадій життєвого циклу на основі комплексного підходу, що містить в собі методичне забезпечення розроблення антикризової стратегії авіапідприємства з урахуванням системи збалансованих показників за чотирма складовими, визначення валютних ризиків та рівня якості інформаційного забезпечення ангстремменеджменту. При цьому, оптимальна структура капіталу забезпечується за рахунок використання емісійних джерел його поповнення (емісій акцій, облігацій та векселів) та визначається за допомогою методу корпоративного планування проросту обсягів (у т.ч. людського) капіталу.
  • 16. Запропоновано вдосконалення інституційного та інформаційного забезпечення ангстремменеджменту авіапідприємства, яке привело до того, що ефективність прийняття управлінських рішень з урахуванням ризиків авіапідприємства збільшилася з 25% до 46,6%.

Інформація в економіці має надзвичайно великий вплив в усіх галузях її функціонування. Сучасна інформатизація якісно поліпшує досягнення цілей діяльності промислових авіапідприємств і є умовою їх фінансового успіху навіть в умовах впливу негативного зовнішнього середовища.

17. Задля визначення комплексу соціальних та економічних ефектів функціонування ангстремменеджменту авіапідприємства у зовнішньому середовищі було застосовано комплексний підхід, що включив до себе сукупність завдань, принципів, методів, критеріїв та систему показників, що дозволили всебічно оцінити результати конкретного управлінського рішення, що сприяло досягненню фінансової незалежності підприємства. Особливістю запропонованого методичного підходу до оцінювання соціально-економічної ефективності авіапромислових підприємств з позиції забезпечення фінансової незалежності стала орієнтованість не на фактичний результат фінансово-господарської діяльності підприємства, а на реальну умову його забезпечення. Впровадження рекомендацій з підвищення фінансової незалежності пов'язано з можливістю активізації соціальної діяльності підприємства.

Таким чином, впровадження до практики рекомендацій системи ангстремменеджменту авіапідприємств щодо управління структурою капіталу забезпечило отримання абсолютного економічного ефекту у вигляді річного приросту величини оборотного капіталу близько 3 млн. грн., що відобразило позитивну тенденцію значення абсолютного показника формування та ефективного прийняття управлінських рішень.

 
<<   ЗМІСТ