Цілі та завдання аквакультури.

У зв'язку з обмеженістю сировиних ресурсів для промислу у Світовому океані і внаслідок зростання потреби у продуктах харчування людство було змушене інтенсивно розвивати аквакультуру, частка продукції якої протягом останнії трьох десятиліть у загальному обсязі видобутку водних організмів збільшилась у чотири рази і досягла майже 50 млн. т. на рік. За прогнозами вчених продукція аквакультури за своїм обсягом має зрівнятися із продукцією промислу до 2025 року.

Як видно з назви аквакультура (від лат. аква - вода і культура - обробіток, розведення, вирощування) - це вид діяльності з розведення і вирощування водних організмів, що здійснюється під повним або частковим контролем людини з метою отримання товарної продукції, збереження та поповнення запасів гідробіонтів та покращення екології водного середовища. Включає також теоретичні знання і наукові дослідження в цій галузі. Термін виник у 1970-х роках у зв'язку з початком промислового виробництва за допомогою аквакультури.

Аквакультура включає 3 основних напрямки:

• • пасовищний - посадковий матеріал заселяють у водойму на природну кормову базу без інтенсифікаційних заходів;
• • товарний - передбачає годівлю риби штучними комбікормами, метою є отримання як найбільшої кількості продуктів з одиниці площі (стави, садки, басейни): ставове та індустріальне рибництво;
• • штучне відтворення гідробіонтів - основний спосіб отримання посадкового матеріалу об'єктів культивування.

Аквакультура передбачає експлуатацію вирощувальних і товарних господарств, в яких людина направляє і контролює процеси розмноження, росту молоді і досягнення об'єктом розведення товарного розміру і ваги. На будь-якому етапі життєвого циклу можуть виникнути певні труднощі - необхідно знати основні фізико-хімічні параметри місця існування: солоність, освітленість, температуру, вміст кисню, жорсткість, особливості біології виду, що розводиться, особливості годівлі і тому подібне. Необхідно також правильно вибрати об'єкт розведення, щільність його посадки на одиницю площі або об'єму акваторії на різних стадіях розвитку, стежити за здоров'ям популяції.

Важливою частиною аквакультури є також переселення і вселення видів, тим самим стимулюючи збільшення або відновлення їх запасів чи запасів інших пов'язаних з ними видів.

Для підвищення продуктивності також використовуються добрива і збагачення акваторії біогенними речовинами, які сприяють розвитку фітопланктону, який у свою чергу по харчових ланцюжках приводить до збільшення продуктивності культивованого об'єкту.