Перспективи розвитку аквакультури.

Теоретично для розвитку аквакультури є великі можливості. Наприклад, безліч водоймищ, що не використовуються в даний час є в тропіках, тільки на

архіпелагах Південно-східної Азії вони займають 6-7 млн. га. Раціональне використовування хоча б 10 % всієї площі осушуваних боліт було б цілком доцільне. Протягом двох або трьох десятиріч ці райони могли б додатково дати 10 млн. т. риби і молюсків.

Промисловий розвиток аквакультури включає чотири стадії.

• 1. Попередній аналіз. Вибір видів і районів для культивування (загальна екологія, життєвий цикл, штучний нерест, попередні розрахунки).
• 2. Наукові дослідження. Проведення експериментальних робіт.
• 3. Експериментальні господарства. Перехід від лабораторних досліджень до експериментальної перевірки (продукція, біоенергетика, попередній аналіз витрат на виробництво).
• 4. Промислове культивування. Аналіз соціальних і економічних факторів (ринки збуту, капіталовкладення, рентабельність, політика цін).

Існують різні проекти збільшення продуктивності поверхневих шарів океану. Один з них передбачає закачування з глибин вод, багатих біогенними елементами. Проте використання глибинних вод тільки для аквакультури не дасть переваг перед використовуванням біогенних елементів наземного походження, таких, як стічні води або змиви із земель, що удобрюються, за умови відсутності в них токсичних або патогенних органічних і неорганічних хімічних речовин.

Оскільки аквакультура зародилася тоді, коли проблема забруднення не стояла так гостро, при виборі виду для культивування стійкість його до забруднення не бралася до уваги. В даний час ця властивість повинна бути однією з необхідних характеристик виду. Але навіть не беручи до уваги стійкість до забруднення, вимоги, що пред'являються до культивованих об'єктів, значно обмежують вибір, і стає зрозуміло, чому майже з 25000 відомих видів риб і багатьох тисяч видів безхребетних лише мала частка використовується в інтенсивній аквакультурі в промисловому масштабі.

При виборі об'єкту для розведення крім розміру, поширеності, смакових якостей необхідно враховувати ряд факторів:

• 1. Біологія розмноження.
• 2. Властивості ікри і личинок. Для успішної роботи краще, якщо оболонка ікри тверда, а личинки життєстійкі. Існує закономірність; чим менше ікри і чим вона крупніша, тим личинки викльовуються крупніші і витриваліші. Більшість об' єктів аквакультури звичайно захищає свою ікру, наприклад лососі закопують ікру, тиляпія ховає її в роті, креветки - на тілі.
• 3. Живлення.
• 4. Адаптація до високої щільності посадки.

Успіх рибництва в значній мірі залежить від попиту на той або інший об'єкт аквакультури, а також від раціонального використання природних умов.

Можна припустити, що причиною відставання аквакультури є недостатнє застосування наукових розробок. Промислове впровадження сучасних автоматизованих методів годівлі і збору урожаю може значно збільшити продуктивність праці в аквакультурі.

Розвитку аквакультури сприяли б також наступні заходи: створення центральних і регіональних наукових лабораторій, виставки устаткування і пропаганда прогресивної біотехніки, організація учбових центрів і консультативних організацій, надання кредитів.